Справа № 11-а-705/2010р.                                                                           Головуючий у суді І інстанції – Березій Ю.А.

Категорія ст.190 ч.1 КК України                                                                 Доповідач в апеляції – Драний О.П.

                                                            УХВАЛА

                                                  ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20 липня 2010 року колегія суддів судової  палати  у кримінальних справах  апеляційного  суду  Кіровоградської області у складі:

головуючого  судді   Драного О.П.,                                              

                      суддів   Палічука А.О., Лещенка Р.М.,

                        за участю прокурора   Єрьоменка О.В.,

                             засудженого    ОСОБА_3    

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь при розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 16 березня 2010 року, яким

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньо-спеціальною освітою, неодружений, не працює, раніше не судимий,

засуджений  за ч.2 ст. 15 ч. 1 ст.190 КК України до 3 років обмеження волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік.

Вироком суду засудженого зобов’язано публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого ОСОБА_4, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Суд визнав винним ОСОБА_3 в тому, що він наприкінці липня 2009 року, перебуваючи на посаді помічника оперуповноваженого сектору карного розшуку кримінальної міліції Маловисківського РВ УМВС України в Кіровоградській області і не маючи службових повноважень на прийняття процесуальних рішень, пов’язаних з вирішенням питань про порушення кримінальної справи, відмови в порушенні кримінальної справи чи закриття кримінальної справи, в службовому кабінеті оперуповноваженого Беспалова С.В. ознайомився з матеріалами кримінальної справи  №13-4079, яка була порушена за фактом крадіжки товарно-матеріальних цінностей з магазину туристичної бази «Лісова пісня» с. Оникієве Маловисківського району Кіровоградської області і в якій знаходився протокол допиту від 17.12.1998 року в якості свідка гр. ОСОБА_4 про вчинення ним крадіжки товарів з цього магазину в 1998 році.

21 серпня 2009 року підсудний ОСОБА_3 з метою заволодіння чужим майном шляхом обману доставив в приміщення Маловисківського РВ УМВС України потерпілого ОСОБА_4 і запропонував передати гроші в сумі 4000 гривень в обмін на непритягнення до кримінальної відповідальності за фактом крадіжки товарно-матеріальних цінностей з магазину туристичної бази «Лісова пісня» с. Оникієве Маловисківського району Кіровоградської області.

Того ж дня ОСОБА_3 отримав від потерпілого ОСОБА_4 першу частину коштів в сумі 1500 гривень, якими розпорядився на власний розсуд.

30 вересня 2009 року в с. Плетений Ташлик Маловисківського району Кіровоградської області  ОСОБА_3 отримав від потерпілого ОСОБА_4 другу частину коштів в сумі 100 доларів США, які передав громадянину ОСОБА_6 в рахунок погашення боргу.

3 жовтня 2009 року в с. Плетений Ташлик Маловисківського району Кіровоградської області ОСОБА_3 отримав від потерпілого ОСОБА_4 третю частину коштів в сумі 1600 гривень, але розпорядитись отриманими коштами не зміг з причин, що не залежали від його волі, тому що був затриманий працівниками УСБУ в Кіровоградській області на місці скоєння злочину.

В апеляції прокурор просить вирок Маловисківського районного суду стосовно   ОСОБА_3 скасувати через невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину, особі засудженого та безпідставне застосування судом ч. 1 ст. 15 КК України, мотивуючи тим, що вчинений ОСОБА_3 злочин є закінченим та його дії підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 190 КК України, оскільки фактично гроші були ним отримані. Натомість склад злочину необхідно вважати закінченим, оскільки ОСОБА_3 шляхом обману, зловживаючи довірою потерпілого отримав певну суму грошей.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію у повному обсязі,   перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія  суддів  вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як встановлено матеріалами справи, досудове і судове слідство по ній проведені з дотриманням вимог ст.22 КПК України. Викладені у вироку висновки про винність    ОСОБА_3 у скоєнні злочину при обставинах, вказаних у вироку суду, ґрунтуються на зібраних по справі та досліджених судом доказах, а саме на показах самого засудженого, потерпілого ОСОБА_4,  свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5,     ОСОБА_9, ОСОБА_10 і фактичні обставини ніким не оспорюються.

Дії засудженого за ч. 2 ст. 15 ч.1 ст.190 КК України кваліфіковано правильно як замах на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), враховуючи, що підсудний мав умисел на заволодіння грішми потерпілого ОСОБА_4 в сумі 4000 гривень, намагався ними заволодіти шляхом обману, але не довів злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки він був затриманий працівниками правоохоронних органів під час отримання від потерпілого третьої частини коштів в сумі 1600 гривень.  

Доводи в апеляції про те, що дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати як закінчений злочин по ч. 1 ст. 190 КК України є безпідставними, оскільки по справі достовірно встановлено, що не оспорюється і в апеляції, що при отриманні 03.10.2009 року засудженим від потерпілого ОСОБА_4 остаточної суми коштів, він був затриманий працівниками УСБУ в Кіровоградській області на місці скоєння злочину, а тому не мав реальної можливості ними розпорядитися.

Призначаючи міру покарання засудженому, суд першої інстанції врахував  ступінь тяжкості вчиненого злочину, що відноситься до категорії невеликої тяжкості, особу винного ОСОБА_3, який х арактеризуються позитивно, до кримінальної відповідальності притягується вперше, не працює;  о бставини, що пом’якшують покарання засудженому: добровільне відшкодування шкоди потерпілому та те, що він має на утриманні неповнолітню дитину, і з урахуванням всіх обставин справи обґрунтовано призначив покарання засудженому,  яке є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції, а вирок суду вважає законним та обґрунтованим.

Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів, -

    УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора залишити без задоволення, а  вирок Маловисківського районного суду Кіровоградської області  від 16 березня 2010 року щодо ОСОБА_3  – без зміни.

СУДДІ: