АПЕЛЯЦіЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа - № 22ц-4439/10 Головуючий в 1 інстанції – Калитка О.М.
Доповідач – Савченко В.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2010 року Колегія суддів судової палати по цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого Савченко В.О.,
суддів Свинцової Л.М., Карташова О.Ю.
при секретарі Глазкової Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганськ цивільну справу
по апеляційній скарзі Управління Пенсійного Фонду України в м. Лисичанську Луганської області
на постанову місцевого Лисичанського міського суду Луганської області від 18 лютого 2010 року
за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про зобов’язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача УПФУ в м. Лисичанську Луганської області, в якому посилалася, що вона належить до соціальної категорії «Дитина війни», а тому згідно зі ст.. 6 ЗУ „ Про соціальний захист дітей війни” має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. Однак відповідач порушує її право на отримання підвищення до пенсії у визначеному законом розмірі, не виплачує таке підвищення. Тому позивачка просила визнати дії відповідача неправомірними, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй недоплачену, як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2009 рік.
Постановою місцевого Лисичанського міського суду Луганської області від 18 лютого 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в м. Лисичанську Луганської області щодо нездійснення позивачки підвищення до пенсії за віком та її виплати, як дитині війни за період з 28 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.
Суд зобов’язав Управління Пенсійного Фонду України в м. Лисичанську Луганської області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 25 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з урахуванням фактично здійснених виплат.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач з постановою суду не згоден, вважає, що вона не відповідає вимогам закону, посилається, що їх дії в частині виплати позивачеві підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірах, встановлених законами про Державний бюджет на відповідні роки відповідають здійснені у межах їх повноважень, відповідають вимогам діючого законодавства, що регулює це питання, просить постанову скасувати, та відмовити позивачеві у задоволенні позову повністю. Тобто фактично відповідач не згоден з постановою суду в частині задоволення позовних вимог позивача.
Заслухавши доповідача, дослідивши надані докази, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.
Згідно зі ст. 303 ЦПК України п ід час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.
Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Як вбачається з матеріалів справі постанова суду першої інстанції в іншій частині ні позивачем, ні відповідачем не оскаржується, тому законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції перевіряється у межах доводів апеляційної скарги, підстав для перевірки постанови суду у повному обсязі, не встановлено.
У відповідності з Конституцією України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основною нормативною базою, що регулює питання соціального захисту дітей війни, є Конституція України, Закон України "Про соціальний захист дітей війни",
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Судом встановлено, що відповідачем УПФ в м. Лисичанську Луганської області призначена та виплачується позивачеві ОСОБА_1. пенсія за віком.
Позивач відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус дитини війни, оскільки народилася у 1942 році, у зв’язку з чим має право на підвищення пенсії згідно вказаному закону, як дитина війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідачем, на якому лежить обов’язок призначати та виплачувати пенсії, йому таке підвищення до пенсії, як дитині війни, у зазначеному розмірі не виплачується протягом 2009 року.
Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, не заперечуються відповідачем.
За таких обставин суд дійшов правильного висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог позивача за період 2009 року, частково задовольнивши в цій частині його позов, оскільки позивачка звернулася до суду з позовом лише 28.01.2010 року, тобто позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни з 01.01.2009 року по 27.01.2009 року.
Доводи апелянта на увагу не заслуговують, оскільки вони судом першої інстанції перевірені та їм надано відповідну оцінку.
Судом встановлено, що ст.71 Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року № 835-VI, Кабінету Міністрів України було надане право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Проте, на виконання вищезазначеної норми Кабінетом Міністрів України не приймалося окремої постанови щодо встановлення в 2009 році розміру підвищення до пенсії особам, віднесеним до категорії «дитина війни». Пунктом 8 постанови від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» передбачено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах з 22 травня-48,1 грн., з 1 липня 48,2 та з 1 жовтня 49,8 грн. Розмір підвищення до пенсії з 1 січня 2009 року цією постановою не визначений та змін стосовно цього питання у 2009 році в вищезазначену постанову не вносилося. Таким чином, суд дійшов правильного висновку про те, що нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинно здійснюватися відповідно до вимог ст.6 Законом України "Про соціальний захист дітей війни" згідно якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. .
Також суд дійшов правильного висновку про те, що такий перерахунок повинен зробити позивачеві відповідач.
Згідно абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121/2001 (121/2001) , Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.
Відповідно до зазначеного Положення, на Пенсійний фонд України покладено обов'язок щодо: призначення пенсії; підготовки документів для її виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.
Згідно з п. п. 7 п. 2.1. вказаного Положення управління, відповідно до покладених на нього завдань, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.
Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена Законом України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) , покладено саме на органи Пенсійного фонду України.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів у зазначеному розмірі та їх виплати, судова колегія вважає, що відповідач не виконав своїх повноважень без поважних причини, не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов'язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов'язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих йому Конституцією України.
Посилання апелянта про те, що не підвищення пенсії до розміру встановленого Законом України „ Про соціальний захист дітей війни” викликано тим, що кошти до Пенсійного фонду України з державного бюджету не надходили, на увагу не заслуговують.
Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дійсно передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, однак вказаним Законом не передбачено можливості ненадання цих гарантій через відсутність коштів, у тому числі для забезпечення виплат зазначеного підвищення до пенсії, а відсутність коштів не є підставою для невиконання Пенсійним фондом України своїх зобов'язань, встановлених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", та не може бути підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.
Положеннями ст. 88 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якою встановлено, що в разі недостатності виділених із Державного бюджету України коштів за бюджетними програмами, пов'язаними з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України.
Враховуючи вищевикладене, суд правильно визнав неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області щодо невиплати підвищення до пенсії позивачці, як дитині війни, та зобов’язав відповідача здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з 25.01.2009 року по 31.12.2009 рік, з урахуванням того, що позивачу починаючи з 01.01.2008 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
У відповідності зі ст.307 ЦПК України з а наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право, постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно зі ст.308 ЦПК України а пеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду в зазначеній у апеляційній скарзі частині.
Керуючись ст303,307,308,313,314,315 ЦПК України, судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Луганської області, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області - відхилити.
Постанову місцевого Лисичанського міського суду Луганської області від 18 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про зобов’язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців після її проголошення.
Головуючий : Судді: