АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11- 428/2010 Головуючий в 1 інстанції – Воронцова С.В.
Категорія – 121 ч.2 КК України Доповідач – Мельниченко Ю.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 липня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі :
головуючого - Навозенко Л.С.
суддів - Мельниченка Ю.В., Козака В.І.
з участю:
прокурора – Євхименка В.В.
захисників - ОСОБА_1
засуджених - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_3 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 квітня 2010 року.
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою-спеціальною освітою, не одружений, який ніде не працює, раніше не судимий, -
- засуджений за ст. 296 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі,
- за ст. 121 ч. 2 КК України до 7 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України призначено ОСОБА_2 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді 7 років позбавлення волі.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженець та мешканець АДРЕСА_2, українець, громадянин України, з середньою освітою, студента 2-го курсу МДВУ, не одружений, який ніде не працює, раніше не судимий, -
- засуджений за ст. 296 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі,
- за ст. 121 ч. 2 КК України до 7 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України призначено ОСОБА_3 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді 7 років позбавлення волі.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець та мешканець АДРЕСА_3, українець, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, який ніде не працює, раніше судимий:
1) 10.09.2004 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ст.ст. 185 ч. 3, 75 КК України до 3-х років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік
2) 15.02.2005 року Новозаводським районним судом м. Чернігова за ст.ст. 186 ч. 2, 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, звільнений 27.06.2007 року з Прилуцької виправної колонії Чернігівської області умовно-достроково на 1 рік 5 місяців 24 дні, -
- засуджений за ст. 296 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі,
- за ст. 185 ч. 2 КК України до 2 років 8 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України призначено ОСОБА_4 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді 3 років позбавлення волі.
Відповідно до вимог ст. 71 КК України приєднано 1 місяць позбавлення волі за вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15.02.2005 року та призначено ОСОБА_4 покарання остаточно за сукупністю вироків в вигляді 3 років 1 місяця позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь потерпілої ОСОБА_5 – 7440,12 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 50 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього на загальну суму 57 440, 12 грн..
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_5 – 15 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 5 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього на загальну суму 5015 грн..
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави 125, 20 грн. судових витрат пов’язаних з проведенням по справі ЧВ КНДІСЕ судово-товарознавчої експертизи.
Питання про речові докази вирішено відповідно до ст. 81 КПК України.
Як встановив суд, 31.03.2008 року, приблизно о 01год. 30 хвл., ОСОБА_2, разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись поблизу Чернігівського об'єднаного міського військового комісаріату, що розташований по вул. Олександра Молодчого, 15 в м. Чернігові, безпричинно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинили бійку з ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, в ході якої ОСОБА_4 умисно наніс один удар скляною пляшкою по голові ОСОБА_6, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, котрі згідно висновку судово-медичної експертизи № 1075 від 14.05.2008 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, ОСОБА_2 з ОСОБА_3 умисно нанесли численних ударів руками і ногами по голові та тулубу ОСОБА_7, чим спричинили йому тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, саден, забиття м'яких тканин волосяної частини голови, лоба зліва, обох верхніх та лівої нижньої кінцівок, котрі згідно висновку судово-медичної експертизи № 1077 від 14.05.2008 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, окрім того ОСОБА_2 умисно наніс один удар рукою в обличчя ОСОБА_8, від якого останній впав на землю, після чого ОСОБА_3 також умисно наніс один удар рукою в обличчя ОСОБА_8, від якого останній впав на землю, чим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спричинили останньому тілесні ушкодження у вигляді: внутрішньо - черепної травми з переломом кісток основи черепа, крововиливів в шкірно - м'язевий лоскут голови в лівій потилично-тім'яній ділянці, лівобічної субдуральної гематоми, субдуральної гематоми над лівою лобно-тім'яною долею, субарахноідальних крововиливів, вогнищ забою головного мозку в корі та білій речовині лівої лобної долі, з утворенням внутримозкової гематоми лівої лобної долі, крововиливів в праву та ліву параорбітальні ділянки, які за ступенем тяжкості відносно живої людини відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя, внаслідок яких потерпілий ОСОБА_8 помер.
Після чого, в той же день та час, ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись поблизу Чернігівського об'єднаного міського військового комісаріату, що розташований по вул. Олександра Молодчого, 15 в м. Чернігові, скориставшись непритомним станом ОСОБА_8, таємно викрав мобільний телефон „LG-KE 600”, вартість якого відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 507к від 10.04.2008 року становить 840 гривень, та ключі в кількості 2 шт., загальною вартістю 15 гривень, а всього викрав майна на загальну суму 855 гривень, що належить останньому.
Не погоджуючись з вироком суду а частині засудження ОСОБА_2 за ст. 121 ч. 2 КК України, адвокат ОСОБА_1 подав апеляцію в інтересах засудженого ОСОБА_2 в якій просить, виправдати останнього по ст. 121 ч. 2 КК України та призначити йому більш м’яке покарання в межах передбачених ч. 2 ст. 296 КК України та застосувати до засудженого ст. 75 КК України. Вказує, що при постановлені вироку судом був застосований кримінальний закон, який не підлягає застосуванню, а тому висновки суду, викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи. Наголошує, що у ОСОБА_2 не було наміру позбавляти життя ОСОБА_8 Просить взяти до уваги позитивну характеристику ОСОБА_2, те що він сприяв слідству у встановленні істини по справі.
Засудженим ОСОБА_2 була подана апеляція в якій він просить вирок суду в частині засудження його за ст. 121 ч. 2 КК України скасувати. Вказує, що згідно висновків судово-медичних експертиз неможливо визначитись які саме тілесні ушкодження спричинив він, або ОСОБА_3 окремо, бо весь комплекс тілесних ушкоджень, який потягнув за собою смерть був спричинений в короткий проміжок часу, майже одночасно, а згідно ч. 3 ст. 62 КУ обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В свою чергу засуджений ОСОБА_3 подав апеляцію в якій просить перекваліфікувати його дії по відношенню до ОСОБА_8 з ст. 121 ч. 2 КК України на ст. 119 ч. 1 КК України. Вказує, що в нього не було хуліганських мотивів та наміру порушити громадський порядок, а ОСОБА_8 він штовхнув тільки з метою самозахисту., та не міг передбачити, що від його дій настануть такі тяжкі наслідки, в скоєному щиро кається.
Заслухавши доповідача, захисника та засудженого ОСОБА_2, які наполягали на зміні вироку суду з підстав, викладених в апеляції, прокурора, який вважає вирок суду законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, судова колегія вважає, що апеляції адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_3 задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом правильно встановлено фактичні обставини справи і зроблено обґрунтований висновок про доведеність винності засуджених у вчиненні злочинів. Такий висновок ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку та перевірених судом доказах.
Доводи апелянтів про неправильність кваліфікації дій засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по ч. 2 ст. 121 КК України є безпідставними.
В судовому засіданні суду першої інстанції було доведено про наявність у засуджених складу злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, чого не заперечують у своїх апеляціях захисник та засуджені ОСОБА_2 і ОСОБА_3
Суд першої інстанції на підставі досліджених в судовому засіданні доказів вірно визначивсь, щодо неможливості визначення які саме ушкодження спричинив ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по відношенню до ОСОБА_8 Дії засуджених носили цілеспрямований характер на нанесення кожним з них удару в життєво – важливий орган без мети заподіяння конкретного виду та ступеню тяжкості тілесного ушкодження. Вірним є і те, що за наявності хуліганських дій з боку засуджених, заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_8 засудженими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 носили умисний характер.
Оскільки смерть ОСОБА_8 настала від тілесних ушкоджень одержаних ним при неодноразовому падінні від ударів нанесених засудженими ОСОБА_2 та ОСОБА_3, настання якої вони не бажали чи свідомо не допускали суд визнав їх вину до настання смерті, як необережну.
Відповідно до роз’яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 07.02.2003 року „Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров”я особи” слідує, що не можна розглядати як умисне вбивство випадки, коли смерть потерпілого настала від ушкодження одержаного при падінні від поштовху чи удару, якщо винний не бажав або свідомо не припускав настання таких наслідків. Такі дії залежно від змісту суб’єктивної сторони злочину можуть кваліфікуватись як убивство через необережність чи як умисне тяжке тілесне ушкодження що спричинило смерть потерпілого.
На підставі наведеного правильним є висновок суду про відповідність дій засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суб’єктивній стороні складу злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України і не може за таких обставин розцінюватись як необережне вбивство.
Призначаючи покарання, суд урахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу винних та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Підстав для його пом’якшення з наведених в апеляціях мотивів колегія суддів не вбачає, оскільки таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження нових злочинів і призначене у межах, встановлених в санкції статті, що передбачає відповідальність за їх вчинення.
Постановлений судом щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вирок відповідає вимогам закону і підстав для його зміни чи скасування немає.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 379 КПК України апеляційний суд. –
У Х В А Л И В:
Апеляції адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 квітня 2010 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – без змін.
С У Д Д І:
Мельниченко Ю.В. Навозенко Л.С. Козак В.І.