Справа №1- 88

                                                                                                                2010 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  23 червня  2010 року    Золочівський  районний  суд Львівської  області

в складі: головуючої – судді      Бакаїм М.В.

                 при секретарі              Дуган С.В.

                 з участю прокурора   Довганя А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві

кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця  м.Прокопєвськ Кемерівської області Російської Федерації,  українця,  гр. України, з середньою освітою,  не працюючого, не військовозобов»язаного, розлученого, проживаючого за  адресою:с.Поморяни, Золочівського району Львівської області,   раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України,

у с т а н о в и в :

   Підсудний ОСОБА_1,  27 березня 2010 року, знаходячись  в с.Поморяни Золочівського району Львівської  області, з  метою  заволодіння  чужим  майном, шляхом  вільного  доступу проник в  приміщення будинку «Просвіта»,  звідки  таємно,  умисно  із  корисливих  спонукань,  викрав  з підвального приміщення  бокову частину  парового  котла,  чим  заподіяв матеріальну  шкоду  на  суму 280  грн.

   В ході досудового слідства і в судовому засіданні підсудний  ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся та пояснив, що він дійсно 27 березня 2010 року, знаходячись  в с.Поморяни Золочівського району Львівської  області, з  метою  заволодіння  чужим  майном, проник в підвальне  приміщення будинку «Просвіта»,  звідки  таємно викрав  з підвального приміщення  для  власного використання  бокову частину  парового  котла.   В скоєному щиро кається, просить його суворо не карати .

    Крім повного визнання підсудним  ОСОБА_1 своєї вини, його  винуватість у вчиненні злочину повністю і об’єктивно стверджується  зібраними в ході досудового слідства доказами, які зазначені в обвинувальному висновку. Фактичні обставини справи, які підтверджуються цими доказами, не оспорювались в судовому засіданні ні підсудним ОСОБА_1  ні іншими учасниками судового розгляду.

   Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину повністю та об’єктивно доведена та його дії органом досудового слідства  правильно кваліфіковано за ст. 185 ч.3 КК України, так як  своїми умисними діями він вчинив таємне викрадення чужого майна з проникненням в приміщення.

   Призначаючи підсудному ОСОБА_1  міру покарання, суд враховує характер і тяжкість вчиненого ним злочину, його наслідки, особу винного, який раніше не  судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, у вчиненому щиро покаявся, що є обставиною, яка пом’якшує покарання, обставиною,  яка обтяжує покарання суд не  вбачає, і  приходить до висновку, що його виправлення і перевиховання можливе  без ізоляції від суспільства.

  Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в :

   ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.

   На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнити від відбування даного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

   Відповідно до ст.76 КК України зобов’язати засудженого ОСОБА_1  не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти цей орган про зміну місця постійного проживання.

   Раніше обраний  ОСОБА_1   запобіжний захід – підписка про невиїзд – залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

      На вирок може бути  подана апеляція до апеляційного  суду  Львівської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Золочівський районний суд Львівської  області.

Суддя                                                       М.В.Бакаїм