С права № 2а-26/2010 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2010 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд, Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді: Пастернак І. А.
секретарів Боднар М.М., Кейван В.М., Остап”юк М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Івано-Франківську адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, треті особи: ОСОБА_2, управління архітектури та містобудування виконкому Івано-Франківської міської ради про визнання незаконним п.7.18 рішення МВК №392 від 27.07.2007 року, стягнення понесених судових витрат, –
в с т а н о в и в:
Позивач звернулася до суду з позовом доВиконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визнання незаконним п.7.18 рішення МВК №392 від 27.07.2007 року, стягнути понесені судові витрати.
30 березня 2009 року ухвалою Івано-Франківського міського суду до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору залучено управління архітектури та містобудування виконкому Івано-Франківської міської ради.
Свої позовні вимоги заявниця мотивує тим, що вона являється власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 03.08.2007 року. ОСОБА_2, яка є власницею квартири НОМЕР_1 в даному будинку, самочинно здійснила прибудову веранди до житлового будинку з боку своєї квартири. Дана прибудова здійснена на земельній ділянці загального користування, без будь-якої згоди на те сусідів будинку, а також в охоронній зоні лінії електропередач, а тому вважає дії ОСОБА_2 незаконними. Проте, рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської №392 від 27.07.2007 року ОСОБА_2 дозволено прибудову житлових та допоміжних приміщень. Дане рішення вважає незаконним, у зв»язку з чим звернулася до суду.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, просила постановити рішення, яким визнати незаконним п.7.18 рішення МВК №392 від 27.07.2007 року, стягнути понесені судові витрати.
Представник відповідача - Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради проти позову заперечила, суду пояснила, що ОСОБА_2 дозвіл на виконання будівельних робіт, щодо вищевказаного рішення МВК не отримувався та будь-яких будівельних робіт з даного приводу вона на даний момент не здійснювала, зі слів ОСОБА_2 відомо , що вона звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради про зобов”язання МВК розподілити земельну ділянку за адресою місто Івано-Франківськ вулиця Р.Левицького, 17 для передачі у власність та спільну сумісну власність згідно проектно-технічної документації та зобов”язання ОСОБА_1 не чинити перешкод у користуванні житлом та земельною ділянкою та рішення по даній справі ще не прийняте, а тому вважає позовну вимогу ОСОБА_1 безпідставною, просила в задоволенні позову відмовити.
Третя особа ОСОБА_2 проти позову заперечила, суду пояснила, що дозволу на прибудову житлових та допоміжних приміщень з надбудовою мансардного поверху на АДРЕСА_2 згідно рішення МВК №392 від 27.07.2007 року не отримувала, оскільки, для отримання дозволу держархбудконтролю на виконання будівельних робіт необхідно представити договір оренди земельної ділянки. ОСОБА_2 стверджує, що вона звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради про зобов”язання МВК розподілити земельну ділянку за адресою місто Івано-Франківськ вулиця Р.Левицького, 17 для передачі у власність та спільну сумісну власність згідно проектно-технічної документації та зобов”язання ОСОБА_1 не чинити перешкод у користуванні житлом та земельною ділянкою, рішення по даній справі ще не прийняте, а тому позовна вимога ОСОБА_1 є безпідставною, просила в задоволенні позову відмовити.
Представник третьої особи управління архітектури та містобудування виконкому Івано-Франківської міської ради проти позову заперечив, суду пояснив, що ОСОБА_2 дозвіл на виконання будівельних робіт, щодо вищевказаного рішення МВК не отримувався та будь-яких будівельних робіт з даного приводу вона на даний момент не здійснювала, а тому вважає позовну вимогу ОСОБА_1 безпідставною, просив в задоволенні позову відмовити.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 03.08.2007 року (а.с.6). Також на підставі договору дарування ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2.
Підставою звернення ОСОБА_1 до суду стало те, що рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №392 від 27.07.2007 року ОСОБА_2 дозволено прибудову житлових та допоміжних приміщень з надбудовою мансардного поверху. Позивачка стверджує, що ОСОБА_2 на підставі зазначеного рішення здійснила прибудову веранди до житлового будинку з боку своєї квартири. Дану прибудову вона здійснила в охоронній зоні лінії електропередач напругою 35 кВ, крім того на земельній ділянці загального користування, без будь-якої згоди на те сусідів. Вважає, такі дії незаконними, оскільки рішення про закріплення прибудинкової території відсутнє, розподілу земельної ділянки між співвласниками будинку не проводилося. Як стверджує, позивачка, згідно листа №р1634\1 від 23.10.2006 року, дана прибудова є самочинною, за що на ОСОБА_2 було накладено штраф, а рішенням МВК від 17.08.2006 року зобов”язано знести самочинно зведену прибудову за власний рахунок. Позивачка зазначила, що з листа управління архітектури і містобудування виконкому Івано-Франківської міської ради № Д243 від 07.03.2008 року довідалася, що рішенням МВК від 27.07.2007 року №392 п.7.18 ОСОБА_2 дозволено прибудову житлових приміщень з надбудовою мансардного поверху до квартири АДРЕСА_2. Позивачка ОСОБА_1 вважає, що виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради дав дозвіл № 205 у від 13.08.2007 року на узаконення незаконно прибудованої веранди та дозвіл на прибудову інших приміщень.
Проте, твердження позивачки не відповідає дійсності, оскільки, рішення МВК від 27.07.2007 року №392 жодним чином не стосується незаконно прибудованої веранди. Самочинно збудована веранда може бути предметом спору в суді, проте, позивачка дану вимогу перед судом не поставила.
В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_2 відповідно до рішення МВК від 27.07.2007 року №392 не здійснювала прибудови житлових та допоміжних приміщень, оскільки, у неї відсутня дозвільна документація.
Як вбачається із витягу з рішення МВК від 27.07.2007 року №392 п.7 дозволити індивідуальне житлове будівництво: п.7.18 ОСОБА_2 - прибудову житлових та допоміжних приміщень з надбудовою мансардного поверху на АДРЕСА_2. п.8 зобов”язати замовників/забудовників/ до початку робіт виготовити і погодити в установленому порядку проектну документацію на будівництво(реконструкцію, переобладнання). Приступати до будівництва(реконструкції, переобладнання) після отримання у міській інспекції Держархбудконтролю дозволу на виконання будівельних робіт(а.с.12).
Відповідно до ст. 9 Закону України “Про архітектурну діяльність” будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об”єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації. Згідно із пунктом 5 ст. 7 цього ж Закону затвердження проекту може бути здійснено за наявності рішення органу містобудування та архітектури про погодження проекту.
Фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад дозвіл на будівництво об'єкта містобудування відповідно до ст. 24 Закону України “Про планування і забудову територій” від 20.04.2000р.
В судовому засіданні зі слів позивачки ОСОБА_1 було встановлено, що розподіл земельної ділянки був здійснений самостійно землекористувачами і погоджений співвласниками будинку, згідно якого ОСОБА_2 не було виділено земельну ділянку під будівництво. Що змусило ОСОБА_2 звернутись до Івано-Франківського міського суду для вирішення питання пророзподіл земельної ділянки за адресою місто Івано-Франківськ вулиця Р.Левицького, 17 та передачі у власність, спільну сумісну власність згідно проектно-технічної документації, проте, рішення по даній справі не прийнято. Договір оренди земельної ділянки між землекористувачами і співвласникамибудинку не укладався, акт про право власності на земельну ділянку відсутній. Підставою для отримання дозволу міської інспекції Держархбудконтролю на виконання будівельних робіт є акт про право власності на земельну ділянку чи договір оренди земельної ділянки.
Відповідно до ст. 29 Закону України “Про планування і забудову територій” для початку проведення будівництва, ОСОБА_2 повинна була отримати від інспекції архітектурно-будівельного контролю управління архітектури і містобудування міськвиконкому дозвіл на виконання будівельних робіт. Відповідно до п. 1.1. Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Держбуду України від 05.12.2000 р. № 273 дозвіл на виконання будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будинків, споруд та інших об'єктів, розширення і технічного переоснащення є документом, що посвідчує право забудовника (замовника) та генерального підрядника на виконання будівельних робіт. Виконання будівельних робіт без вищезазначеного дозволу забороняється і вважається самочинним будівництвом.
Проте, в судовому засіданні встановлено, що на даний час дозвіл міської інспекції Держархбудконтролю на виконання будівельних робіт відсутній.
Твердження позивачки про існування дозволу на початок виконання будівельних робіт № 205 у від 13.08.2007 року є необгрунтоване, оскільки, протягом всього судового розгляду справи вона не представила жодного доказу на підтвердження своєї позиції.
Отже, ОСОБА_2 дозвіл на виконання будівельних робіт, щодо вищевказаного рішення МВК не отримувався та будь-яких будівельних робіт згідно даного рішення вона не здійснювала.
Оцінюючи вище наведене, суд приходить до переконання, що позов є не обгрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення.
Враховуючи вище наведене, керуючись п. 5 ст. 7, ст. 9 Закону України “Про архітектурну діяльність”, ст.ст. 24, 29 Закону України “Про планування і забудову територій”, Положенням про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Держбуду України від 05.12.2000 р. № 273, ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, треті особи: ОСОБА_2, управління архітектури та містобудування виконкому Івано-Франківської міської ради про визнання незаконним п.7.18 рішення МВК №392 від 27.07.2007 року, стягнення понесених судових витрат— відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. У разі подачі заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі, відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України — з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: Пастернак І. А.