Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2007 р. Справа № 35/43-06
Колегія суддів у складі:
головуючого судді –Могилєвкина Ю.О., суддів –Такмакова Ю.В., Плужника О.В.
при секретарі –Гудкової І.В.
за участю представників сторін:
позивача –Савченко Д.М.
відповідача –Основіна М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача за первісним позом (вх. № 2376Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 07.06.2007 р. по справі № 35/43-06
за позовом –ТОВ ДТ „Куп’янський м’ясокомбінат”, м. Куп’янськ
до - ТОВ „Антекс”, м. Харків
про стягнення 23223,00 грн. ,
та зустрічним позовом - ТОВ „Антекс”, м. Харків
до - ТОВ ДТ „Куп’янський м’ясокомбінат”, м. Куп’янськ
про повернення продукції та стягнення 21249,90 грн. ,-
встановила:
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Антекс»23 223 (двадцять три тисячі двісті двадцять три) грн. 00 коп. заборгованості за поставлену продукцію. В обґрунтування своїх позовних вимог, посилається на те, що 12.09.05 р. між ним та відповідачем було укладено Договір дистриб'юції № 12/09-05, в якому позивач є Постачальником, а відповідач Дистриб'ютором. Згідно з Договором у період з вересня 2005 року по грудень 2005 року позивач поставив відповідачу свою продукцію (паштет печінковий, каша гречана з м'ясом, консерви м'ясні «Говядина Украинская») загальною кількістю 43 825 банок на загальну суму 102 945, 00 грн. Постачання товару здійснювалось партіями, а саме:
-14.10.05 р. поставлено 5 060 банок на суму 14 034 грн. 75 коп.;
-17.10.05 р. поставлено 12 150 банок на суму 25 515 грн. 00 коп.;
- 21.10.05 р. поставлено 17 840 банок на суму 44 967 грн. 75 коп.;
- 02.11.05 р. поставлено 1 395 банок на суму 2 929 грн. 50 коп.;
- 18.11.05 р. поставлено 3 600 банок на суму 7 560 грн. 00 коп.;
- 21.11.05 р. поставлено 7 938 банок на суму 7 938 грн. 00 коп.
Згідно з договором від 12.09.05 р. відповідач розрахувався за поставлений товар частково:
-15.09.05 р. на р/р Позивача перераховано 20 000 грн.;
-30.09.05 р. на р/р Позивача перераховано 9 720 грн.;
-14.10.05 р. на р/р Позивача перераховано 40 000 грн.;
-09.11.05 р. на р/р Позивача перераховано 10 000 грн.
Таким чином, загальна сума оплати товару, поставленого позивачем відповідачу на підставі договору від 12.09.05 р., складає 79 720,00 грн. Після часткової оплати, заборгованість за поставлену відповідачеві продукцію складає 23 223,00 грн.
Відповідач позов не визнав і подав до суду зустрічний позов до позивача (відповідача за зустрічним позовом), в якому просить зобов'язати його прийняти до себе від відповідача (позивача за зустрічним позовом) весь паштет печінковий в кількості 30 357 штук, в якості якого є сумніви; стягнути з позивача (відповідача за зустрічним позовом) суму упущеної вигоди за паштет в розмірі 21 249,90 грн.
В обґрунтування своїх зустрічних позовних вимог відповідач (позивач за зустрічним позовом) вказує на те, що 05.10.05 р. згідно з приписом управління ветеринарної медицини м. Харкова № 69 було затримано 12 150 банок паштету, з яких 9 450 банок було заборонено реалізовувати у зв'язку з невідповідністю цього паштету ветеринарним нормам. До цієї партії входив і паштет в кількості 1 950 банок виробництва позивача (відповідача за зустрічним позовом). Станом на 01.01.06 р. цей паштет заборонено до реалізації у зв'язку з порушенням ветеринарних норм. Згідно наданих позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) відповідачу документів, а саме, висновків санепідемекпертизи, в одному з цих висновків, а саме, у висновку №710 від 18.11.05 р., було вказано на невідповідність продукції позивача (відповідача за зустрічним позовом) пункту 1.3.1. наказу № 87 Державного департаменту ветеринарної медицини Мінагрополітики України.
Рішенням господарського суду Харківської області (суддя Швед Е.Ю.) по справі № 35/43-06 позовні вимоги ТОВ ТД «Куп'янський м'ясокомбінат»задоволені повністю. Стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «Антекс»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Куп'янський м'ясокомбінат" 23 223,00 грн. основного боргу, 232,00 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Задоволено клопотання позивача ТОВ ТД «Куп'янський м'ясокомбінат»про забезпечення позову З метою забезпечення позову накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Антекс" в межах заявлених позовних вимог в сумі 23 223,00 грн. до вирішення спору по суті. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Рішення суду мотивоване з тих підстав, що 12.09.05 р. між позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) та відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) укладено договір дистриб'юції № 12/09-05, в якому позивач є Постачальником, а відповідач Дистриб'ютором. Згідно з Договором в період з вересня по грудень 2005 року позивач поставив відповідачу свою продукцію (паштет печінковий, каша гречана з м'ясом, консерви м'ясні «Говядина украинская») загальною кількістю 43 825 банок на загальну суму 102 945,00 грн. Відповідач розрахувався за поставлену продукцію частково, в сумі 79 720,00 грн. Таким чином, заборгованість відповідача за поставлену позивачем продукцію складає 23 223,00 грн.
Згідно зі ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відхиляючи доводи зустрічного позову, місцевий господарський суд виходив з того, що матеріалами справи доведено, що дані про невідповідність паштету печінкового виробництва позивача встановленим вимогам були внесені у висновок санітарно-ветеринарної експертизи № 710 від 18.11.05 р. помилково. Насправді вказана продукція вимогам, що пред'являються, відповідає. Доказів, які б підтверджували факт відмови відповідача від реалізації продукції позивача, суду не надано.
Позивачем до суду надано клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на розрахункові рахунки відповідача. Дослідивши матеріали позову та клопотання позивача, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання про забезпечення позову. Висновок суду про обґрунтованість клопотання ґрунтується на тому, що невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Скаржник (відповідач за первісним позовом) з рішенням суду першої інстанції не погоджується, просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог та задовольнити його зустрічні вимоги.
В підтвердження доводів, викладених в апеляційній скарзі, скаржник (відповідач за первісним позовом) зазначає, що 07.06.2006р. ним було подано клопотання до Господарського суду Харківської області про відкладення судового засідання на більш пізній строк, але суддя господарського дане клопотання проігнорував, жодним чином не відповівши на нього, чим порушив норми ГПК України.
Як зазначає скаржник, позивач (за первісним позовом) 07.06.2007р. надав відзив на зустрічну позовну заяву ТОВ „Антекс" від 06.06.2007р., з якою представник ТОВ „Антекс" не мав змоги ознайомитись, в результаті чого надав до суду заяву в якій просив надати для ознайомлення матеріали справи № 35/43-06 (заява була задоволена частково) та клопотання в якому просив перенести засідання на більш пізній строк, так як не мав змоги ознайомитися в повному обсязі з матеріалами справи (у заявленому клопотанні було відмовлено). Тим самим суддя порушив норми ХПК України, а саме: ч.2 ст. 22 ХПК України „Сторони мають право знайомитися з матеріалами справи ..."
Також, скаржник вважає, господарський суд порушив норми ст. 87 ГПК України, а саме: не надіслав рішення по даній справі в терміни передбачені даною статтею. Резолютивна частина рішення не містить висновок про задоволення або про відмову в позові (зустрічному позові) ТОВ „Антекс" до ТОВ ТД „Куп'янський м'ясокомбінат", що передбачено п. 4 ч. І. ст. 84 ГПК України і, тому, на думку скаржника, господарський суд Харківської області, порушив норми, ч. 1 ст. 104, а саме: «порушення або неправильне застосування норм матеріального права чи процесуального права».
Крім того, представником відповідача в засіданні судової колегії зазначено, що в матеріалах справи відсутні видаткові накладні на отримання відповідачем спірного товару.
Позивач в свою чергу, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його в силі, а апеляційну скаргу без задоволення.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх, юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування або зміни рішення є невиконання або невірне застосування вимог передбачених зазначеною статтею. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення. Жодних обставин які можуть бути підставою для скасування рішення відповідач не зазначив та відповідних доказів не надав.
Посилання відповідача (скаржника) по справі про те, що він не отримав відзиву на зустрічну позовну вимоги і був позбавлений права на ознайомлення з матеріалами справи відповідно до вимог ст. 22 ГПК України безпідставне, оскільки справа за поданим позовом розглядалась з 13 березня 2006 року і скаржник відповідно до зазначеної ним у скарзі ст. 22 ГПК України мав право ознайомитись з наданим відзивом на зустрічний позов, обов’язковість надсилання котрого, другій стороні ГПК України не передбачена.
Також, безпідставне посилання представника відповідача на те, що в матеріалах справи відсутні видаткові накладні на отримання ним товару, що на думку скаржника є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Навпаки, відповідач (за первісним позовом) ніколи не заперечував, та не надав відповідних доказів, щодо кількості та асортименту отримано товару.
Крім того, скаржник (відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом) не заперечував щодо кількості і асортименту отриманою продукції і своєму зустрічному позові наполягав зобов'язати первісного позивача прийняти до себе весь паштет печінковий в кількості 30 357 штук, в якості якого є сумніви та стягнути з позивача (відповідача за зустрічним позовом) суму упущеної вигоди за паштет в розмірі 21 249,90 грн.
Тобто факт кількості та асортименту отриманої первісним відповідачем продукції не оспорювався сторонами і не був предметом розгляду місцевим господарським судом, оскільки судом розглядався факт якості поставленої позивачем та отриманої відповідачем продукції.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено місцевим господарським судом, 12.09.05 р. між позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) та відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) укладено договір дистриб'юції № 12/09-05, в якому позивач є Постачальником, а відповідач Дистриб'ютором. Згідно з Договором в період з вересня по грудень 2005 року позивач поставив відповідачу свою продукцію (паштет печінковий, каша гречана з м'ясом, консерви м'ясні «Говядина Украинская») загальною кількістю 43 825 банок на загальну суму 102 945,00 грн. Відповідач розрахувався за поставлену продукцію частково, в сумі 79 720,00 грн. Таким чином, заборгованість відповідача за поставлену позивачем продукцію складає 23 223,00 грн.
Згідно зі ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відхиляючи доводи зустрічного позову, суд виходить з того, що матеріалами справи доведено, що дані про невідповідність паштету печінкового виробництва позивача встановленим вимогам були внесені у висновок санітарно-ветеринарної експертизи № 710 від 18.11.05 р. помилково, насправді вказана продукція вимогам, що пред'являються, відповідає. Доказів, які б підтверджували факт відмови відповідача від реалізації продукції позивача, суду не надано.
Посилання скаржника, щодо заборони органів ветеринарної служби на реалізацію 1950 банок паштету печінкового виробництва ґрунтуються лише на необхідності проведення експертного дослідження для підтвердження відповідності продукції встановленим нормам. Вказані дослідження були проведені, і відповідно до висновків Куп'янської державної лабораторії ветеринарної медицини була підтверджена повна відповідність паштету вимогам, що пред'являються до такої продукції. Посилання відповідача (позивача за зустрічним позовом) на те, що відповідно до висновку експертизи №710 від 18.11.05 р. нібито встановлена невідповідність партії паштету вимогам щодо вмісту хлористого натрію є безпідставним, оскільки листами, адресованими суду, фахівці Куп'янської державної районної лабораторії ветеринарної медицини повідомили, що при проведенні досліджень продукції позивача в період жовтня-листопада 2005 року ніяких порушень щодо якості продукції виявлено не було; в одному з висновків експертизи помилково було вказано, що паштет не відповідає вимогам за вмістом натрію хлористого; аналогічні пояснення фахівці ветеринарної лабораторії надали в судовому засіданні.
Позивачем до суду надано клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на розрахункові рахунки відповідача. Дослідивши матеріали позову та клопотання позивача, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання про забезпечення позову. Висновок суду про обґрунтованість клопотання грунтується на тому, що невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду, що не суперечить вимогам ст.ст. 66-67 ГПК України
Витрати зі сплати держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за первісним позовом необхідне покласти на відповідача (позивача за зустрічним позовом).
Витрати зі сплати держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за зустрічним позовом віднести на позивача за зустрічним позовом.
На підставі викладеного, висновки, викладені в рішенні господарського суду відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а доводи апелянта, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись ст.ст. 49, 66-67, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, судова колегія, -
постановила:
Рішення господарського суду Харківської області від 07.06.2007 р. по справі № 35/43-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.
cудді Такмаков Ю.В.
Плужник О.В.
Повний текст постанови підписаний 07.09.2007 року.