Судове рішення #10289473

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Цивільна справа № 2 – 4761/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

27 липня 2010 року

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

           головуючого - судді                   Вийванко О. М.

             при секретарі с/з                               Костюк У. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі, в залі суду цивільну справу за позовом виконавчого комітету Тернопільської міської ради, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про демонтаж самочинної вбиральні, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач виконавчий комітет Тернопільської міської ради звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про демонтаж самочинної вбиральні. Посилаючись на те, що відповідач без наявності відповідного рішення, погодженого проекту, дозволу на виконання будівельних робіт самовільно здійснив будівництво дворової вбиральні, на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1, що призвело до порушення прав сусідів ОСОБА_4, ОСОБА_2 та порушення вимог чинного законодавства.  Рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №1974 від 10.12.2009 р. було зобов’язано відповідача ОСОБА_3 в 10 – денний термін знести самочинно збудовану будівлю дворової вбиральні на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1. У зв’язку з тим, що відповідач в добровільному порядку не виконав рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №1974 від 10.12.2009 р., позивач просить зобов’язати відповідача виконати рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №1974 від 10.12.2009 р. та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.    

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити.

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що вона являється сусідом ОСОБА_3, який в порушенні будівельних норм збудував будівлю дворової вбиральні на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1, біля її вікон будинку, чим створює несприятливі умови для її проживання.  

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позову не визнав та суду пояснив, що збудована ним будівля дворової вбиральні не порушує прав ОСОБА_2

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 без відповідного рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради, дозволу на виконання будівельних робіт інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області, погодженої проектної документації здійснив будівництво дворової вбиральні за адресою АДРЕСА_1.

Згідно протоколу узгоджувальної комісії Тернопільської міської ради по вирішенню земельних спорів від 25.03.2009р., ОСОБА_3 самочинно розміщено надвірну вбиральню біля межі будинковолодіння гр. ОСОБА_2, запропоновано знести, оскільки її розташування на території будинковолодіння суперечить вимогам ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень».

Рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №1974 «Про усунення порушень у сфері містобудування гр. ОСОБА_3 на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1» від 10.12.2009 р., зобов'язано ОСОБА_3 в 10-денний термін знести самочинно збудовану будівлю дворової вбиральні на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1.

Як вбачається з акту від 15.02.2010 року, складений працівниками управління містобудівного та архітектурного комплексу, ОСОБА_3 не виконав вимоги рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №1974 від 10.12.2009 року, а саме: самочинно збудована вбиральня не знесена.

У судовому засідання встановлено, дворова вбиральня на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1, порушує права сусіда ОСОБА_4, ОСОБА_2  

Згідно п. 3.26 ДБН 360-92**«Планування і забудова міських і сільських поселень» відповідно до санітарних вимог майданчики для компосту, дворові вбиральні та очисні споруди каналізації повинні знаходитись у глибині двору не ближче 15 м. від вікон житлових будинків, в тому числі і сусідніх садиб.

Відповідно до п. 3.256* ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень» за відсутності інженерних мереж міської (селищної) каналізації» слід передбачити каналізування садиб з використанням місцевих очисних споруд, проект яких погоджений з органами санепідемслужби. Обладнання внутрішньодомової каналізації з відведенням побутових стоків у вигріб забороняється.

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов’язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.(ч.7 ст.376 ЦК України).  

Відповідно до частин 1, 2 статті 24 Закону України «Про планування і забудову територій", право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, встановлених згідно з вимогами цього Закону. Замовник, що має намір забудови належної йому на праві власності або користуванні земельної ділянки, або уповноважена ним особа звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування із заявою (клопотанням) щодо намірів забудови земельної ділянки, в якій зазначаються призначення будівлі, споруди та орієнтовні характеристики забудови. До заяви (клопотання) можуть бути додані передпроектні роботи.  

Згідно ч.1,2 ст.29 Закону України «Про    планування і забудову територій",   дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність (ч.16 ст.29 Закону України «Про    планування і забудову територій").  

Згідно ст. 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: а) власні (самоврядні) повноваження:  5) визначення у встановленому законодавством порядку відповідно до рішень ради території, вибір, вилучення (викуп) і надання землі для містобудівних потреб, визначених містобудівною документацією; б) делеговані повноваження: 3) здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищ.  

Враховуючи, що самочинну дворову вбиральню здійснено без відповідного рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради, дозволу на виконання будівельних робіт інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області, погодженої проектної документації, і збудована самочинно дворова вбиральня порушує права сусудів ОСОБА_2, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити та зобов’язати ОСОБА_3, виконати рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №1974 «Про усунення порушень у сфері містобудування гр. ОСОБА_3 на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1»  від 10 грудня 2009 року, а саме, знести самочинно збудовану будівлю дворової вбиральні на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачем були понесені судові витрати зі сплати інформаційно – технічного забезпечення по розгляду справи та судовій збір, які підлягають стягненню з відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 60, 88, 212 – 215, 212 - 215, 218, 223, 294, 296 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 376 Цивільного кодексу України, ст.ст.24, 29 Закону України "Про планування і забудову територій", ст.31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", суд, -  

В И Р І Ш И В:

   

    Позов виконавчого комітету Тернопільської міської ради, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про демонтаж самочинної вбиральні – задовольнити.

Зобов’язати ОСОБА_3, виконати рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №1974 «Про усунення порушень у сфері містобудування гр. ОСОБА_3 на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1»  від 10 грудня 2009 року, а саме, знести самочинно збудовану будівлю дворової вбиральні на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь виконавчого комітету Тернопільської міської ради, судовий збір в розмірі 17, 00 грн. (сімнадцять гривень 00 копійок) та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду судового процесу в розмірі 37,00 грн. (тридцять сім гривень 00 копійок).   

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

 Заяву про апеляційне оскарження чи апеляційну скаргу може бути подано протягом десяти  днів з дня проголошення рішення суду і подання після заяви про апеляційне оскарження протягом двадцяти днів апеляційної скарги до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.


    Головуючий – суддя                         Вийванко О. М.

   

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація