Справа №2-501/10
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2010 року м. Кузнецовськ
Кузнецовський міський суд Рівненської області у складі:
- головуючого судді Зейкана І.Ю.
- при секретарі судового засідання Бедик Н.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кузнецовського міського суду справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області про визнання неправомірними дій та зобов’язання нарахувати доплату до пенсії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську (далі - УПФ) про зобов’язання відповідача здійснити нарахування щомісячної доплати до пенсії на 30 % від мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року з урахуванням фактично отриманих сум.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач має статус "дитини війни" так як народився у 1938р. і відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (далі - Закон №2195-IV) має право на підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка відповідно до ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Однак, ОСОБА_2 у 2006-2008 р.р. такого підвищення до пенсії не виплачувалося.
До суду позивач не з'явився, подав заяву про розгляд справи у її відсутності.
Представник відповідача теж до суду не з’явився і подав клопотання про розгляд справи у їх відсутності. Із заперечень відповідача проти позову слідує, що позовні вимоги не визнаються у повному обсязі. Підвищення до пенсії як "дитині війни" протягом 2007р. не виплачувалось, оскільки не надходило відповідного фінансування із Державного бюджету. У 2008 р. виплата підвищення до пенсії проводилася в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, відповідно до змін у редакції ст. 6 Закону №2195-IV, а з 22 травня 2008р. - 48,10 грн., з 1 липня -48,20 грн. та з 1 жовтня - 49,80 грн. ( як встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.08р. №530). Покликаються в запереченнях на недопустимість застосування розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", так як цей розмір застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно із цим Законом.
Суд, вивчивши доводи сторін, дослідивши та оцінивши докази у справі, приходить до висновку про задоволення позову.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в силу норми ст.1 Закону №2195-IV має статус "дитини війни", що підтверджується копією паспорта громадянина України НОМЕР_1.
Згідно ст. 6 Закону №2195-IV передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
В ст.3 Закону №2195-IV визначено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було зупинено на 2007 рік з урахуванням ст. 111 зазначеного Закону, яка передбачала, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону №2195-IV виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.07 року в справі №6-рп2007 були визнані неконституційними положення пункту 12 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону №2195-IV, з урахуванням статті 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік". А отже, з 09.07.07р. дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" відновлено в повному обсязі. Відповідно до пункту 5 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Тому, в 2007р. позивач мав право на підвищення розміру пенсії відповідно до ст. 6 Закону №2195-IV за період з 09.07.07р. по 31.12.07р.
Щодо дії у 2008 р. ст. 6 Закону №2195-IV, то Законом України "Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007р. передбачена інша редакція наведеної статті: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни". Положення пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.07р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно рішення Конституційного Суду України від 22.05.08р. №10-рп/2008. Згідно п. 6 резолютивної частини вказаного рішення, рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.
Це значить, що позивач у 2008р. в період з 22.05.08 – 31.12.08 р. має право на підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону №2195-IV в редакції, що діяла в період до внесення змін підпунктом 2 п. 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.07 р. (що визнані неконституційними).
Суд визнає неспроможними доводи відповідача в частині неможливості застосування розміру мінімальної пенсії за віком, що визначений ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Не визначається такого розміру і нормами спеціального Закону №2195-IV. Тому, на думку суду, є підстави для застосування загальної норми ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно якої мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому, положення ч.3 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" про те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не слід брати до уваги, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем права на підвищення пенсії відповідно до закону. Суд також приймає до уваги, що за змістом ст.2 Закону України "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум застосовується в тому числі для встановлення розмірів мінімальної пенсії за віком.
Тобто, з вищезазначеного випливає, що прожитковий мінімум є базою для розрахунку мінімальної пенсії за віком, інших соціальних виплат. Статтею 46 Конституції України гарантується, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Наведене дає суду підстави при вирішенні даного спору застосувати у розумінні ст.6 Закону №2195-IV мінімальний розмір пенсії за віком на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначено Законами України про Державний бюджет на відповідний рік (2007, 2008рр.). Так, прожитковий мінімум для вказаної категорії осіб становив: 380 грн. в період з 01.01. по 31.03.07р.; 410,06 грн. в період з 01.04.по 30.09.07р.; 415,11 грн. в період з 01.10.по 31.12.07р.; 470 грн. в період з 01.01.по 31.03.08р.; 481 грн. в період з 01.04. по 30.06.08р.; 482 грн. в період з 01.07. по 30.09.08р.; 498 грн. в період з 01.10. по 01.12.08р.
Отже, величиною мінімальної пенсії за віком, від якої має бути фактично обраховано 30 відсотків підвищення до пенсії дітям війни, є встановлений законом прожитковий мінімум.
Пунктом 8 Постанови КМ України від 28.05.2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", було встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні. Однак, вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Доводи відповідача щодо неможливості задоволення позовних вимог у зв'язку з відсутністю бюджетних коштів, призначених на ці виплати, суд не визнає переконливими і вони не дають підстав для відмови в позові. По-перше, у Законі №2195-IV не обумовлено проведення спірної виплати наявністю бюджетних коштів та передбаченням таких видатків законом про Державний бюджет на конкретний рік, а в ст.7 Закону №2195-IV міститься посилання лише на джерело, з якого забезпечується фінансування державних соціальних гарантій передбачених цим Законом - кошти Державного бюджету України. По-друге, суд враховує практику Європейського Суду з прав людини, в рішенні якого у справі "Кечко проти України" зазначено, що Суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (п.26).
Таким чином, суд вважає, що дії відповідача щодо не виплати позивачу підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, яка визначається в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, за періоди з 09.07.07 по 31.12.07 року та з 22.05.08 р. є протиправними.
Згідно зі ст. 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
За таких обставин, позов підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.212-215 ЦПК України, ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, суд , -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати незаконними дії управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 з 09.07.07 до 31.12.07 та з 22.05.08 до 05.05.10 щомісячного підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області нарахувати ОСОБА_1 державну соціальну допомогу у виді щомісячного підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 9 липня до 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року з урахуванням фактично отриманих сум, на підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Головуючий суддя І.Зейкан
Ў
- Номер: 2-501/10
- Опис:
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 2-501/10
- Суд: Пирятинський районний суд Полтавської області
- Суддя: Зейкан Іван Юрійович
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 12.08.2015
- Дата етапу: 12.08.2015
- Номер: 2-п/726/9/15
- Опис:
- Тип справи: на заяву про перегляд заочного рішення
- Номер справи: 2-501/10
- Суд: Садгірський районний суд м. Чернівців
- Суддя: Зейкан Іван Юрійович
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 02.10.2015
- Дата етапу: 12.10.2015
- Номер: 2/726/34/16
- Опис: про стягнення заборгованості
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 2-501/10
- Суд: Садгірський районний суд м. Чернівців
- Суддя: Зейкан Іван Юрійович
- Результати справи:
- Етап діла: Виконання рішення
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 20.10.2015
- Дата етапу: 07.06.2016
- Номер: 6/464/128/16
- Опис: про видачу дубліката виконавчого листа
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-501/10
- Суд: Сихівський районний суд м. Львова
- Суддя: Зейкан Іван Юрійович
- Результати справи: подання (заяву, клопотання) задоволено
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 27.07.2016
- Дата етапу: 02.08.2016
- Номер: 6/726/42/19
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-501/10
- Суд: Садгірський районний суд м. Чернівців
- Суддя: Зейкан Іван Юрійович
- Результати справи: подання (заяву, клопотання) задоволено
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 24.09.2019
- Дата етапу: 18.11.2019
- Номер: 6/464/125/20
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-501/10
- Суд: Сихівський районний суд м. Львова
- Суддя: Зейкан Іван Юрійович
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 22.07.2020
- Дата етапу: 22.07.2020
- Номер: 6/726/39/23
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-501/10
- Суд: Садгірський районний суд м. Чернівців
- Суддя: Зейкан Іван Юрійович
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 04.12.2023
- Дата етапу: 04.12.2023
- Номер: 6/726/39/23
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-501/10
- Суд: Садгірський районний суд м. Чернівців
- Суддя: Зейкан Іван Юрійович
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 04.12.2023
- Дата етапу: 05.12.2023
- Номер: 6/726/39/23
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-501/10
- Суд: Садгірський районний суд м. Чернівців
- Суддя: Зейкан Іван Юрійович
- Результати справи: подання (заяву, клопотання) задоволено
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 04.12.2023
- Дата етапу: 19.12.2023
- Номер: 2-501/10
- Опис: про розірвання шлюбу
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 2-501/10
- Суд: Миколаївський районний суд Львівської області
- Суддя: Зейкан Іван Юрійович
- Результати справи:
- Етап діла: Повернуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 01.02.2010
- Дата етапу: 01.03.2010
- Номер:
- Опис: про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 2-501/10
- Суд: Гадяцький районний суд Полтавської області
- Суддя: Зейкан Іван Юрійович
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 14.04.2010
- Дата етапу: 20.04.2010