Судове рішення #10290183

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-  407 /2010                                         Головуючий  в 1 інстанції – Ковалюх В.М.

Категорія –                                                                 Доповідач –    Широян Т.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15   липня               2010 року    колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі :

головуючого: Навозенко Л.С.

суддів :  Широян Т.А. Трейтяк О.П.

з участю:

прокурора : Щербака О.В.

засудженого – ОСОБА_1

захисників  ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянула  у відкритому  судовому засіданні  в м. Чернігові  матеріали  справи       за апеляціями:  засудженого ОСОБА_1, захисників  ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1, помічника прокурора, який приймав участь у справі, та потерпілої ОСОБА_4  на вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 15 квітня 2010

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та жителя АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, який ніде  не працює,  проживає в АДРЕСА_3,  раніше судимий :

- 06.03.2007 року Борзнянським районним судом Чернігівської області за ст.128 КК України на 240 годин громадських робіт ;

- 15.11.2007 року Бахмацьким районним судом Чернігівської області за ч.2 ст.309, ст.75 КК України на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки,

засуджений за ст. 186 ч.3 КК України на 4 роки позбавлення волі

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточно  ОСОБА_1  призначено покарання – 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь :

- держави – судові витрати на проведення  експертиз – 486,77 грн.

- потерпілої  ОСОБА_4 – у відшкодування моральної шкоди 1000 грн.

ОСОБА_1  визнаний винним та засуджений за те, що 28 липня 2009 року близько 19 годин він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в господарстві, що розташоване в АДРЕСА_2, з метою заволодіння чужим майном, наніс ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження у вигляді синця в ділянці лівого плечового суглобу, двох синців на правому передпліччі та синця в ділянці правого підребер'я та заволодів ключем від будинку. Після того як потерпіла втекла, ОСОБА_1 за допомогою ключа відкрив вхідні двері та проник в будинок ОСОБА_4, звідки викрав телевізор „ТСЛ" вартістю 500 грн. та п'ятикілограмовий пакет борошна вартістю 12 грн. 50 коп., чим заподіяв потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 512 гривень 50 копійок.

У апеляціях, які за змістом і вимогами  ідентичними, адвокат ОСОБА_2 та  захисник  ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_1 , засуджений ОСОБА_1 просять вирок суду щодо ОСОБА_1 змінити, перекваліфікувати дії ОСОБА_1 зі ст. 186 ч.3 на ст. 185 ч.3 КК України, посилаючись на те, що  в суді було доведено, що викрадення майна потерпілої ОСОБА_4 відбулось після того, як остання покинула подвір’я власного господарства. А застосування насильства до потерпілої не було пов’язане із умислом на заволодіння її майном. Крім того, у апеляціях наголошується на фактах фальсифікації слідчим кримінальної справи щодо ОСОБА_1, порушення  його права на захист, на що суд повинен був зреагувати винесенням окремої ухвали.

Потерпіла ОСОБА_4 у апеляції  від 29 квітня 2010 року просить пом’якшити ОСОБА_1 покарання, посилаючись на те, що  викрадене майно їй було повернуто, ножем ОСОБА_1 їй не погрожував і їй достовірно відомо що ОСОБА_1 хвора людина.

Прокурор, який приймав участь у справі , просить вирок суду щодо ОСОБА_1  скасувати у в’язку із порушенням судом норм кримінального законодавства та м’якості призначеного ОСОБА_1 покарання, справу прийняти до свого провадження, постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_1 винним за ст. 187 ч.3 КК України, та призначити йому покарання в межах санкції ст. 187 ч.3 КК України, посилаючись на те, що суд дав невірну оцінку доказам у справі, зокрема, показанням потерпілої ОСОБА_4, що призвело до неправильної кваліфікації дій ОСОБА_1

Заслухавши доповідача, думку прокурора про необхідність скасування вироку суду щодо ОСОБА_1 та постановлення нового вироку,  яким його дії слід кваліфікувати за ст. 187 ч.3 КК України, засудженого ОСОБА_1, його адвоката та захисника, які просять змінити вирок та пом’якшити призначене ОСОБА_1 покарання з підстав, викладених у їх апеляціях, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора, потерпілої, засудженого ОСОБА_1 та його адвоката  та захисника не підлягають задоволенню.

Незважаючи на твердження засудженого ОСОБА_1 про те, що умисел на заволодіння майном ОСОБА_4 у нього виник після того, як вона залишила подвір’я власного господарства, а напад на неї він вчинив, щоб дізнатись де  перебуває її син, який був йому винен гроші, його вина у відкритому заволодінні майном потерпілої ОСОБА_4, при обставинах, викладених у вироку, доведена  зібраними по справі та розглянутими в судовому засіданні  доказами.

Оскільки обвинувачення ОСОБА_1 було пред'явлено за ст. 187 ч.3 КК України, яке ґрунтувалось на показаннях потерпілої про те,  що той вихопив з її рук ножа  та погрожував їй ножем, ці показання потерпілої були предметом ретельної перевірки в суді. Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні категорично заперечувала, що ОСОБА_1 погрожував їй ножем. Вона наполягала на тому, що ножа у неї забрав ОСОБА_1 з рук, тримав його в своїх руках, але  ножем не погрожував. Вона злякалась поведінки ОСОБА_1 та  вибігла з двору. Перед цим ОСОБА_1 вихопив з її рук  ключі від будинку. Потерпіла категорично заперечувала наявність будь якого боргу її сина перед ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_5, який на своєму  мопеді підвіз ОСОБА_1 до господарства ОСОБА_4 , стверджував, що у двір ОСОБА_1 заходив без ножа. Ніж у руках ОСОБА_1 він бачив, коли увійшов у двір ОСОБА_4, коли та зі сльозами вибігла з дому. Цим ножем він намагався перерізати газовий шланг, стверджуючи, що син ОСОБА_4 винен йому гроші. Про те, що ОСОБА_1 погрожував потерпілій ножем, йому нічого невідомо.  

Незважаючи на те, що судом  не було прийнято як доказ  проведене органами досудового слідства відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_1, він в судовому засіданні не заперечував, що як таке відтворення обстановки та обставин події відбулось за його участю. При цьому ОСОБА_1  не показував , що під час заволодіння майном потерпілої він застосовував ніж і макет ножа слідчим йому не давався.

29 липня 2009 року із господарства  ОСОБА_6 були вилучені телевізор марки „ТСЛ” та мішок з борошном, про що був складений відповідний протокол. Як пояснювала ОСОБА_6,  даний телевізор її сину привіз напередодні ОСОБА_1 та просив полагодити.

Згідно висновків судово-медичної експертизи у потерпілої ОСОБА_4 були виявлені тілесні ушкодження  у вигляді синців в ділянках   лівого плечового суглобу,  правому передпліччі та  правого підребер’я, які  віднесені до категорії легких тілесних ушкоджень. Локалізація та механізм  отримання  даних тілесних ушкоджень не суперечить у цій частині показанням потерпілої та самого засудженого про обставини побиття потерпілої.

Згідно висновків судово-психіатричної експертизи на час вчинення злочину ОСОБА_1 , хоча і страждає на   змішаний розлад  особистості, втім визнаний осудним.

Оскільки судом не було здобуто  доказів застосування ОСОБА_1 щодо потерпілої ОСОБА_4 ножа, його дії за ст. 186 ч.3 КК України кваліфіковано вірно, як відкрите заволодіння чужим майном, поєднане із проникненням у житло.

Колегія суддів вважає, що на стадії досудового слідства право ОСОБА_1 на захист порушено не було. Дана обставина була предметом ретельної перевірки прокурором заяви ОСОБА_1 та його захисників. Будь яких порушень виявлено не було, тому була винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи щодо слідчого по справі.

Не знайшли свого підтвердження під час зазначеної перевірки і доводи ОСОБА_1 та його захисників про застосування щодо ОСОБА_1 незаконних методів слідства.

Ставити під сумнів висновки службової перевірки  підстав нема.

Міра покарання  засудженому  ОСОБА_1   призначена у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з врахуванням тяжкості скоєного злочину, даних про особу засудженого, того що він раніше судимий, злочин скоїв в стані алкогольного сп'яніння та в період відстрочки виконання покарання за попереднім вироком суду.

 

Колегія суддів вважає, що призначене засудженому ОСОБА_1  покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Оскільки  даний злочин ОСОБА_1 вчинив в період відстрочки виконання покарання за попереднім вироком, суд правильно призначив йому покарання  за правилами ст. 71 КК України.

Вирішуючи заявлений по справі потерпілою цивільний позов, суд дотримав вимоги закону і відповідно до ст. 1190 ЦК України правильно визначив розмір  заподіяної потерпілій ОСОБА_4  моральної шкоди .

На підставі наведеного та керуючись ст.  365, 366 КПК України, колегія суддів , -

У Х В А Л И Л А :

Апеляції засудженого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_4  та прокурора, який приймав участь у справі,  залишити без задоволення, а вирок  Бахмацького районного суду Чернігівської області від 15 квітня 2010 року щодо ОСОБА_1 – без змін.

Головуючий                                                Судді

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація