Судове рішення #102878
4/997-10/146

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128


РІШЕННЯ

          

03.08.06                                                                                           Справа№ 4/997-10/146


За позовом  ТзОВ „Новояворівськ-енергопостач”  

до відповідача  Об’єднання  співвласників  багатоквартирного  будинку „Стимул”

про спонукання  до  укладення  договору

               Суддя  Довга О.І.

Представники:

Від позивача:   Будка І.І. - представник

Від відповідача:   Коваль В.І., Міханюша О.Г. - представники

Суть спору:

На розгляді господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом ТзОВ „Новояворівськ-енергопостач” м.Новояворівськ до  Об’єднання  співвласників  багатоквартирного  будинку „Стимул” м.Новояворівськ  про спонукання до укладення договору.

Розгляд  справи продовженого згідно вимог ст.69 ГПК України, за заявою сторін.

Представник позивача в судовому засіданні  підтримав позовні вимоги повністю.

Представники відповідача проти позовних вимог заперечують, посилаючись на той факт, що позивачем , при  підготовці проекту договору  про надання послуг з централізованого опалення  та постачання  води не дотримано вимог Постанови КМ України  від 21 липня 2005 року  № 630.

Судом встановлено:

19 жовтня 2005 року  ТзОВ „Новояворівськ-енергопостач” на адресу  відповідача було направлено Договір купівлі-продажу теплової енергії №147 від 18.10.2005 року  ( в двох примірниках) , де позивач ( в редакції договору „Постачальник”) взяв на себе зобов’язання  постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді у відповідності із  встановленим планом  теплопостачання, а відповідач ( в редакції  договору  „Виконавець” ) зобов’язується  оплачувати  одержану  теплову енергію за затвердженими тарифами (цінами).

Відповідач відмовився підписати  даний проект договору , як такий що не відповідає вимогам чинного законодавства. На його думку  позивач  у даному договорі повинен  виступати  „Виконавцем” послуг, а  відповідач –„Споживачем”, тим більше, даний договір не може  бути договором купівлі-продажу.

Ухвалою суду  від 29.06.2006 року  суд зобов’язав  сторони  підготувати  проект договору про надання  послуг з  централізованого  опалення та постачання гарячої води згідно норм  чинного законодавства,та схемі юридичних стосунків  сторін відповідно до ЗУ „ Про житлово-комунальні послуги” (1875-15).

Позивач ,проект договору  про надання послуг з  централізованого опалення та постачання гарячої води, запропонований  відповідачем  не прийняв виходячи з наступного:

Ст.20 ч.3 п.1 ЗУ „Про житлово-комунальні послуги” споживач зобов’язаний  укласти договір на надання  житлово-комунальних послуг, підготовлений  виконавцем  даної послуги.

Відповідно до  ст.13 ЗУ „Про житлово-комунальні  послуги” житлово-комунальні послуги розподіляються  в залежності  від  функціонального призначення.

ТзОВ „Новояворівськ-енергопостач” згідно статутної діяльності  надає послуги з централізованого постачання гарячої води та централізованого  опалення.

Послуги з утримання будинків  відноситься до іншого функціонального призначення і не входить до сфери діяльності позивача, тому такий вид комунальних послуг не може бути включеним до проекту  договору.

Враховуючи, що  відповідач грубо порушив  вимоги  ст. 181 Господарського кодексу України, не підписав  договору чи протоколу  розбіжностей, котрий був направлений  йому 18.10.2005 року , тому ,з метою забезпечення  жителів  будинку тепловою енергією, позивач просить  винести рішення, яким  спонукати відповідача  до підписання  договору на постачання  теплової енергії.

Розглянувши матеріали  справи, заслухавши представників сторін суд  в позові  відмовляє з наступних підстав:

21 липня 2005 року  прийнята Постанова КМ України № 630 „Про затвердження  Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”,  та Типового  договору  про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Позивач, готуючи  проект  договору  за № 147 , від 18 жовтня 2005 року  не взяв до уваги вимоги  Постанови КМ України, називає Договір  купівлі –продажу теплової енергії, у якому  назвав себе „Постачальником”, а відповідача „Виконавець ”.

В судовому  засіданні  представник позивача  належним чином не обґрунтував  свої вимоги  щодо укладення договору  в його редакції, та не спростував  заперечення  відповідача .

Відповідно до  вимог ст.19 Закону України „ Про житлово-комунальні  послуги”, учасниками  відносин у сфері  житлово-комунальних послуг є : власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник  послуг може бути їх виконавцем.

На виконання  вищевказаного закону  Державний комітет  з питань житлово-комунального господарства 25.04.2005 року  видав наказ № 60” Про затвердження порядку визначення  виконавця  житлово-комунальних послуг у житловому фонді”. Пунктом 1.5 цього Наказу  передбачено, що органи місцевого самоврядування  можуть  визначати  виконавців  всіх, або окремих  житлово-комунальних послуг. Відповідно  до пункту 1.3 цього Наказу , виконавцем  житлово-комунальних послуг може бути  суб’єкт  господарювання, предметом діяльності  якого є надання  відповідних житлово-комунальних  послуг  та який може  забезпечити  виконання  обов’язків, визначених у ч.2 ст. 21 Закону України „ Про житлово-комунальні послуги”. Відповідно до  п.3 частини 2 ст.21 Закону України „ Про житлово-комунальні послуги” виконавець зобов’язаний підготувати  та укласти з  споживачем договір  на надання житлово-комунальних послуг  з визначенням  відповідальності за дотримання  умов його  виконання згідно  з типовим  договором.

Крім того, відповідно до п. 4.1. вищевказаного Наказу, виконавцем послуг з централізованого  опалення, централізованого постачання холодної та гарячої води, централізованого  водовідведення  може бути виробник зазначених послуг, виконавець послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків чи інший суб’єкт  господарювання, з яким  дійшли  домовленості  про надання таких послуг  та який  відповідає вимогам  п. 1.3 Порядку. Тобто, дана норма  Наказу носить  диспозитивний характер,  що дає право  органу  місцевого самоврядування  самостійного  визначати виконавця житлово-комунальних послуг, яким можуть  бути або  виробник зазначених послуг, або  виконавець послуг  з управління будинком, чи інший суб’єкт господарювання.

15.06.2006 року , враховуючи звернення ТзОВ НВП „Енергія-Новояворівськ”, ЗУ „ Про місцеве самоврядування в Україні”, ЗУ „Про житлово-комунальні послуги” Новояворівська міська  Рада прийняла рішення  за № 37 , яким внесла  до рішення  сесії Новояворівської міської Ради № 774 від 09.03.2006 року  „Про визначення виконавця житлово-комунальних послуг споживачу” зміни, якими  визначила  виконавця  житлово-комунальних послуг  за функціональним призначенням –постачання  теплової енергії  та централізованого гарячого  водопостачання –ТзОВ НВП „Енергія-Новояворівськ”.

Враховуючи викладене, керуючись  ЗУ „Про житлово-комунальні послуги”, Постановою КМ України № 630 від  21 липня 2005 року, ст.ст. 12,43,49,82-84 ГПК України,


в и р і ш и в :


В задоволенні позовних вимог  відмовити повністю.




Суддя                                                                                                       Довга О.І.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація