Судове рішення #10290228

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11- 420/2010                                            Головуючий  в 1 інстанції – Смага С.В.

Категорія –   185 ч.2 КК                                          Доповідач –  Широян Т.А.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  01   липня                 2009 року    колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі :

головуючого: Козака В.І.

суддів :  Широян Т.А. , Баглая І.П.

з участю прокурора : Щербака О.В.

розглянула  у відкритому  судовому засіданні  в м. Чернігові  матеріали  справи       за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Семенівського  районного суду  Чернігівської області від  29 березня 2010  року

Цим вироком                       ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Семенісвка Чернігівської області, українець, громадянин України, , який  навчається у Сосницькому  професійному аграрному ліцеї, проживає в АДРЕСА_1, раніше судимий – 17 вересня 2009 року  Семенівським районним судом за ст. 185 ч.2, 75 КК України на 3 роки позбавлення волі із звільненням від відбування покарання  з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців

Засуджений за ст.  185 ч.3 КК України  на 3 роки позбавлення волі.

За сукупністю вироків шляхом часткового приєднання покарання за вироком Семенівського районного суду від  17 вересня 2009 року остаточно ОСОБА_1 призначено покарання – 3 роки 3 місяці позбавлення волі.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець м. Семенівна Чернігівської області , який ніде не працює , проживає в АДРЕСА_2, раніше судимий 14 грудня 2009 року  Семенівським районним судом Чернігівської області  від 14 грудня 2009 року  за ст. 185 ч.1КК України до арешту строком на 45 діб

Засуджений за ст. 185 ч.2 КК України – на 2 роки позбавлення волі

На підставі ст. 75, 76 КК України ОСОБА_2 звільнений від відбування покарання з випробування  з іспитовим строком  на 1 рік 6 місяців , та на нього покладені обов’язки :

-   не виїжджати за межі України на постійне місце проживання  без дозволу органу  кримінально-виконавчої системи;

-   повідомляти органи  кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання;

-   періодично з'являтись на реєстрацію в органи  кримінально-виконавчої системи.

Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1  в солідарному порядку на користь держави судові витрати за проведення експертиз в сумі 1095, 23 грн.

Неповнолітні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судом визнані винними та засуджені за те, що 22 липня 2009 року  о 21-00, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння,  за попередньою змовою  шляхом вільного доступу проникли до салону автомобіля  „Део-Ланос” днз. НОМЕР_1, який належить  ОСОБА_3  та знаходився біля бару „Магнолія” по вул.. Центральна в м. Семенівна, звідки викрали мобільний телефон, радіостанцію , речовий мішок у якому  знаходився  камуфляж ний водонепроникаючий костюм, а всього викрали майна на загальну суму 2205 грн.

В апеляції, засуджений  ОСОБА_1, не оспорюючи доведеність його вини та правильності кваліфікації його дій просить вирок суду щодо нього в частині призначення покарання змінити, пом’якшити покарання  шляхом застосування  ст. 75 КК України, або ж ст. 69 КК України, посилаючись на те, що суд при обранні йому покарання не врахував у повній мірі дані про його особу, щире каяття у вчиненому, повному відшкодуванні завданих злочином збитків. Наголошує також на тому, що суд необґрунтовано не застосував щодо нього закон України „Про амністію” від  26 вересня 2009 року, чим порушив його право на захист.  

Засудженим ОСОБА_2 вирок суду не оскаржується.

Заслухавши доповідача, думку прокурора  про залишення вироку суду щодо ОСОБА_1 без змін, а його апеляцію – без задоволення, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія  суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_1не  підлягає задоволенню.

Винність  ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна при обставинах , викладених у вироку, доведена зібраними по справі та розглянутими у судовому засіданні доказами.

Крім визнання своєї вини  у вчиненні даного злочину, його вина доведена  показаннями засудженого ОСОБА_2, свідка ОСОБА_4 - очевидця злочину та потерпілого ОСОБА_3 щодо обставин вчинення злочину та кількості викраденого майна, свідка ОСОБА_5 , який придбав у ОСОБА_2 телефон  ОСОБА_3, а також об’єктивним даними – протоколом огляду місця події, протоколом добровільної видачі викраденого майна.

Дії ОСОБА_1 судом за ст. 185 ч.2 КК України за ознакою повторності, та вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, кваліфіковано вірно.

Покарання ОСОБА_1 призначено у відповідності із вимогами ст. 65=67 КК України.

Судом взято до уваги всі дані про особу ОСОБА_1, в тому числі і те, що злочин він вчинив , будучи неповнолітнім, у скоєному щиро кається,  що були  відшкодовані завдані злочином збитки. Крім того, суд обґрунтовано взяв до уваги те, що він раніше вже судимий за корисливий злочин, негативно характеризується  за місцем проживання та навчання. Тому суд обґрунтовано дійшов висновку, що ОСОБА_1 має відбувати покарання саме у місцях позбавлення волі

Посилання ОСОБА_1 на те, що суд незаконно не застосував до нього Закон України „Про амністію” від 26 вересня 2009 року, не може бути прийнято до уваги, оскільки  даний закон застосовується до осіб, які вчинили злочини до набрання ним законної сили.

Суд також обґрунтовано при призначенні покарання застосував ст. 71 КК України, оскільки  злочин, яким він засуджений за даним вироком, він вчинив після постановлення вироку цього ж суду від 17 вересня 2009 року, в період звільнення від відбування покарання.  

На підставі наведеного,  керуючись ст.  365, 366 КПК України, колегія суддів , -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Семенівського районного суду Чернігівської області від  29 березня 2010 року щодо ОСОБА_1 без змін

Головуючий                                                Судді

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація