АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-452/2010 Головуючий по 1 інстанції:
Гибало О.І.
Категорія:ч.3 ст.187, ч.1 ст.309 КК України Доповідач в апеляційній інстанції:
Єльцов В.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“20” липня 2010 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Єльцова В.О.
суддів Шкреби Р.Д., Мунька Б.П.
за участю прокурора Лєнкової Н.Д.
засудженої ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали кримінальної справи за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженої ОСОБА_6 та її захисника ОСОБА_7 на вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 18 травня 2010 року, яким
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка і жителька АДРЕСА_1, українка, громадянка України, раніше не судима, -
засуджена за:
- ч.3 ст.187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини належного їй майна;
- ч.1 ст.309 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено до відбуття ОСОБА_6- 7 років позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини належного їй майна.
Постановлено стягнути з ОСОБА_6 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області 300,36 грн судових витрат за проведення судових експертиз.
Доля речових доказів по справі вирішена у відповідності до вимог ст.81 КПК України.
Вивчивши матеріали справи, -
в с т а н о в и л а :
Згідно вироку суду ОСОБА_6 визнана винною та засуджена за те, що вона, 27 лютого 2010 року близько 14 години 30 хвилин з метою заволодіння грошима, під приводом повернення боргу та розміну грошей, скориставшись тим, що потерпіла ОСОБА_8, 1930 року народження, впустила її до свого будинку, що по АДРЕСА_2, в момент, коли остання дістала гроші для розміну, напала на неї та заздалегідь принесеним з собою уламком цеглини нанесла 2 умисних удари по голові, і кілька умисних ударів теж по голові підібраною в будинку потерпілої металевою м’ясорубкою, спричинивши останній тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, забитих ран та синців голови, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я та, заволодівши грошима потерпілої в сумі 7000 грн., зникла.
Вона ж, 02 березня 2010 року близько 18 години поблизу Смілянської загальноосвітньої школи №10, що по вул. Лобачевского в м. Сміла, у невстановленої слідством особи незаконно придбала для особистого вживання без мети збуту два шприци місткістю 5 мл., кожен з рідиною світло-коричневого кольору об’ємом 3.8 см.куб. та 3.9 см.куб. відповідно, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом – ацетильованим опієм, маса якого в перерахунку на суху речовину складає відповідно 0.148 г. та 0.167 г. в кожному шприці, які вона незаконно зберігала при собі без передбаченого законом дозволу до 18 години 30 хвилин того ж дня, поки не була затримана працівниками міліції, а наявні в неї наркотичні засоби виявлені та вилучені в Смілянському МВ ГУМВС.
В апеляціях:
- прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, не оспорюючи встановлених судом фактичних обставин справи, кваліфікацію дій засудженої та доведеність її вини, просить вирок місцевого суду скасувати у зв’язку з невідповідністю призначеного ОСОБА_6 покарання тяжкості вчиненого нею злочину та її особі, внаслідок м’якості, і постановити новий вирок, яким призначити засудженій за ч.3 ст.187 КК України – 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини майна, за ч.1 ст.309 КК – 2 роки позбавлення волі. На підставі ст.70 КК України остаточно визначити їй покарання - 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини майна;
- захисник засудженої ОСОБА_6 – ОСОБА_7 просить вирок місцевого суду змінити в частині призначеного покарання, визначивши засудженій покарання нижче нижчої межі, із застосуванням ст.69 КК України, враховуючи ряд пом’якшуючих покарання обставин, які вказані у вироку місцевого суду та, на його думку, не були належним чином взяті ним до уваги, і звільнити її від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, посилаючись на позитивну характеристику останньої за місцем проживання, вчиненням нею злочину вперше;
- засуджена ОСОБА_6, не погоджуючись із висновками суду щодо встановлених фактичних обставин справи та вважаючи призначене їх покарання занадто суворим, без врахування даних про її особу та сукупності пом’якшуючих покарання обставин, в своїй апеляції просить вирок суду скасувати, та по можливості звільнити її від відбування призначеного судом покарання.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який не підтримав апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та заперечив щодо задоволення апеляції засудженої та її захисника, думку засудженої, яка заперечила проти задоволення вимог прокурора і підтримала свою та апеляцію захисника, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає до задоволення, а апеляції засудженого та його захисника - до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Винність ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, при обставинах, які вказані у вироку, підтверджена зібраними на досудовому слідстві і перевіреними в судовому засіданні доказами.
Зокрема, показаннями самої засудженої даних нею під час судового слідства в місцевому суді, згідно яких вона, маючи умисел на заволодіння грошима потерпілої ОСОБА_8 27 лютого 2009 року по дорозі до будинку останньої, замотавши в прозорий поліетиленовий пакет уламок цегли, поклала його до себе в сумочку, та, реалізуючи свій злочинний намір, під час того як потерпіла стояла до неї спиною, вдарила її нею по голові, вихопивши при цьому з її рук конверт з грошима.
Разом з тим, колегія суддів критично відноситься до твердження засудженої ОСОБА_6 про те, що мета заволодіння грошима в неї виникла в момент коли потерпіла дістала конверт з грошима, перебуваючи в середині будинку, оскільки її первинні покази щодо місцезнаходження цеглини, якою вона нанесла потерпілій тілесні ушкодження, є суперечливими та не узгоджуються між собою. Про це зокрема свідчать дані протоколів допиту ОСОБА_6 в якості підозрюваної (а.с.20) та обвинувачуваної (а.с.155-156). Так відповідно до показів ОСОБА_6, що містяться в протоколі допиту її як підозрюваної, вона підняла цеглину з підлоги, при цьому з її показів даних нею в якості обвинуваченої дана цеглина знаходилася на підвіконні в кімнаті, а під час судового слідства –в її сумці. Дані протиріччя в її показах вказують на її намагання приховати достовірні обставини вчинення нею вчиненого злочину, щоб уникнути справедливого та достатнього для її виправлення покарання.
За таких обставин суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно дослідив всі фактичні обставини справи і дії ОСОБА_6 по епізоду вчинення нею злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, кваліфікував вірно.
Висновок суду щодо доведеності вини засудженої ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, ґрунтується на розглянутих і досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав правильну юридичну оцінку, і в апеляціх учасників процесу не оспорюються.
Відповідно до ст.65 КК України, при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. При цьому особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне та достатнє для її виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.
Місцевим судом дані вимоги закону не були в достатній мірі враховані.
Посилаючись на те, що засуджена вчинила злочин який є особливо тяжким та є особою схильною до вживання наркотичних засобів, судом при призначенні покарання ОСОБА_6 належним чином не було взято до уваги те, що вона позитивно характеризується (а.с.141), та такі пом’якшуючі її покарання обставини як щире каяття, відшкодування в повній мірі збитків потерпілій, наявність на її утриманні малолітньої дитини(а.с.143).
Наведені останні дві пом’якшуючи обставини, колегією суддів враховуються на користь засудженої та до призначеного їй покарання за ч.2ст.187 КК, вважають можливим застосувати вимоги ст. 69 КК України.
Остаточне покарання ОСОБА_6 необхідно визначити за правилами ст.70 КК України у виді реального позбавлення волі, чого буде достатньо для її виправлення й попередження нових злочинів.
З огляду на викладене та те, що ОСОБА_6 вчинила два умисних злочини, один з яких за корисливими мотивами, колегія суддів не вбачає підстав для застосування вимог ст. 75 КК України і звільнення від покарання у вигляді конфіскації Ѕ частини належного їй майна.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -
у х в а л и л а :
Апеляції засудженої ОСОБА_6 та її захисника ОСОБА_7 задовольнити частково, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, залишити без задоволення.
Вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 18 травня 2010 року щодо ОСОБА_6 в частині призначення їй покарання змінити: пом’якшити покарання засудженій за ч.3 ст.187 КК України з 7 років позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини належного їй майна до 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини належного їй майна.
Призначене покарання ОСОБА_6 за вироком цього суду за ч.1 ст.309 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі залишити без змін.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити засудженій ОСОБА_6 покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини належного їй майна.
В решті вирок залишити без змін.
Головуючий підпис
Судді підписи
З оригіналом згідно
Суддя В.О. Єльцов