Справа № 2 – А – 139/10 р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е  М       У К Р А Ї Н И

23 червня 2010 року Білозерський районний суд Херсонської області в складі:

Головуючого судді:                                                                                     Кравченко І.М.

при секретарі:                                                                                              Данильченко О.О.

    розглянувши  у відкритому судовому засіданні в смт. Білозерка адміністративний  позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС Нікопольського ВДПС ДАІ старшого сержанта міліції Цифри Олександра Дмитровича про   визнання незаконними дій інспектора ДАІ та скасування постанови про адміністративне стягнення, -

                                                                   в с т а н о в и в:

Позивач  звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, посилаючись на те, що 07 .04.2009 року він був зупинений інспектором ДАІ і стосовно нього інспектором ДАІ була винесена Постанова про адміністративне правопорушення серії АЕ № 141235 від 07 .04.2009 року, якою на нього було накладено штраф у розмірі 700 гривень.

Згідно до Постанови серії АЕ № 141235 від 07 .04.2009 року про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України йому було інкриміновано порушення Правил дорожнього руху України, а саме те, що 07 .04.2009 року, в м. Нікополь на 61 км. автомобільної дороги М-23, він керуючи транспортним засобом  «Чері Амулет» державний номер НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 78 км/год. чим перевищив швидкість на 38 км/год., а також був відсутній договір обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.

Застосоване до нього адміністративне стягнення він вважає неправомірним, оскільки по вулиці де він рухався було два перехрестя, дорожній знак обмеження швидкості «40 км.» знаходився за ними, а позивач був зупинений інспектором ДАІ за 300-500 метрів до першого перехрестя. Відповідно до правил дорожнього руху зазначений знак починає свою дію у місті свого встановлення, тобто на другому перехресті. Крім того слід зауважити, що інспектор ДПС Цифра О.Д. почав вимагати від нього договір вже після того, як між ними виникла суперечка стосовно його дій.

Просить суд скасувати постанову серії АЕ № 141235 по справі про адміністративне правопорушення від 07 .04.2009 року відносно нього, як незаконну.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Відповідач та представник третьої особи в судове засідання не з’явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомили.

Заслухавши пояснення позивача,  вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне:

Відповідно до Постанови серії АЕ № 141235 від 07 .04.2009 року про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України позивачу було інкриміновано порушення Правил дорожнього руху України, а саме те, що ОСОБА_1 07 .04.2009 року, в м. Нікополь на 61 км. автомобільної дороги М-23, керуючи транспортним засобом  «Чері Амулет» державний номер НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 78 км/год. чим перевищив швидкість на 38 км/год., а також був відсутній договір обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.

Згідно до постанови серії АЕ № 141235 від 07 .04.2009 року ОСОБА_1 було притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу у розмірі 700 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 122 КпАП України, передбачено адміністративну відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, не надання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КпАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Відповідач у відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України не надав заперечення проти позову та докази правомірності  свого рішення, так на підставі наявних доказів суд вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення так як  його вина  не доведена належними доказами.

Оцінивши та дослідивши зібрані докази в сукупності, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення.

    Керуючись ст.ст. 6, 9, 10, 11, 70, 71, 86, 158-163 КАС України,  ст.122, 247 КУпАП, суд, -

                                                               п о с т а н о в и в:

Позов  ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову посадової особи інспектора ДПС Нікопольського ВДПС ДАІ старшого сержанта міліції Цифри Олександра Дмитровича серії АЕ № 141235  від 07 .04.2009 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного  стягнення у вигляді  штрафу  у розмірі 700 грн.  визнати  незаконною  та  скасувати за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1  КпАП України.

Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності  ОСОБА_1 -  закрити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду  через Білозерський районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку  ч. 5   ст. 186  КАС  України.

Суддя                                                                                                                     І.М.Кравченко