У Х В А Л А

22 липня 2010 року                                 м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - Кеміня М.П.

суддів - Джуги С.Д., Панька В.Ф.

 при секретарі – Добра М.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 04 березня 2010   року по справі за позовом відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в особі його філії Ужгородського регіонального управління ВАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ВАТ КБ «Надра» в особі  філії Ужгородського регіонального управління ВАТ КБ «Надра» про зобов’язання відтермінувати виконання зобов’язань по кредитному договору, скасування штрафних санкцій та пені,

В С Т А Н О В И ЛА:

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 04 березня 2010 року задоволено позов ВАТ КБ «Надра» та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Банку заборгованість за кредитними договорами на загальну суму 1 089 040.15 грн. та судові витрати по справі 1 730 грн. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ВАТ КБ «Надра» про зобов’язання відтермінувати виконання зобов’язань по кредитному договору, скасування штрафних санкцій та пені – відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції через його необґрунтованість та незаконність та ухвалення нового рішення яким відмовити в позові ВАТ КБ «Надра» та задовольнити її зустрічний позов.

Справа на підставі ч.2 ст. 305 ЦПК України слухається у відсутності відповідача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 які належним чином повідомленні про час і місце розгляду справи, а причини неявки представника ОСОБА_2 судом не визнанні поважними.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна  скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 25.01.2006  року між ОСОБА_1 (позичальник) та ВАТ КБ «Надра» (кредитор) було укладено кредитний договір № 40/01-2006, відповідно до якого кредитор надає позичальнику кредит у сумі 21 800 Євро зі строком погашення 25.01.2011 року та сплатою 7.5 % річних за користування кредитом,  із зобов’язанням позичальником повернення отриманого кредиту та відсотків за його користування шляхом перерахунку на рахунок банку мінімального необхідного платежу щомісячно по 496.39 Євро до 20 числа поточного місяця

20.07.2007 року між сторонами укладено кредитний договір № 265/08-2007, згідно якого кредитор ВАТ КБ «Надра» надав позичальнику ОСОБА_1 кредит у сумі 70 000, 00 Доларів США зі строком погашення до 20.08.2035 року та сплатою 12.49 % річних за користування кредитом, із зобов’язанням позичальником повернення отриманого кредиту та відсотків за його користування шляхом перерахунку на рахунок банку мінімального необхідного платежу щомісячно по 760 доларів до 10 числа поточного місяця.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом першої інстанцій встановлено, що позивач на підставі вищезазначених кредитних  договорів надав відповідачу кредит в сумі 21 800 Євро та 70 000 Доларі США .

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК якщо договором позики передбачено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому згідно із ст. 1048 ЦК. У випадку застосування позикодавцем зазначеного вище права умова про розстрочення втрачає силу, тобто, вважаються такими що настали всі строки платежу по всій позиці в цілому.

Враховуючи, що відповідач у встановлений кредитними договорами строк щодо повернення чергових частин позики не повернув обумовлену суму кредитів та процентів за їх користування, допустив по вказаним сумам тривалу заборгованість, судова колегія погоджується з висновками суду першої  інстанцій про стягнення з відповідача як  суми кредиту за обома кредитними договорами так і процентів за їх користування  та нарахування пені в сумах що передбаченими кредитними договорами,  у національній валюті, виходячи із офіційному курсу Євро та Долара США на час ухвалення рішення.

Відмовляючи в зустрічних позовних вимогах ОСОБА_1, що виникнення заборгованості по кредитним договорам сталося у результаті настання в Україні фінансової кризи, що є випадком – обставиною яка настала, діє та знаходиться поза межами контролю позичальника та в наслідок якої в нього зменшились прибутки, що і стало причиною заборгованості по кредитним договорам, суд першої інстанції правомірно послався на вимоги ст. 617 ЦК України, щодо відсутності підстав для звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання з боку позичальника ОСОБА_1

Відповідно до ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи» № 1533-VI який діє з 24.11.2009 року передбаченні інші правові механізми щодо врегулювання між банком та позичальником виникнення заборгованості по кредитним договорам в період фінансової кризи.

За таких обставин оскаржуване рішення суду від 04.03.2010 року є таким, що прийняте на підставі повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому судова колегія не вбачає підстав для йог скасування.

Керуючись ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 04 березня 2010  року яким позов ВАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, а в зустрічному позові ОСОБА_1 до ВАТ КБ «Надра» про зобов’язання відтермінувати виконання зобов’язань по кредитному договору та скасування штрафних санкцій та пені  відмовлено, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:                     Судді: