Справа № 2-517/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

16 липня 2010 року                                    м. Кузнецовськ  

Кузнецовський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого  судді                                           Зейкана І.Ю.

при секретарі судового засідання                    Бірук Н.С.

за участю

позивача                                                              ОСОБА_1

представника позивача                     ОСОБА_2

відповідача                                                         ОСОБА_3

представника відповідача                 ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні  Кузнецовського міського суду Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини,-

                        В С Т А Н О В И В:

13.05.2010 року до Кузнецовського міського суду звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_3 з вимогою стягнути з нього аліменти на її користь на утримання їх сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/3 заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подання заяви і до повноліття дитини.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 24.10.2004 року зареєструвала шлюб з відповідачем. Від спільного сімейного життя у них є син ОСОБА_6., ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з нею. Відповідач не бажає добровільно матеріально утримувати сина, який потребує матеріальної допомоги. З відповідача по виконавчих листах ніяких стягнень не проводиться.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 подав заперечення проти позову. Вважає вимоги позивачки необґрунтованими, оскільки весь час належним чином виконував батьківські обов’язки, утримував сина. Син є доглянутим, забезпечений всім необхідним для нормального розвитку. Жодного доказу про те, що він ухиляється від утримання сина суду не надано. Під час шлюбу сторонами придбана квартира. За договором про іпотечний кредит сторонам надано кредит в сумі 75750 грн. строком до 21.08.2017 року. Боргові зобов’язання по договору покладені на нього і тому він несе додаткові витрати по сплаті кредиту у розміні 1087 грн. в місяць та комунальні послуги по утриманню цієї квартири. Його середня заробітна плата становить 4300 грн. Вказує на те, якщо з нього будуть стягнуті аліменти в розмірі 1/3 частини доходу, він буде отримувати  зарплату, яка не зможе забезпечити його належними умовами проживання. Просить задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 частково, а саме стягнути з нього на користь позивача аліменти на утримання сина у розмірі 1/6 частки від заробітку, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до повноліття дитини.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала повністю, у поясненнях послалась на обставини, якими обґрунтовувала позов та додала, що син ОСОБА_6 знаходиться на обліку у лікарів з діагнозом вітіліго. Даний лікарями діагноз був встановлений лише у 2010 році, проте її син хворіє вже давно. У лікарню раніше не зверталась, оскільки разом з чоловіком витрачала кошти на ремонт квартири. На даний час вона зрозуміла, що дитина потребує першочергового піклування. На утримання дитини у місяць витрачає близько 1500-2000 грн. Відповідач ОСОБА_3 здорова людина, на утриманні інших дітей не має.

Представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, у своїх поясненнях суду послався на обставини, яким обґрунтовував позов, вказав на необхідність витрат пов’язаних з діагностикою та лікуванням дитини.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги визнав частково, а саме погодився на стягнення з нього аліментів  у розмірі 1/6 частки від його заробітку, у поясненнях послався на обставини викладені у запереченнях на позов. Повідомив, що у сина ОСОБА_6 давно були виявлені симптоми вітіліго, однак він з позивачем до лікарів не звертались. Такі ж симптоми є і у позивача. Вважає, що ОСОБА_1 звернулась до лікарні для обстеження сина, щоб збільшити розмір аліментів.  На поставлені запитання відповів, що є здоровою людиною, на утриманні інших осіб не має. Його заробітна плата становить близько 4000 грн. З них він виплачує кредит за квартиру у сумі близько 1086 грн. щомісяця, сплачує комунальні послуги за цю квартиру, а також дає близько 200 грн. своїм батькам як  плату за квартиру і на харчування. Після розірвання шлюбу з позивачем на сина витрачає близько 400 грн. щомісяця.

Представник відповідача ОСОБА_4 позовні вимоги не визнав, підтримав позицію відповідача.

Допитаний як свідок ОСОБА_7, показав, що його син ОСОБА_3 завжди зароблені кошти витрачав на сім’ю. Внука ОСОБА_6 вважає здоровою дитиною. Позивач ніколи раніше не лікувала внука ОСОБА_6 і ніколи не зверталась за грошовою допомогою на його лікування. Його син на даний час проживає з ним. Останній участі в оплаті комунальних послуг не бере.

Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідка, дослідивши наявні в справі докази, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

    Як вбачається з матеріалів справи відповідач ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується дослідженою у судовому засіданні копією свідоцтва про народження НОМЕР_1, виданого 15.11.2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області.

ОСОБА_3 працює електромонтером з обслуговування електроустаткування електростанцій на ВП РАЕС ЕЦ № 19415, має середньомісячний заробіток у сумі 6456 грн., що підтверджується копією довідки № 5188 від 11.05.2010 року про заробітну плату, видану ВП «РАЕС» ДП НАЕК «Енергоатом». Беручи до уваги дану обставину, суд вважає, що він може надавати матеріальну допомогу сину ОСОБА_6, проте її не надає. Посилання відповідача на те, що він надає матеріальну допомогу сину у сумі близько 400 грн. щомісяця у судовому засіданні іншими доказами не підтверджено.

Згідно з довідкою Житлово-експлуатаційної дільниці № 2 м. Кузнецовська № 617 від 06.05.2010 року, ОСОБА_6 проживає разом з матір’ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. У разі ухилення від цього обов’язку кошти на утримання стягуються в судовому порядку.

Відповідно до ст.183 Сімейного Кодексу України, частка від заробітку (доходу) відповідача, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

При визначенні розміру аліментів, суд у відповідності до ст.182 Сімейного Кодексу України враховує обставини, зокрема, матеріальне становище та стан здоров’я платника аліментів та дитини.

Так, суд враховує, що відповідно до рішення ЛКК № 501 від 08.06.2010 року ОСОБА_6, 2005 року народження, має діагноз вітіліго та знаходиться на облуку у лікаря дерматолога. Потребує консультації та обстеження у центрі «Вітіліго» у м.Києві. Проте суд зважає на те, що до цього часу дитина не лікувалась, курс лікування лікарями не встановлено, сторонами не надано суду інформації про тяжкість хвороби та відповідно до ст. 185 СК України, витрати на дитину пов’язані з її хворобою відносяться до додаткових витрат на дитину і не відносяться до аліментів.

Суд зважає на посилання відповідача на те, що він несе витрати за зобов’язаннями до договору кредиту № Ф1-07/55831-92 від 22.08.07, укладеного відповідачем філією «Північно-Західне РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит», відділення № 17. За умовами договору відповідач зобов’язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит у сумі 75750 грн., а також сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 12% річних до 21.08.2017 року. Згідно з довідкою АТ «Банк «Фінанси та Кредит» № 101/17 від 11.05.10, станом на 11.05.10 заборгованість по цьому договору ОСОБА_3 становить 63 403,59 грн. Проте суд, не враховує дану обставину, як таку, що має істотне значення. Суд виходить з того, що відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. А тому, при покладанні на себе додаткових грошових зобов’язань батьки повинні враховувати дану обставину і не допускати випадків порушення прав та інтересів їхніх дітей.

Враховуючи викладене, суд рахує за доцільне стягнення аліментів проводити в розмірі 1/4  заробітку (доходу) відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України, сума стягнення аліментів на користь позивача підлягає до негайного виконання

На підставі викладеного, керуючись ст.180-183 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10,  212-215,  п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1/4  частки його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ним повноліття.

Стягнення розпочати з дня подачі заяви до суду, тобто з 13 травня 2010 року.

Рішення допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 (тридцять) грн. 00 коп.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 90 (дев’яносто) грн. 00 коп.

Звільнити ОСОБА_3 та ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п.18 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано до Кузнецовського міського суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд Рівненської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви.

Головуючий суддя                                                   І.Зейкан