Справа № 1-88/10

В И Р О К

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

08 червня 2010 року                                         м. Кузнецовськ  

Кузнецовський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого  судді                                           Зейкана І.Ю.

при секретарі судового засідання                    Волос І.В.

за участю

прокурора                                        Брящея Р.І.

потерпілої                                                           ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі засідань  Кузнецовського міського суду Рівненської області кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кузнецовська, Рівненської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого, а саме: 08.06.1998 року Кузнецовським міським судом Рівненської області за ч.2 ст.140, ч.2 ст.17, ч.1 ст.215-3 КК України до виправних робіт строком на 1 рік з конфіскацією майна; 21.12.1999 року Кузнецовським міським судом Рівненської області за ч.2 ст. 140, ст.45 КК України до 1 року позбавлення волі умовно з іспитовим терміном на 1 рік; 15.02.2001 року Маневицьким районним судом Волинської області за ч.2 ст.144, ч.2 ст. 140, ст.42, ст.45 КК України до 4 років позбавлення волі умовно з іспитовим терміном на три роки і штрафом у розмірі 680 грн.; 27.06.2002 року Маневицьким районним судом Волинської області за ч.4 ст.185, ст.71 КК України до 7 років позбавлення волі; 21.03.2006 року Городоцьким районним судом Львівської області за ч.1 ст. 289, ст.71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, за ч.2 ст. 289 КК України,-

                        В С Т А Н О В И В:

19.06.2009 року ОСОБА_2 звільнився з місць позбавлення волі по відбуттю покарання, призначеного йому 21.03.2006 року Городоцьким районним судом Львівської області за ч.1 ст. 289, ст.71 КК України, на шлях виправлення не став і, повторно, вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом.

Так, 02.03.2010 року, близько 03 години, ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, використавши металеві ножиці, відімкнув передні ліві двері автомобіля марки ВАЗ 21011, 1980 року випуску, кузов № НОМЕР_1, жовтого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 8 241 грн. 41 коп., який фактично належить ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Далі ОСОБА_2, усупереч волі власників, не маючи на те правових підстав, проник в салон автомобіля, з допомогою вищевказаних ножиць зламав замок запалювання, привів у дію двигун автомобіля і, заволодівши транспортним засобом, поїхав у напрямку с.Колодії, Маневицького району, Волинської області, де був затриманий працівниками міліції.

 У судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненому визнав повністю та пояснив, що у вечері 1 березня 2010 року він випив приблизно 100 г. горілки. Близько 3 години ночі, коли проходив поблизу будинків № 44 та № 45 на м-ні Вараш, у м. Кузнецовську. У дворі будинків помітив автомобіль марки ВАЗ 21011, жовтого кольору. Він знав, що автомобіль належить ОСОБА_1, у нього будь-якого доручення усного чи письмового від власників не було. Проте у цей час вирішив покататись на автомобілі, а потім його повернути на місце. В кишені при собі мав металеві ножиці.  З їх допомогою відчинив ліві передні дверцята автомобіля, тобто двері водія і сів у салон. Там, за допомогою цих же ножиць зламав замок запалювання та завів автомобіль.

Далі, на викраденому автомобілі він поїхав до магазину, що біля зупинки «грибки», у м. Кузнецовську. Купивши у магазині цигарки, він знову сів у викрадений автомобіль. Коли йшов до автомобіля, то побачив, що за ним спостерігає працівник міліції. Побоюючись затримання він вирішив тікати на автомобілі. Тому поїхав в напрямку с.Колодії, Маневицького району. Пересвідчившись, що його не наздоганяють він зупинився у с. Колодії і вийшов з автомобіля. Коли повернувся до нього, то не зміг завести і тому ліг спати у салоні. Коли проснувся, завів двигун, і поїхав далі по селу. В кінці села, знову зупинився, оскільки перестала працювати педаль газу. Коли намагався відремонтувати, до нього під’їхали працівники міліції і затримали.

Під час судового слідства підсудний ОСОБА_2, прокурор та потерпіла просили суд не досліджувати зібраних у справі доказів, стосовно фактичних обставин справи щодо умисного, повторного, незаконного заволодіння ОСОБА_2 транспортним засобом, тобто автомобілем марки ВАЗ 21011, вартістю 8 241 грн. 41 коп., який належить ОСОБА_3 та ОСОБА_1, оскільки ці обставини сторонами не оспорюються. Просили обмежитись лише допитом підсудного, потерпілих та дослідити характеризуючи матеріали щодо ОСОБА_2

Судом з’ясовано, що підсудний, потерпіла та прокурор правильно розуміють зміст обставин справи, які не оспорюються ними. Вбачається, також, добровільність та істинність їх позицій в поданні такого клопотання про недоцільність дослідження інших доказів щодо фактичних обставин справи. Судом роз’яснено, що у такому разі сторони будуть позбавленні права оспорювати визнані фактичні обставини у апеляційному порядку.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 показала суду, що у 2006 році вона разом з чоловіком ОСОБА_3, придбали автомобіль марки ВАЗ 21011, жовтого кольору, 1980 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 у ОСОБА_5 за ціною у еквіваленті 1500 доларів США. Однак, вони оформили угоду не договором купівлі-продажу, а дорученням від 29.04.2006 року зареєстрованого в реєстрі          № 660 та посвідченим приватним нотаріусом ОСОБА_4 За умовами доручення вона та її чоловік мають право управляти та розпоряджатись цим автомобілем. З часу продажу ОСОБА_5 автомобілем не користувався і фактичними власниками є вона та ОСОБА_3

Так, як гаража у них немає, автомобіль постійно ставлять на стоянці поблизу будинків № 44 та № 45 на м-ні Вараш, у м. Кузнецовську. У вечері 01.03.2010 року, перед тим як лягати спати, вона через вікно побачила, що автомобіль стоїть на стоянці. Зранку, наступного дня, близько 5 години, вона побачила, що автомобіль зник. У зв’язку з цим звернулась із заявою у міліцію про викрадення її автомобіля.

Ні вона, ні ОСОБА_3  не давали усного чи письмового доручення ОСОБА_2 на керування чи інше розпорядження автомобілем. Він їх не попереджав про те, що бажає використати їх автомобіль. Шкода завдана їй злочином для неї не є значною і на час розгляду справи відшкодована у повному обсязі батьками ОСОБА_2

Претензій майнового характеру до ОСОБА_2 не має. Просила не призначати ОСОБА_2 суворе покарання.

Показання підсудного та потерпілої, дані у суді відповідають фактичним обставинам справи, тому суд вважає їх достовірними.

Довідками лікаря ОСОБА_6 від 03.03.2010 року підтверджується, що ОСОБА_2 на обліках у психіатричному та наркологічному кабінетах ВП СМЧ № 3 ДП НАЕК «Енергоатом» не перебуває. Із характеристики за місцем проживання підсудного виданого ЖЕД № 3 Кузнецовського МКП, не вбачається позитивних чи негативних рис, що були б властиві йому. ОСОБА_2 проживає разом з батьками та сестрою. Вимогою про судимість та копіями вироків підтверджено, що підсудний неодноразово судимий, переважно за вчинення злочинів проти власності. Відповідно до копії постанови Сарненського районного суду Рівненської області від 04.06.2009 року, за поданням Катеринівської ВК № 46, щодо ОСОБА_2 встановлено адміністративний нагляд строком на 1 рік, як до злісного порушника вимог режиму утримання.

Органами досудового слідства дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 289 КК України – незаконне заволодіння транспортним засобом з будь-якою метою, вчинене повторно.

Обираючи вид та міру покарання суд враховує, що ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин проти порядку користування транспортними засобами, безпеки дорожнього руху, здоров’я і життя його учасників, а також власності. ОСОБА_2 не працює, вчинив злочин перебуваючи під адміністративним наглядом та маючи судимість за ч.1 ст. 289 КК України, яка не знята і не погашена.

Суд враховує обставину, що обтяжує покарання підсудного відповідно до ст.67 КК України – це вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння. Вчинення злочину повторно та рецидив злочинів суд не враховує, оскільки повторне незаконне заволодіння транспортним засобом з будь-якою метою є кваліфікуючою обставиною.

При призначенні покарання суд вважає, що з урахуванням особи ОСОБА_2, обставини, що відповідно до ст.66 КК України, пом’якшують покарання, а саме щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину та добровільне відшкодування завданого збитку, не впливають на істотне пом’якшення покарання.

Проте, суд враховує, що мотивом злочину є використання транспортного засобу у своїх цілях лише протягом певного часу та повернення власником, а не звернення на свою користь чи користь інших осіб, а також, те що даний злочин не потягнув за собою тяжких наслідків, що у свою чергу зменшує ступінь тяжкості злочину.

За наведених обставин, оскільки у підсудного сформувалась стійка направленість на вчинення злочинів проти порядку користування транспортними засобами, безпеки дорожнього руху, здоров’я і життя його учасників, а також власності, з метою запобігання вчиненню підсудним нових злочинів та виправлення ОСОБА_2, необхідно обрати йому покарання у виді позбавлення волі на певний строк з поміщенням до кримінально-виконавчої установи.

Сукупність пом’якшуючих обставин  та зменшена ступінь тяжкості злочину дає суду можливість призначити покарання за вчинений злочин у межах санкції ч.2 ст. 289 КК України, ближче до нижчої межі покарання.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України,суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.289 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

Початок відбування покарання засудженому рахувати з моменту його затримання, тобто з 02.03.2010 року.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2, до набрання вироком законної сили, взяття під варту залишити без змін.

Речові докази у справі:

-   Автомобіль марки ВАЗ 21011, 1980 року випуску, кузов № НОМЕР_1, жовтого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 видане 12.11.2003 року Кузнецовським МРЕВ ДАІ УМВС України у Рівненській області, повернути законним володільцям ОСОБА_3 та ОСОБА_1;

-   Частину металевих ножиць знищити;

-   5 слідів пальців рук залишити при справі.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Рівненської області протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим, що перебуває під вартою – в той же строк з моменту вручення йому копії вироку, шляхом подачі апеляції через Кузнецовський міський суд Рівненської області.

Головуючий                                             І.Зейкан