СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
05 вересня 2007 року | Справа № 2-26/9038-2007 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Латиніна О.А.,
суддів Ткаченка М.І.,
Котлярової О.Л.,
за участю представників сторін:
позивача: Полхова С.М. дов. б/н від 31.07.2007 року;
відповідача: не з`явився;
третьої особи: Востріков А.І. дов. б/н від 20.07.2007 року;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Спецземпроект" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Проніна О.Л.) від 11 липня 2007 року у справі № 2-26/9038-2007
за позовом Новофедорівської селищної ради (вул.Марченка, 2, с.Новофедорівка, Сакський р-н, АР Крим, 96574)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Новофедорівка" (пр. Перемоги, 199, м.Сімферополь, 95022)
3-тя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Спецземпроект" (вул. М. Жукова, 39-85, м.Сімферополь, 95000)
про визнання недійсним договору купівлі-продажу
ВСТАНОВИВ:
Новофедорівська селищна рада звернулась до господарського суду АР Крим з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Новофедорівка”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ТОВ „Земспецпроект” про визнання недійсним договору купівлі - продажу № 47 від 26.04.2007 року, укладеного між ТОВ „Новофедорівка” та ТОВ „Земспецпроект”, а також скасування правової реєстрації за ТОВ „Земспецпроект”.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що оспорюваний договір купівлі-продажу № 47 від 26.04.2007 року, відповідно до якого ТОВ „Земспецпроект” придбало у ТОВ „Новофедорівка” нерухоме майно: будівлю адміністративно-готельного комплексу загальною площею 3916,3 кв.м., розташовану за адресою: АР Крим, Сакський район, смт Новофедорівка, вул.Марченко, 2а вартістю 1311750,00 грн., був укладений стороною, яка не мала права його укладати та направлена на незаконне заволодіння спірним майном.
Також, позивач заявив клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, відповідно якого просить суд накласти арешт на будівлю адміністративно-готельного комплексу, загальною площею 3916,3 кв.м., розташовану за адресою: АР Крим, Сакський район, смт Новофедорівка, вул. Марченко, 2а вартістю 1311750,00 грн.
Ухвалою від 11.07.2007 року господарський суд АР Крим задовольнив клопотання позивача про вжиття запобіжних заходів, наклав арешт на будівлю адміністративно-готельного комплексу, загальною площею 3916,3 кв.м., розташовану за адресою: АР Крим, Сакський район, смт Новофедорівка, вул. Марченко, 2а вартістю 1311750,00 грн., придбану ТОВ „Земспецпроект” на підставі договору купівлі-продажу № 47 від 26.04.2007 року.
Не погодившись з ухвалою господарського суду АР Крим, товариство з обмеженою відповідальністю „Земспецпроект” звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, як таку, що суперечить обставинам справи та не відповідає вимогам статті 67 Господарського процесуального кодексу України.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, причину неявки не повідомив, хоча про час та місце судового засідання сповіщався належним чином ухвалою від 23.08.2007 року. Клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги не надходило. За таких обставин, судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутності представника Новофедорівської селищної ради.
У судовому засіданні оголошувалась перерва з 03 по 05 вересня 2007 року.
Повторно розглянувши справу порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та третьої особи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю „Земспецпроект” не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Частиною 1 статті 67 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Судом першої інстанції зроблено вірний висновок про те, що заходи забезпечення позовних вимог мають своїми наслідками створення умов, за якими буде можливо виконати рішення суду без додання додаткових зусиль з боку позивача у разі задоволення позовних вимог.
Отже, однією з умов можливості застосування судом заходів із забезпечення позовних вимог є достатньо обґрунтоване припущення щодо того, що предмет спору може погіршитися станом або зникнути на час прийняття судом рішення зі спору, або на час виконання рішення зі спору можуть бути створені умови, за якими виконання рішення буде неможливо без додання додаткових зусиль.
Судовою колегією встановлено, що спір у даній справі виник між сторонами внаслідок дій відповідача, спрямованих на відчуження спірного об'єкту - будівлі адміністративно-готельного комплексу, загальною площею 3916,3 кв.м., розташованого за адресою: АР Крим, Сакський район, смт Новофедорівка, вул. Марченко, 2а на користь третьої особи шляхом укладення договору купівлі-продажу відповідного майна.
Згідно з роз'ясненнями Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” за № 02-5/611 від 23.08.1994 року та Інформаційним листом Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики забезпечення позову” за № 01-8/2776 від 12.12.2006 року, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
За наявності підстав для застосування такого заходу забезпечення позову, як заборони щодо вчинення певних дій господарський суд може заборонити витрачання майна на власні потреби, відчуження його у будь-який спосіб, у тому числі здійснення тих чи інших платежів або перерахування авансом певних сум тощо.
Господарським судом АР Крим вірно зазначено, що у даному випадку існує реальна загроза порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача шляхом відчуження об'єкту нерухомості відповідачем на користь інших осіб. Оскільки предметом спору за позовом є визнання недійсним договору купівлі-продажу № 47 від 26.04.2007 року, укладеного між ТОВ „Новофедорівка” у особі директора та ТОВ „Земспецпроект”, судова колегія погоджується з необхідністю вжити заходи щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на будівлю спірного адміністративно-готельного комплексу.
Пунктом 3 частини 1 статті 94 Господарського кодексу України встановлено, що апеляційна скарга (подання) повинна містити: вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу (подання), а також підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення, з посиланням на законодавство і матеріали, що є у справі або подані додатково.
Судова колегія зазначає, що товариство з обмеженою відповідальністю „Земспецпроет”, посилаючись в апеляційній скарзі на безпідставність заявлених позовних вимог в цілому, не надало суду апеляційної інстанції жодних доказів, які б свідчили про необгрунтованість застосування саме заходів забезпечення позову та порушення судом першої інстанції вимог статей 67, 68 Господарського процесуального кодексу України. За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись статтями 101, 103 п.1, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Спецземпроект” залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Автономної республіки Крим від 11 липня 2007 року у справі № 2-26/9038-2007 залишити без змін.
Головуючий суддя О.А.Латинін
Судді М.І. Ткаченко
О.Л. Котлярова