АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-7360 /2010 р. Головуючий в інстанції Закопайло В.А.
Доповідач Савченко В.О.
УХВАЛА
іменем України
14 липня 2010 року Колегія суддів судової палати по цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого Савченко В.О.,
суддів Свинцової Л.М., Карташова О.Ю.
при секретарі Грігор*ян А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганськ цивільну справу
по апеляційній скарзі Управління Пенсійного Фонду України в Попаснянському районі Луганської області
на постанову Попаснянського районного суду м. Луганська від 9 грудня 2009 року
за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного Фонду України в Попаснянському районі Луганської області стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги
В С Т А Н О В И Л А:
У 2009 році позивачка ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до відповідача Управління Пенсійного Фонду України в в Попаснянському районі Луганської області , в якому послалася, що вона є пенсіонеркою, отримує пенсію, яку їй виплачує відповідач, має статус дитини війни, а тому згідно зі ст. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. Однак відповідач порушує її право на отримання підвищення до пенсії у визначеному законом розмірі, виплачує таке підвищення у розмірі, встановленому іншими нормативно-правовими актами, та його письмове звернення про таке підвищення пенсії залишено без задоволення. Тому позивачка просить поновити їй строк звернення до суду, визнати протиправною бездіяльність відповідача, який не нарахував і не виплатив за період 2007-2008 рр. підвищення до пенсії згідно зі ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком , зобов’язати відповідача нарахувати і виплатити йому вказане підвищення до пенсії за вказаний період.
Постановою Попаснянського районного суду м. Луганська від 9 грудня 2009 року позовні вимоги позивачки задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати останній підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 18.11.2008 року по 31.12.2008 року.. Судом зобов’язано відповідача здійснити нарахування та виплату на користь позивачки підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року. .
В апеляційній скарзі відповідач з постановою суду не згоден, вважає, що вона не відповідає вимогам закону, посилається, що їх дії в частині виплати позивачеві підвищення до пенсії, як дитині війни у розмірах, встановлених законами про Державний бюджет на відповідні роки відповідають вимогам діючого законодавства, виплачувати у розмірах, встановлених Законом України „ Про соціальний захист дітей війни” не надається можливим через відсутність достатніх коштів для цього, просить постанову скасувати, та відмовити позивачеві у задоволенні позову повністю.
Згідно зі ст.. 303 ЦПК України п ід час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Заслухавши доповідача, дослідивши надані докази, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.
У відповідності з Конституцією України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основною нормативною базою, що регулює питання соціального захисту дітей війни, є Конституція України, Закон України "Про соціальний захист дітей війни",
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Судом встановлено, що відповідачем призначена та виплачується позивачці пенсія за віком.
Позивач відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус дитини війни, оскільки народилася у 1939 році, у зв’язку з чим має право на підвищення пенсії згідно вказаному закону, як дитина війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідачем, на якому лежить обов’язок призначати та виплачувати пенсії, їй таке підвищення до пенсії, як дитині війни, у зазначеному розмірі не виплачується протягом 2007 -2008 років.
Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, не заперечуються відповідачем.
За таких обставин суд дійшов правильного висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог позивачки, частково задовольнивши в цій частині його позов.
Доводи апелянта на увагу не заслуговують, оскільки вони судом першої інстанції перевірені та їм надано відповідну оцінку.
Судом встановлено, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" дійсно було внесено зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".
Однак згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 року N107 "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" , щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, вказані положення закону про Державний бюджет на 2008 рік були чинними до 21.05.2008 року, після чого положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у попередній редакції 2004 року поновили свою дію у 2008 році - з 22.05.2008 року.
Таким чином, суд дійшов правильного висновку про те, що право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених Законом України "Про соціальний захист дітей війни", мають діти війни з 9.07.2007 по 31.12.2007 рік та 2008 рік - з 22.05.2008 до 31.12.2008 р.. .
Також суд дійшов правильного висновку про те, що такий перерахунок повинен зробити позивачеві відповідач.
Згідно абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121/2001 (121/2001), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.
Відповідно до зазначеного Положення, на Пенсійний фонд України покладено обов'язок щодо: призначення пенсії; підготовки документів для її виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.
Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за №8-2 (z0441-02) , управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням забезпечення призначення та виплати пенсії..
Згідно з п. п. 7 п. 2.1. вказаного Положення управління, відповідно до покладених на нього завдань, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.
Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена Законом України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) , покладено саме на органи Пенсійного фонду України.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів у зазначеному розмірі та їх виплати, судова колегія вважає, що відповідач не виконав своїх повноважень без поважних причини, не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов'язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов'язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих йому Конституцією України.
Посилання апелянта про те, що не підвищення пенсії до розміру встановленого Законом України „ Про соціальний захист дітей війни” викликано тим, що кошти до Пенсійного фонду України з державного бюджету не надходили, на увагу не заслуговують.
Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дійсно передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, однак вказаним Законом не передбачено можливості ненадання цих гарантій через відсутність коштів, у тому числі для забезпечення виплат зазначеного підвищення до пенсії, а відсутність коштів не є підставою для невиконання Пенсійним фондом України своїх зобов'язань, встановлених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", та не може бути підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.
Положеннями ст. 88 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якою встановлено, що в разі недостатності виділених із Державного бюджету України коштів за бюджетними програмами, пов'язаними з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду в межах доводів апеляційної скарги.
У відповідності зі ст.307 ЦПК України з а наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право, постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно зі ст.308 ЦПК України а пеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду в зазначеній у апеляційній скарзі частині.
Керуючись ст..ст.303,307,308,313,314,315 ЦПК України, судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Луганської області, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області відхилити.
Постанову Попаснянського районного суду м. Луганська від 9 грудня 2009 року за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного Фонду України в Попаснянському районі Луганської області стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців після її проголошення.
Головуючий :
Судді: