АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 11-393/2010 Головуючий по 1 інстанції

Категорія ст. ст. 185 ч. 1, 185 ч. 3 КК України                 ГИБАЛО О.І.

Доповідач в апеляційній інстанції

                НЕДІЛЬКО М.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    “27”липня  2010 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого НЕДІЛЬКА М.І.

суддів ІЛЬЧЕНКА А.М., ЛИГИ М.П.

за участю прокурора ЛЄНКОВОЇ Н.Д.

адвоката ОСОБА_6

розглянула кримінальну справу за апеляцією з доповненнями помічника Смілянського міжрайонного прокурора та адвоката ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Смілянського міськрайонного суду від 28.04.2010 р., яким

ОСОБА_7,

                                                     ІНФОРМАЦІЯ_1,

                                                     раніше не судимий в силу

                                                     ст. 89 КК України, -

засуджений за ст. 185 ч. 1 КК України на один рік позбавлення волі; за ст. 185 ч. 3 КК України на три роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом  часткового складання призначених покарань до відбуття остаточно визначено три роки два місяці позбавлення волі.

Із засудженого ОСОБА_7 стягнуті судові витрати за проведення по справі судових експертиз в сумі 845 грн. 10 коп.

Вирішена доля речових доказів по справі.

За вироком суду ОСОБА_7 засуджений за те, що він 3.01.2010 р. близько 18 год. 30 хв., під час перебування в комп’ютерному клубі «Ультра» по вул. Свердлова, 75 в м. Сміла, таємно викрав монітор «Флерон», заподіявши ОСОБА_8  матеріальних збитків в сумі 825 грн.

Він же, повторно, 9.01.2010 р. близько 17 год. проник в службовий кабінет адмінкорпусу залізничної станції ім. Шевченка Одеської залізниці по пров. Московському, 1 в м. Сміла і звідти таємно викрав мобільний телефон «Соні Еріксон», заподіявши потерпілій ОСОБА_9 матеріальних збитків в сумі 525 грн. 92 коп.

Він же, повторно, 22.01.2010 р. близько 16 год., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, проник в розрахунковий відділ бухгалтерії відділу освіти Смілянського міськвиконкому по вул. Перемоги, 18 в м. Сміла і звідти таємно викрав монітор «Асер» вартістю 780 грн.

Він же, повторно, 29.01.2010 р. близько 12 год. 15 хв., з метою крадіжки чужого майна, через незамкнені двері проник в  палату № 510 урологічного відділення Смілянської медсанчастини № 14, розташованого по вул. Рєпіна, 26 в м. Сміла і звідти таємно викрав належний ОСОБА_10 мобільний телефон «Нокіа 2760» вартістю 610 грн.  

Він же, повторно, 1.02.2010 р. близько 15 год. з метою крадіжки чужого майна, через незамкнені двері проник в кабінет технічного відділу Управління архітектури, регулювання забудови та земельних відносин Смілянського міськвиконкому по вул. Тельмана, 2 в м. Сміла і звідти таємно викрав належний вказаному управлінню монітор «ТФТ 19» вартістю 800 грн.

Він же, повторно, 7.02.2010 р. близько 12 год. з метою крадіжки чужого майна, через незамкнені двері проник в кімнату музею Смілянського НВК «Загальноосвітня школа 1 ступеня – гімназія ім. В.Т. Сенатора» по вул. Свердлова, 125 в м. Сміла і звідти таємно викрав належний відділу освіти Смілянського міськвиконкому пульт-підсилювач РМ-500 вартістю 336 грн.

В поданій апеляції прокурор, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, не оспорюючи вирок суду в частині доведеності вини ОСОБА_7 та правильності кваліфікації його дій, просить це судове рішення скасувати оскільки воно не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого.

При цьому зазначає, що він вчинив злочини, які відносяться до категорії тяжких, злочин вчинив в стані алкогольного сп’яніння.

Просить винести новий вирок, яким за ст. 185 ч. 1 КК України призначити покарання один рік позбавлення волі, за ст. 185 ч. 3 КК України п’ять років позбавлення волі і остаточне покарання визначити у вигляді п’яти років позбавлення волі.

В доповненні до апеляції прокурор вказує, що в ході судового слідства ОСОБА_7  змінено пред’явлене обвинувачення з ч. 1 ст. 185 КК України на ч. 3 ст. 185 КК України по факту крадіжки майна потерпілої ОСОБА_9 з приміщення кабінету адмінбудівлі залізничної станції ім. Т.Г. Шевченка. Проте в порушення вимог ст. 277  КПК України копія постанови про зміну обвинувачення потерпілій не вручалося, що є порушенням її права на захист.

Адвокат ОСОБА_6 в апеляції вказує, що суд при призначенні ОСОБА_7 покарання не врахував цілий ряд пом’якшуючих його відповідальність обставин і тому призначив занадто суворе покарання.

Просить вирок суду змінити і застосувати до нього положення вимог ст. ст. 75, 76 КК України, звільнивши його від відбуття покарання з випробуванням.

Заслухавши доповідача, прокурора, підтримавшого  доповнення до апеляції адвоката та засудженого, які погоджуються з доповненнями, поданими прокурором та дослідивши матеріали справи колегія суддів не вбачає підстав для задоволення як доповнення до апеляції прокурора так і апеляції адвоката.

Висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_7 у вчиненні тих злочинів, за які він засуджений при обставинах, викладених у вироку, підтверджений зібраними по справі  доказами, які належним чином були досліджені під час досудового слідства та в судовому засіданні.

Визнаючи свою вину, ОСОБА_7 погоджувався на спрощений порядок розгляду справи в суді відповідно до ст. 299 КПК України.

Дії його за вказаними статтями закону судом кваліфіковані вірно.

Що стосується покарання, то колегія суддів враховує, що прокурор від апеляції, в якій він ставив питання про скасування вироку і винесення нового, відмовився і підтримав  доповнення про скасування вироку і повернення справи на новий судовий розгляд в зв’язку з порушенням, на його думку,  прав потерпілої ОСОБА_9, оскільки про зміну обвинувачення по епізоду крадіжки у неї майна їй не було відомо.

Проте доповнення до апеляції не могло бути задоволене оскільки зміна обвинувачення відносно ОСОБА_7 була проведена не в сторону пом’якшення його вини, а в сторону погіршення – із ст. 185 ч. 1 на ст. 185 ч. 3 КК України.

За таких обставин її права, як потерпілої, не порушені.

Що стосується апеляції адвоката ОСОБА_6 про пом’якшення покарання ОСОБА_7, то воно також не підлягає задоволенню.

Як встановлено по справі, 30.12.2009 р. постановою Смілянського міськрайонного суду він був звільнений від відбування покарання за попереднім вироком, але належних висновків із цього не зробив і вже через три дні, тобто 3.01.2010 р. вчинив крадіжку монітора із  комп’ютерного клубу, а всього фактично за місяць вчинив шість крадіжок майна.

Зазначені обставини вказують на те, що він твердо став на шлях вчинення злочинів і тому підлягає покаранню у вигляді реального позбавлення волі, що і було визначено судом.

За таких обставин посилання суду на суворість призначеного покарання не відповідає фактичним обставинам справи.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

                                                      У Х В А Л И Л А:

Вирок Смілянського міськрайонного суду від 28.04.2010 р. відносно  ОСОБА_7 залишити без зміни, а доповнення до апеляції помічника Смілянського міжрайонного прокурора та апеляції адвоката ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Головуючий                         -                   підпис

Судді                     -                   підписи

Згідно з оригіналом:

Суддя                                                                                                       М.І. Неділько