Справа №22ц-1407/2010 Головуючий у 1 інстанції: Орлов І.В.
Доповідач: Савченко В.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
6 липня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
Головуючого: Савченко В.О.
Суддів: Медведєвої Л.П., ., Свинцової Л.М.
За участю секретаря: Глазкової Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_5 та ОСОБА_6
на ухвалу Артемівського районного суду м. Луганська від 19 січня 2010 року
по справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Луганського міського комунального підприємства «Парк культури та відпочинку ім.. 1 Травня» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
В С Т А Н О В И Л А :
Ухвалою Артемівського районного суду м. Луганська від 19 січня 2010 року позовну заяву ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до Луганського міського комунального підприємства «Парк культури та відпочинку ім.. 1 Травня» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, повернуто ОСОБА_5
В апеляційній скарзі позивачами ставиться питання скасування ухвали суду першої інстанції, у зв’язку із порушення норм процесуального права, та зобов*язання суду відкриття провадження по справі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги позивачів, заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що 19 листопада 2009 року ОСОБА_5 звернувся до Артемівського районного суду м. Луганська із позовом по Парку культури і відпочинку ім.. 1 Травня, у якому просив поновити його на посаді охоронця та стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20 листопада 2009 року до дня ухвалення рішення судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України. суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
Частина 2 ст. 121 ЦПК України. передбачає, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, а також оплатить витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвалою Артемівського районного суду м. Луганська від 22 грудня 2009 року позовну заяву ОСОБА_5 було залишено без руху до 18 січня 2010 року, запропоновано усунути недоліки позовної заяви, до яких судом було віднесено: відсутність у позовній заяві повного найменування відповідача, відсутність відомостей про те, із яким підприємством чи організацією у трудових відносинах перебував позивач, відсутність дати та підстави звільнення з роботи, й відсутність доказів, якими підтверджуються зазначені обставини, розмір середнього заробітку, а також відсутність доказів оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.
15 січня 2010 року ОСОБА_7 було надано уточнену позовну заяву, де окрім нього, у якості позивача зазначено ОСОБА_6. У зазначеній заяві ставилося питання про покладення на відповідача обов’язку оформити трудові книжки обох позивачів відповідно до діючого законодавства, стягнути з відповідача на користь позивачів заборгованість із заробітної плати у сумі 35 400 грн,, поновлення ОСОБА_5 на посаді сторожа.
Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що підставою повернення позовної заяви стала та обставина, що відповідачем не було усунуто недоліки, зазначені в ухвалі суду від 22 грудня 2010 року.
Виконуючи вимоги суду, викладені у його ухвалі від 22 грудня 2009 року в позовній заяві ОСОБА_5 від 15 січня 2010 року вказано у якості відповідача Луганське міське комунальне підприємство «Парк культури і відпочинку ім.. 1 Травня», його адресу, поштовий індекс. Відсутність доказів, які підтверджують позовні вимоги, при подачі позову не є обов*язковою, оскільки позивач має право надавати докази на будь-якій стадії судового процесу. Сплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи відносно трудових спорів при подачі позову, законом, у відповідності з частиною 3 ст. 81 ЦПК України, , не передбачено.
Колегія судді вважає що разом з частковим виправленням ОСОБА_5 недоліків позову, надана ним та ОСОБА_6 позовна заява не могла бути прийнята до провадження суду.
Зазначена заява містить зовсім інші позовні вимоги, не конкретизовані належним чином.. Так, вимоги . про покладення на відповідача обов’язку оформити трудові книжки обох позивачів відповідно до діючого законодавства, є не зрозумілими та не чіткими: у чому ж саме повинен бути зобов*язаний відповідач, як саме повинен оформити трудові книжки кожного з позивачів.
Крім того, вимоги щодо трудового спору заявляються двома позивачами у одній заяві, що не передбачено чинним законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 292 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Із матеріалів справи вбачається, що підставою повернення позовної заяви ОСОБА_5 відповідно до ухвали Артемівського районного суду м. Луганська від 19 січня 2010 року стало невиконання позивачем вимог ухвали суду від 22 грудня 2009 року, яка стосувалася позовної заяви ОСОБА_5, проте будь-яких вимог позивачка ОСОБА_6 у зазначеній позовній заяві не висувала.
Таким чином, відповідно до оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції не вирішував питання про права і обов’язки позивачки ОСОБА_6, а подана нею апеляційна скарга не містить відповідних доводів.
Ухвала суду у повній мірі відповідає вимогам діючого законодавства, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив усі обставини справи, надав їм належну правову оцінку, а тому підстави для скасування рішення суду відсутні.
Ані не ОСОБА_5, ані ОСОБА_6 не позбавлені права повторного звернення до суду з відповідними вимогами, викладеними у позовних заявах, оформлених у відповідності з чинним законодавством.
Відповідно до п. ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 307, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відхилити.
Ухвалу Артемівського районного суду м. Луганська від 19 січня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Луганського міського комунального підприємства «Парк культури та відпочинку ім.. 1 Травня» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, але протягом двох місяців може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: