СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
04 вересня 2007 року | Справа № 2-8/4081.1-2007 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дугаренко О.В.,
суддів Заплава Л.М.,
Котлярової О.Л.,
за участю представників сторін:
позивача: Бакалова Г.А., дов. № 77 від 25.05.07,
відповідача 1: не з'явився,
відповідача 2: не з'явився,
третьої особи: Халецький О.В., дов. б/н від 05.02.07,
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Видавництво і друкарня "Таврида" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С.А.) від 25 червня 2007 року у справі №2-8/4081.1-2007
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маглів" (вул. Вергасова, 1-26,Ялта,98612)
до Сімферопольського міжміського бюро реєстрації і технічної інвентаризації (вул. Некрасова, 11,Сімферополь,95000)
Державного підприємства радгосп-завод "Таврида" (с. Кипарисне,Алушта,94293)
3-тя особа Державне підприємство "Видавництво і друкарня "Таврида" (вул. Ген. Васильєва, 44,Сімферополь,95040)
про визнання права власності
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С.А.) від 25 червня 2007 року (повний текст виготовлено 02 червня 2007 року) позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Маглів” до Сімферопольського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації, Державного підприємства радгосп-завод "Таврида", третя особа Державне підприємство „Видавництво та друкарня „Таврида” про визнання права власності задоволений частково.
Не погодившись з постановою суду, третя особа, Державне підприємство "Видавництво і друкарня "Таврида", 23 липня 2007 року подало апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги.
У судове засідання з’явився представник позивача та заперечував проти задоволення апеляційної скарги, представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу, в якому простить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду без змін.
У судовому засідання, представник третьої особи підтримав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що рішення господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Також, заявник апеляційної скарги у судовому засіданні надав заяву про залучення до розгляду справи третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Канонірової С.В. Проте, колегія суддів відмовила у задоволенні вказаного клопотання.
Представники відповідачів, Сімферопольського міжміського бюро реєстрації і технічної інвентаризації та Державного підприємства радгосп-завод „Таврида”, у судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду справи сповіщались належним чином, причини неявки суду не повідомили.
У зв’язку з відпусткою, суддю Лисенко В.А. було замінено на суддю Заплаву Л.М. на підставі розпорядження керівництва суду.
Судова колегія, розглянувши апеляційну скаргу в межах статті 101 Господарського процесуального кодексу України встановила наступне.
16 липня 1992 року між радгосп-заводом ПАЛ „Массандра” та малим науково-виробничим підприємством „Маглів” при інституті „Магарач” було укладено договір оренди № 67/39.
Відповідно до пункту 1 даного договору, орендодавець передає, а орендар приймає в орендне користування капітальні споруди та основні засоби (відповідно до додатку №1), що складаються з будівель: дробильного цеху, спиртосховища, бочкомийки, компресорної, складу (бондарка), головного корпусу та споруд: площадки дворові, тунель для вина, відстійник, забір до в/з «Кастель», забір до в/з «Кастель», ворота, ваги автомобільні, розташоване на території с. Лазурне на ділянці з межами, визначеними планом (додаток №2).
Згідно до пункту 7 вищевказаного договору, строк оренди 20 років, починаючи з моменту підписання. Орендар має право викупати шляхом одночасного погашення вартості об'єкту оренди на протязі всього строку оренди. Ціна викупу визначається виходячи з поновлюючої вартості заводу та вказується в додатку №2.
Як вбачається з матеріалів справи, ціна викупу склала 2460000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 248 від 24 лютого 1993 року. Також, матеріалами справи, а саме: платіжним дорученням від 24 лютого 1993 року, зведеною відомістю витрат, здійснених малим науково-виробничим підприємством «Маглів»при поновлені орендованих за договором оренди № 67 від 16 липня 1992 року капітальних споруд та основних засобів, актом № 01 приймання-передачі основних засобів 04 січня 1993 року, актом №02 приймання-передачі основних засобів від 04 січня 1993 року підтверджується, що а ні відповідач, а ні треті особи не понесли витрат на придбання нерухомого майна, що розташоване за адресою: м. Алупка, с. Лазурне –вин завод, літери А,Б,В,Г,Д,Ж,3,И,Л,Е,К,М,У, загальною площею 2471,3 кв.м., що і є прямою підставою для виникнення права власності позивача на вищевказане майно.
Відповідно до додатку №1 до договору оренди 67/39 між орендодавцем та орендарем складено акт приймання в оренду основних засобів відповідно договору від 16 липня 1992 року, а саме дробильний цех, спиртосховище, бочкомийка, компресорна, склад (бондарка), головний корпус; споруди: площадки дворові, тунель для вина, відстійник, забір к в/з «Кастель», забір к в/з «Кастель», ворота, ваги автомобільні.
Як встановлено судом першої інстанції, пізніше Сімферопольським міжміським бюро реєстрації та технічної інвентаризації була проведена інвентаризація майна, що передана відповідачу згідно Акту приймання - передачі в оренду основних засобів відповідно до договору від 16 липня 1992 року. Відповідно до даної інвентаризації визначені наступні літери: А - головний корпус основне, загального площею 794,7кв.м; Б - адміністративний корпус (колишня бочкомийка) основне, загально площею 242,8кв.м.; В - склад (колишній склад бондарка) основне, загальною площею 184,6кв.м.; Г - цех (колишній дробильний цех) основне, загальною площею 461,6кв.м.; Д —спиртосховище основне, загальною площею 156,8кв.м., Ж - котельна (колишня компресорна) основне, загальною площею 68,9кв.м.; З - прохідна основне, загальною площею 19,3кв.м.; И- прохідна основне, загальною площею 5,2кв.м.; Л-погріб основне, загальною площею 537,4кв.м.; п/Л - погріб; Е - незакінчене будівництво; К —навіс; М —навіс —сарай; У - вбиральня, - огорожі.
19 липня 1995 року розпорядженням № 348-р (10) Виконавчий комітет Ялтинської міської Ради здійснив перереєстрацію Малого наукового - виробничого підприємства «Маглів»в товариство з обмеженою відповідальністю «Маглів». Пунктом 1 установчого договору про створення і діяльність товариства з обмеженою відповідальністю «Маглів»передбачено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Маглів»створене шляхом реорганізації малого науково-виробничого підприємства «Маглів»і об'єднання вкладів з метою здійснення господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю „Маглів”, є правонаступником прав і обов'язків малого науково-виробничого підприємства «Маглів», що було зареєстроване рішенням Виконавчого комітету Ялтинської міської Ради народних депутатів 14 червня 1991 року №419(4).
У січні 2003 року товариство з обмеженою відповідальністю «Маглів»звернулось до Сімферопольського міжміського бюро реєстрації та інвентаризації міста Сімферополя з заявою про видачу свідоцтва на право власності на орендований малим науково-виробничим підприємством «Маглів»об'єкт нерухомості. Однак, Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації відмовило у видачі свідоцтва про право власності товариства з обмеженою відповідальністю «Маглів»на об’єкт нерухомості.
Підставою для відмови у видачі свідоцтва про право власності товариству з обмеженою відповідальністю «Маглів»стало надання документів, які не відповідають вимогам, встановлених Тимчасовим положенням, зокрема, у зв'язку з відсутністю реєстрації права власності на саме майно за товариством з обмеженою відповідальністю «Маглів», що є правонаступником Малого науково - виробничого підприємства «Маглів».
Згідно з пунктом 3.3 . Тимчасового положення „Про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно” в реєстрації права власності на нерухоме може бути відмовлено, якщо при укладені угод між юридичними особами, які нотаріально не посвідчені, не надано правовстановлюючого документа попереднього власника.
Як встановлено вище, спірне майно позивачу (його правопопереднику) було передано радгоспом-заводом „Таврида” на підставі пункту 7 договору оренди. Даний факт підтверджується актами приймання-передачі № 01 та № 02 основних засобів.
Таким чином, відмова Сімферопольського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації у видачі свідоцтва про право власності на об'єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: м. Алупка, с. Лазурне - винзавод, літери А,Б,В,Г,Д,Ж,3,И,Л,Е,К,М,У, загальною площею 2471,3кв.м. є необґрунтованою та неправомірною.
Що стосується оскарження третьої особою права власності позивача, слід зазначити наступне. Державне підприємство «Видавництво та друкарня «Таврида» при оскарженні права власності позивача на зазначене вище майно посилається на те, що Сімферопольським міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Маглів»від 02 серпня 1999 року проводилась технічна інвентаризація об'єкта розташованого за адресою м. Алушта, с. Лазурне., при якій безпідставно були включені в перелік орендованого товариством з обмеженою відповідальністю «Маглів»нерухомого майна - об'єкта незавершеного будівництва дома відпочинку «Лазурний берег»- адміністративна будівля (зазначене в інвентарній справі товариства з обмеженою відповідальністю «Маглів»літерою Б) та склад (зазначений літерою В).
Також, Державне підприємство «Видавництво та друкарня «Таврида», зазначає, що дані приміщення являлись об'єктами незавершеного будівництва дому відпочинку «Лазурний берег», замовником та власником якого являлось Видавництво «Таврида»Кримського обласного комітету Комуністичної партії України в м. Сімферополі, що підтверджується проектною документацією по будівництву дому відпочинку, а також державним актом на право користування землею № 014567 від 1984 року.
Відповідно до вказаного державного акту видавництву «Таврида»Алуштинським районним виконавчим комітетом у безстрокове та безкоштовне користування виділено —3,55га земель в межах відповідно з планом землекористування для будівництва дому відпочинку з загально курортною набережною та господарською зоною.
Проте, при оскарженні права власності позивача, третя особа, Державне підприємство «Видавництво та друкарня «Таврида»ні суду першої інстанції, ні судовій колегії апеляційної інстанції не надало доказів придбання адміністративної будівлі, що зазначена в інвентарній справі товариства з обмеженою відповідальністю «Маглів»літ. Б та склад літ. В, у власність або в оренду, що у свою чергу на підставі договору № К зак 4123 ВиД за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Маглів»виконані роботи по технічній інвентаризації об'єкту нерухомого майна, що розташований за адресою: м. Алупка, с. Лазурне - винзавод, літери А,Б,В,Г,Д,Ж,3,И,Л,Е,К,М,У, загальною площею 2471,3 кв.м. та був наданий останньому за договором оренди № 67/39 від 16 липня 1992 року.
06 травня 2005 року Рішенням № 35-9, 35-ї сесії 24-го скликання Маломаякської селищної Ради «Про затвердження проекту землеустрою по відводу земельної ділянки та передачі її в оренду товариству з обмеженою відповідальністю «Маглів» було вирішено затвердити проект землеустрою по відводу земельної ділянки для передачі (надання) її в оренду на 10 років товариству з обмеженою відповідальністю «Маглів»для обслуговування будівель та споруд винзаводу площею 0,9422га з земель Маломаякської селищної Ради, не наданих у власність або постійне користування в с. Лазурне, вул. Головкінського, 5. Передати у довгострокову оренду на 10 років ТОВ «Маглів»земельну ділянку площею 0,9422га, розташованого в межах населеного пункту с. Лазурне, вул. Головкінського, 5, для обслуговування будівель та споруд винзаводу за рахунок земель Маломаякської селищної Ради, не наданих у власність або постійне користування.
Відповідно листа Сімферопольського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації від 26 червня 2006 року на адресу УДСБЕП МВС України в Автономній Республіці Крим зазначено, що основна інвентаризація по вул. Головкінського, 5 проводилась 02 серпня 1999 року за заявою позивача, але за заявою товариствоа з обмеженою відповдальністю «Лазурний берег»була проведена інвентаризація за адресою: м. Алушта, с. Лазурне, вул. Головкінського, 21. У вказаному листі зазначено, що реєстрація права власності на майно за адресою м. Алушта, с. Лазурне, вул. Головкінського, 21 була проведена на підставі Рішення Господарського Суду Автономної Республіки Крим №2-20/14364-2005 від 17 жовтня 2005 року.
Отже, право власності позивача на об'єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: м. Алупка, с. Лазурне - винзавод, літери А,Б,В,Г,Д,Ж,З,И,Л,Е,К,М,У, загальною площею 2471,3 кв.м. повністю підтверджується матеріалами справи.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга , задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Частиною 2 статті 328 Цивільного Кодексу України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до пункту 18 інформаційного листа Вищого арбітражного суду України від 31 січня 2001 року № 01-8/98 "Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані зі здійсненням права власності і його захистом" (зі змінами та доповненнями) випливає, що відповідно до статті 1 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” відповідна державна реєстрація - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно і їх обтяжень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно і їх обтяжень.
Тоді як відповідно до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухомість, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року N 7/5, передбачена обов'язкова реєстрація прав власності на нерухоме майно фізичних і юридичних осіб шляхом внесення відповідного запису в реєстр прав власності на нерухоме майно (пункти 1.4., 1.5. Положення). Дана реєстрація здійснюється на підставі правовстановлюючих документів, до яких, згідно з Додатком №1 до вказаного Положення, віднесені рішення судів про визнання права власності.
Відповідно до статті 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно і їх обтяжень” підставою для державної реєстрації прав, які посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обтяження цих прав, є рішення судів стосовно речових прав на нерухоме майно, обтяження цих прав.
Таким чином, реєстрація власності згідно з пунктом 1.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28 січня 2003 року № 615, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 січня 2003 року № 66/7387 здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації.
Вищевказане свідчить про те, що бюро технічної інвентаризації на основі законодавства делеговані владні повноваження у сфері суспільних правовідносин, пов'язаних із здійсненням від імені держави дій щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно.
Таким чином, аналізуючи положення Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що бюро технічної інвентаризації відповідно до положення норм пункту 7 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень.
Таким чином, колегія суддів наголошує на тому, що суд першої інстанції вірно застосував положення пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України та встановив, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України. Отже, аналізуючи склад учасників спору та характер правовідносин, судова колегія погоджується з рішенням суду першої інстанції про припинення провадження по справі в частині зобов'язання Сімферопольського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації здійснити державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, зо розташований за адресою: м. Алупка, с. Лазурне - винзавод, літери А,Б,В,ГД,Ж,3,И,Л,Е,К,М,У, загальною площею 2471,3кв.м. А отже, судом першої інстанції правомірно було припинено провадження по справі.
Колегія суддів вказує на те, що даний спір може бути вирішений судом першої інстанції при умові, що позовна заява буде подана за нормами Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Видавництво і друкарня "Таврида" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 червня 2007 року у справі № 2-8/4081.1-2007 залишити без змін.
Головуючий суддя О.В. Дугаренко
Судді Л.М. Заплава
О.Л. Котлярова