Справа № 3-1321/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2010 року                          м. Любомль.

      Суддя Любомльського районного суду Дорош П.І, при секретарі Глинянчуку В.Д., з участю представника Солов’я О.М., прокурора Філімонюка І.А., розглянувши справу про порушення митних правил відносно громадянина України

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, підприємця, на утриманні має малолітню дитину,

у вчиненні правопорушень, передбачених статтями 339, 352 МК України ,--

встановив:

    07 червня 2010 року о 10 годині 50 хвилин ОСОБА_2,  виїжджаючи з України через митний пост «Ягодин» Ягодинської митниці транспортним засобом «Мітсубісі Паджеро», реєстраційний номер НОМЕР_1, використовуючи смугу спрощеного митного контролю, приховав в конструктивних порожнинах салону автомобіля – в системі кондиціонування заднього ряду сидінь -- 20  тисяч гривень, 16145  євро, 600 доларів США, 2570 польських злотих, всього на суму згідно курсу Нацбанку України 184839,94 гривень.

ОСОБА_2 в судовому засіданні свою винність у вчиненні проступків не визнав. Пояснив, що 07 червня близько 10 години ранку заїхав на митний пост «Ягодин» Ягодинської митниці. Був стомлений, адже був у дорозі цілу ніч, проїхав понад тисячу кілометрів. При в’їзді на територію митниці йому видали контрольний талон, він став на «червоний коридор». На кілька хвилин задрімав, його розбудив прикордонник та запропонував переїхати на смугу спрощеного митного контролю, що він і зробив. При проходженні митного контролю йому видали митну декларацію. В цей момент він згадав, що в нього наявна валюта його знайомого і вказав про це усно. Гроші знаходилась в системі вентиляції салону через те, що ховав її від «поганих» людей у дорозі. Разом з тим визнав, що передбаченого законодавством дозволу на вивіз наявної у нього валюти він не мав, однак планував її здати на зберігання. Вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення, адже процедура митного контролю щодо нього була незавершена, а гроші він видав сам на пропозицію митників.

Представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 зазначив, що ОСОБА_2 правомірно відмовився заповнити митну декларацію на вимогу інспектора митниці ОСОБА_3, адже проходив митний контроль по «зеленій смузі», про наявність надлишку валюти він заявив самостійно та добровільно видав її. Просить звернути увагу на те, що про переведення його довірителя на так званий «червоний коридор» йому ніхто не повідомляв. Оскільки процедура митного оформлення щодо нього була незавершеною, про що свідчить контрольний талон, вважає, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад будь-якого порушення митних правил, а провадження у цій справі підлягає закриттю за реабілітуючих підстав.

Незважаючи на те, що ОСОБА_2 не визнає своєї вини, його винуватість у вчиненні проступків повністю стверджено дослідженими в судовому засіданні доказами.

Допитана в якості свідка ОСОБА_3, старший інспектор відділу митного контролю митного поста «Ягодин» Ягодинської митниці, в суді пояснила, що 07 червня 2010 року здійснювала митне оформлення ОСОБА_2, який перетинав кордон по «зеленому коридору». Він помітно хвилювався. На її пропозицію заповнити митну декларацію відмовився, вказавши, що переїжджає кордон по спрощеній процедурі.  Нею було прийнято рішення вивести автомобіль з загального потоку. Уже після цього в ході співбесіди ОСОБА_2 видав валюту, яку приховав у системі клімат-контролю салону пасажирів автомобіля. По вказаному факту було складено протокол. При цьому погодилась, що в акті спільного огляду транспортного засобу нею допущено помилку щодо кількості та найменування валюти.

Свідок ОСОБА_4, старший інспектор відділу митного контролю митного поста «Ягодин» Ягодинської митниці, підтвердила, що ОСОБА_3 пропонувала ОСОБА_2 заповнити митну декларацію, натомість він категорично відмовився. Факт добровільної видачі ним валюти заперечила, адже гроші були представлені уже після виведення автомобіля з загального потоку транспортних засобів та повідомлення про виклик оперативної групи для поглибленого огляду транспортного засобу. Щодо судження про те, що оформлення ОСОБА_2 не було закінчено, пояснила, що закінчення процедури перевірки в випадку невиявлення порушення митних правил засвідчується  проставляння митником іменної печатки на контрольному талоні. Оскільки в ході митного оформлення ОСОБА_2 було викрито порушення, така печатка в цьому випадку не проставлялась, а було складено протокол про порушення митних правил. Зазначила, що при складанні протоколу ОСОБА_2 пропонував домовитись та не фіксувати порушення.

Свідок ОСОБА_5, інспектор служби боротьби з контрабандою та порушення митних правил, пояснила, що коли вона приїхала на митний пост «Ягодин» для надання методичної допомоги по оформленню порушення митних правил, опитала ОСОБА_2. Зауважень до протоклу він не мав. Бачила місце приховування грошей – в системі кондиціонування задніх сидінь салону автомобіля. Додала, що в зоні митного контролю митного поста «Ягодин» наявні інформаційні щити з роз’ясненнями порядку проходження митного контролю по спрощеній та загальній процедурах, норми переміщення товарів, валютних цінностей з посиланнями на нормативні акти тощо.

    Крім пояснень свідків, доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні проступків стверджено протоколом про ПМП з фототаблицями (а.с. 1-4).

Під час оформлення порушення претензій та зауважень до дій митників ОСОБА_2 не мав (а.с. 3).

    З огляду на спосіб приховування валюти, відмову ОСОБА_2 від заповнення митної декларації, відсутність під час митного оформлення клопотань про переведення  його на «червоний коридор», вважаю, що його дії правильно кваліфіковано за статтями 339, 352 МК України.     При цьому його пояснення щодо добровільної видачі валюти, відсутності розуміння порядку проходження митного контролю розцінюю як такі, що не відповідають обставинам справи, як намагання уникнути відповідальності.  

Вирішуючи питання про вид та розмір стягнення, яке б відповідало б положенням статті 23 КУпАП, беру до уваги кількість та вид незаконно переміщуваного товару, що з пояснень ОСОБА_2 валюта йому не належить. А тому приходжу до висновку, що в цьому випадку на підставі частини 2 статті 36 КУпАП слід застосувати стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, -- за статтею 352 МК України -- у виді штрафу у визначеному законом максимальному розмірі.

При вирішенні питання стосовно додаткового стягнення, крім зазначених вище обставин, враховую, що транспортний засіб придбаний у кредит та перебуває у банківській заставі. У зв’язку з цим відповідно до пункту 18 Пленуму Верховного Суду України № 8 від 03 червня 2005 року, вважаю, що конфіскацію автомобіля застосовувати не слід.

    Керуючись статтями 391, 392 МК України, на підставі статті 36 КУпАП,--

постановив:

    Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні правопорушень, передбачених статтями 339, 352 МК України, і накласти стягнення в межах санкції статті 352 МК України у виді штрафу розміром 17 (сімнадцять) тисяч гривень.

Ягодинській митниці повернути ОСОБА_2 або уповноваженій особі вилучені згідно протоколу про порушення митних правил  автомобіль «Мітсубісі Паджеро» 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, вартістю 150 (сто п’ятдесят) тисяч  гривень; валюту: 20000 (двадцять тисяч) гривень, 16145 (шістнадцять тисяч сто сорок п’ять) євро,  600 (шістсот) доларів США, 2570 (дві тисячі п’ятсот сімдесят) польських злотих, всього згідно курсу Нацбанку України на 184839 (сто вісімдесят чотири тисячі вісімсот тридцять дев’ять) гривень 94 копійки.

Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу  повернути  уповноваженій особі. В матеріалах справи залишити його фотокопію.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора, а у разі подання таких – після розгляду справи апеляційним судом.

На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подано апеляційну скаргу або внесено протест прокурора до апеляційного суду Волинської  області через Любомльський районний суд.

    Суддя Любомльського районного суду

Волинської області                         П.І. Дорош