ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Цивільна справа № 2 - 5136/2010
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 липня 2010 року
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді Вийванко О. М.
при секретарі с/з Костюк У. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі, в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 02.02.2008 р. вона зареєстрував шлюб з відповідачем у відділі реєстрації актів громадського стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області. У них на вихованні є неповнолітня дитина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне подружнє життя в них не склалося, оскільки вони люди різних характерів і поглядів на сімейне життя, через що в їхній сім’ї виникають різні непорозуміння. Відповідач неодноразово застосовує до позивачки фізичну силу, не виконує належним чином свої обов’язки щодо забезпечення своєї сім’ї. Також відомий факт подружньої зради. Вони фактично припинили шлюбні стосунки, спільного господарства не ведуть, останнім часом проживають окремо. На даний час їхні шлюбні відносини припинилися остаточного і в майбутньому поновлені бути не можуть, а тому вона просить розірвати шлюб між ним та відповідачем по справі.
У судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримала повністю, посилаючись на мотиви викладені в позовній заяві та просить позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання після надання терміну на примирення не з’явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки у судове засідання відповідач суду не повідомив та не подав клопотання про розгляд справи у його відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов’язанні повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суд про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з’явилися в судове засідання без поважних причин.
Приймаючи до уваги вимоги ч. 4 ст. 169 ЦПК України, суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином і не з’явився у судове засідання без поважних причин, а тому суд може вирішувати справу на підставі наявних у ній даних та доказів.
Заслухавши пояснення позивача, перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя.
02.02.2008 року одружилися ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за № 69, відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області, що стверджується свідоцтвом про одруження серія НОМЕР_1, виданого 02.02.2008 р. відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області.
Сторони виховують неповнолітню дитину ОСОБА_4, про що свідчить свідоцтво про народження серія НОМЕР_2, виданого 15.08.2008 р. відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільської міської ради.
У судовому засіданні встановлено, що сторони мають на вихованні одну неповнолітню дитину, яка проживає на даний час з позивачем, не підтримують подружніх стосунків, після надання строку на примирення заперечують проти збереження шлюбу.
Згідно ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Аналізуючи вищенаведені обставини, суд приходить до переконання, що подальше спільне життя подружжя неможливе і збереження сім’ї суперечить їх інтересам, а тому позов слід задовольнити, а шлюб між ними розірвати.
Відповідно до п. 5 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» №7-93 від 21.01.1993 р., за реєстрацію розірвання шлюбу на підставі рішення суду стягується державне мито у розмірі від 0,5 до 1 неоподаткованого мінімуму доходів громадян.
За таких обставин, суд вважає, що витрати зі сплати державного мита при одержані свідоцтва про розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану слід покласти на позивача, а відповідача звільнити від сплати державного мита.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 174, 212 - 215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, ст. ст. 110, 111, 112 Сімейного кодексу України , п. 5 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» №7-93 від 21.01.1993 р., суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2) і ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3) , зареєстрований в книзі реєстрації актів про одруження 02 лютого 2008 року, про що зроблено актовий запис за № 69, відділом реєстрації актів цивільного стану тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області .
При одержанні свідоцтва про розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану стягнути державне мито в розмірі одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян з позивача ОСОБА_2, звільнивши від сплати державного мита відповідача ОСОБА_3.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заяву про апеляційне оскарження чи апеляційну скаргу може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду і подання після заяви про апеляційне оскарження протягом двадцяти днів апеляційної скарги до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуючий – суддя Вийванко О. М.