Справа № 11-363/2010 р. Головуючий у І інстанції Шитченко Н.В.
Категорія ст. 185 ч. 3 КК України Доповідач Зенченко Т.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 червня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого-судді Трейтяк О.П.
суддів - Зенченко Т.С. Мельниченка Ю.В.
з участю прокурора - Хомазюка О.В.
захисника - ОСОБА_1
потерпілого - ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 15 квітня 2010 року.
Цим вироком
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, не працюючий, раніше судимий: 29 липня 2009 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ч. 1 ст. 186 КК України до 200 годин громадських робіт,
засуджений за ст. 185 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі;
за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_3 призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання приєднано невідбуту частину покарання за вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 липня 2009 року і остаточно призначено покарання у виді 3 років 20 днів позбавлення волі.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 – залишено без розгляду.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення експертиз в сумі 658 грн. 48 коп..
Долю речових доказів вирішено у відповідності з вимогами ст. 81 КПК України.
Вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним і засуджений за те, що в період часу з 25 листопада 2009 року по 1 грудня 2009 року знаходячись в будинку № 58 по вул. Радянській в с. Березанка Чернігівського району, повторно, маючи вільний доступ, викрав мобільний телефон марки „Соні Еріксон 910 І” вартістю 100 грн., який належав ОСОБА_6
Продовжуючи злочинну діяльність, 11 грудня 2009 року, ОСОБА_3 з метою крадіжки через незамкнені двері проник до будинку АДРЕСА_2 та області, звідки таємно викрав системний блок від комп’ютера вартістю 1563,75 грн., що належали ОСОБА_2
Не погоджуючись з вироком суду засуджений ОСОБА_3 подав апеляцію, в якій не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію своїх дій, вважає, що вирок суду є занадто суворим. Звертає увагу на наявність пом’якшуючих вину обставин, а саме: щире каяття, сприяння органам досудового слідства в розкритті злочинів, повне відшкодування шкоди потерпілим, позитивна характеристика. Посилаючись на зазначені обставини, засуджений просить звільнити його від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст. 75 КК України.
Заслухавши доповідача, пояснення захисника, який просив змінити вирок суду та до засудженого застосувати ст. 75 КК України, потерпілого ОСОБА_2, який також просить пом’якшити вирок суду, думку прокурора про залишення вироку суду без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів підстав для її задоволення не знаходить.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_3 у вчиненні зазначених у вироку діянь за обставин встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних у справі і досліджених в судовому засіданні доказів і є обґрунтованим.
Сам засуджений ОСОБА_3 винним себе визнав повністю як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні та докладно розповідав про обставини вчинення злочинів.
Дії засудженого ОСОБА_3 судом правильно кваліфіковані як таємне викрадення майна, вчинене повторно за ч. 2 ст. 185 КК України, а також таємному викраденні майна, поєднаному з проникненням у житло за ч. 3 ст. 185 КК України.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Особі яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне для її виправлення та попередження нових злочинів.
Призначаючи покарання засудженому ОСОБА_3, суд у відповідності до вимог ст.ст. 65, 66 КК України призначив його враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу винного: те, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, до адміністративної відповідальності не притягувався, формально позитивно характеризується за місцем мешкання. Враховуючи обставини, які пом’якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання і прийшов до правильного висновку, що ОСОБА_3 необхідно призначити покарання в межах санкції відповідних статей Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі в умовах ізоляції від суспільства.
Покарання, яке призначено засудженому ОСОБА_3 відповідає характеру і ступеню тяжкості вчинених ним злочинів, даним, що характеризують його особу, та всім обставинам справи і є справедливим. Всі обставини, на які посилається засуджений в своїй апеляції, судом при обранні йому покарання враховані.
Враховуючи, що злочини ОСОБА_3 вчинив під час відбування покарання, призначеного вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 липня 2009 року, суд правильно призначив остаточне покарання на підставі ст. 71 КК України.
Підстав для пом’якшення покарання засудженому ОСОБА_3, колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 379 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 15 квітня 2010 року щодо ОСОБА_3 – без зміни.
Головуючий: Судді: