Справа №2а-344/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 липня 2010 року м. Кузнецовськ
Кузнецовський міський суд Рівненської області у складі:
головуючої судді Зейкана І.Ю.
при секретарі судового засідання Корнійчук Ю.М.
за участю
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі засідань Кузнецовського міського суду адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС відділу ДАІ м. Тернополя Пастуха Ігоря Богдановича про скасування постанови серії ВО № 117676 від 08.05.10 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП,-
В С Т А Н О В И В:
До Кузнецовського міського суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 з вимогами скасувати постанову серії ВО № 117676 від 08.05.10 у справі про адміністративне правопорушення, винесену інспектором ДПС відділу ДАІ м. Тернополя Пастухом І.Б. та закрити справу про адміністративне правопорушення щодо нього.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що швидкість у населеному пункті не перевищував і тому правопорушення не вчиняв, з показниками вимірювального приладу, на якому було зафіксовано швидкість 100 км/год. не згоден, оскільки вважає, що цей показник не містить інформації щодо швидкості саме його автомобіля і належить іншому автомобілю, який рухався у загальному потоці разом з його автомобілем.
У судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, даючи пояснення послався на обставини, якими обґрунтовував позов та додав, що 08.05.10 разом зі своїми знайомими їхав з м.Тернополя у напрямку м.Івано-Франківська. Близько 10 год. 30 хв. проїжджаючи у с. В.Березовиця, Тернопільського району, рухався не перевищуючи швидкість 60 км/год. При виїзді з населеного пункту рухався у загальному потоці машин і почав збільшувати швидкість. У цей час його зупинив працівник міліції. Під час зупинки ОСОБА_1 звернув увагу на показники спідометра, який показував близько 70 км/год, та показники ДжіПіЕс, який показував 73 км/год. На ці показники також вказав своїм знайомим ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Після зупинки відповідач пред’явив йому показники вимірювального приладу, на якому було вказано 100 км/год. На запитання, яким чином відповідач ідентифікував його автомобіль, той не відповів. Крім того, позивач вказав, що на цій ділянці автодороги не можливо рухатись зі швидкістю 100 км/год., через її дуже погане покриття.
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, дали аналогічні за змістом показання.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився. Будучи належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, відповідач про причини неявки суду не повідомив. Заперечення на позов не подав.
Відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних і ній доказів.
Суд, заслухавши пояснення позивача, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 08.05.10 інспектором ДПС відділу ДАІ м. Тернополя Пастухом І.Б. винесена постанова серії ВО № 117676, якою позивача ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн.
Згідно з постановою, позивач у с.В.Березовиця, Тернопільського району, перевищував встановлену швидкість руху на 40 км/год., рухаючись зі швидкістю 100 км/год. Швидкість вимірювалась приладом «Сокіл» № 0503301.
Відповідач не надав відомості про наявність дозволу на використання приладу «Сокіл», а також сертифікат відповідності приладу або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері технічного захисту інформації. Стаття 11 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" передбачає, що засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію, а згідно зі ст. 19 вказаного Закону до об'єктів державного метрологічного контролю і нагляду належать в тому числі засоби вимірювальної техніки, до яких відносить прилад «Сокіл». Відповідно до статті 28 вказаного Закону, засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації і на які поширюється державний метрологічний нагляд, підлягають повірці. Відповідачем не надано доказів того, що прилад «Сокіл», яким вимірювалась швидкість руху автомобілю позивача, пройшов державну атестацію та повірку, а отже данні вимірювального приладу, в даному випадку, не можуть братись до уваги при розгляді справи про адміністративне правопорушення, так як ці данні є неналежними доказами.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З матеріалів справи вбачається, що єдиним доказом вини позивача є протокол про адміністративне правопорушення серії ВО № 132903 від 08.05.10. Проте, беручи до уваги пояснення позивача, показання свідків, суд приходить до висновку, що даний протокол про адміністративне правопорушення є недостовірним доказом.
Суд виходив з того, що позивач відразу, під час оформлення протоколу відповідачем, не погодився із вчиненим правопорушенням, вказав, що рухався зі швидкістю 73 км/год. та зазначив свідків, а тому у протоколі містяться суперечливі фактичні дані. Даний протокол не підтверджується жодним іншим доказом. Тому, з урахуванням положень ст.62 Конституції України, про те, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд не може покладати сумнівний доказ в основу свого рішення.
Згідно зі ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Беручи до уваги, що відповідач не наполягав на відмові у задоволенні позову з цієї підстави, суд прийняв позовну заяву до розгляду.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не надано жодних доказів, які підтверджували б наявність у діях позивача ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Беручи до уваги викладене, керуючись ч.2, 6 ст. 71, ч. 4 ст. 128, ст.ст.158-163 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову серії ВО № 117676 від 08.05.10 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_1, винесену інспектором ДПС відділу ДАІ м. Тернополя ОСОБА_2.
Провадження у справі у справі про адміністративне правопорушення розпочате щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити, у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подано до Кузнецовського міського суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Кузнецовський міський суд Рівненської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви.
Головуючий суддя І.Зейкан