Справа № 2а-441/2010 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 лютого 2010 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Кобзар В.М.
при секретарі Мачіха Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовкві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу ДАІ у Тернопільській області ОР ДПС ДАІ, третьої особи: УДАІ ГУМВСУ у Тернопільській області про визнання незаконними дій суб»єкта владних повноважень,
в с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом про визнання незаконними дій суб»єкта владних повноважень.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав, посилаючись на доводи наведенні в позовній заяві та пояснив, що 04.08.2009 року ним отримано постанову серії ВО № 101710 від 14 липня 2009 року, складену інспектором ОІ ДПС Тернопільської області Фурка Р.І. в якій зазначено, що він порушив п. 12.9. «Б» ПДР України, перевищив швидкість руху на автодорозі Стрий – Знамянка в с. Кам»янка Підволочиського району тернопільської області та вчинив адміністративне правопорушення, передбаченого за ст. 122 ч. 1 КУпАП, якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. Порушення зафіксоване приладом «Візир» № 0812410. Відповідно до ст. 14-1 КпАП України до адмінвідповідальності за порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючим в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функцію фото і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото і кінозйомки, відеозапису притягаються власнии транспортних засобів. Проте технічний засіб за допомогою якого було здійснено фіксацію працював не в автоматичному режимі, а в ручному, так як перебував в руках працівника міліції. Жодних доказів того, що фіксацію здійснено в автоматичному режимі немає. Крім цього, відповідно до ст. 2 ЗУ «Про міліцію» основним завданням міліції є запобігання правопорушення та їх припинення, а також забезпечення безпеки дорожнього руху. Ч. 5 ст. 10 даного закону обов»язками міліції є припинити правопорушення, жодних дій із припинення правопорушення, якщо, таке мало місце, не було. Крім цього, той факт, що співробітниками ДАІ не було попереджено про здійснення правопорушення свідчить про те, що нагляд вівся приховано, що суперечить Інструкції з діяльності підрозділів ДПС МВС України, затвердженої Наказом МВС від 13.11.2006 р. № 111, а саме п. 12.2. відповідно до якого потайний нагляд можливий лише під час руху в загальному потоці транспортних засобів. З фотографії доданої до постанови не можна зрозуміти, де саме було здійснено фотозйомку і тому факт порушення відсутній.
Відповідач та треті особи в судове засідання не з’явилися, хоча про час, дату та місце розгляду справи були належно повідомлені, про причини неявки суд не повідомили, свого відношення до позову не висловили. Позивач не настоює на їх участі в судовому засіданні, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представників відповідача та третіх осіб.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з»ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Конституцією України закріплено норму щодо обов’язку органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.19).
Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених ст. 258 КУпАП уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 КУпАП. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена особа зобов’язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 256 КУпАП.
А згідно із ч. 4 ст. 285 КУпАП у випадках, передбачених ст. 258 КУпАП, копію постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено на місці вчинення правопорушення.
Судом встановлено, що ОІ ДПС Тернопільської області Фурка Р.І. при винесенні оскаржуваної постанови не встановлював особу правопорушника, не вручив цю постанову йому, чим позбавив позивачку права ознайомитися з постановою і дати пояснення щодо викладених в ній обставин. Такі дії відповідача суперечать вимогам ст. 19 Конституції України і порушують передбачені ст. 268 КУпАП права позивача.
Оскаржувана позивачем постанова по справі про адміністративне правопорушення від не відповідає вимогам ч. 2 ст. 283 КУпА щодо опису обставин, встановлених при розгляді справи і в постанові після слів «встановив» не зазначено хто саме керував автомобілем. Інспектор не перевірив документи на керування транспортним засобом, не встановив особу, яка на той час керувала таким, а тому підстав вносити особисті відомості ОСОБА_1, у нього не було.
Крім цього, з долучених до постанови фотографічних зображень автомобіля марки «Рено» реєстраційний номер НОМЕР_1 не вбачається, як це зазначено в постанові, що порушення Правил дорожнього руху України відбулося саме на цій ділянці дороги і такі фотознімки виконані на межі населеного пункта.
Суд погоджується з доводами позивача про те, що порушення інспектором ДАІ зафіксовано приладом в ручному режимі, а не в автоматичному. Тому таке судом ставиться під сумнів, а відтак, не може бути прийнято до уваги як доказ.
Крім того, у відповідності до Наказу № 45 МВС України від 03.02.1992 року (вступив в дію з 01.03.1992 року) встановлено вимогу про те, що для фіксації перевищення швидкості потрібно користуватися тільки перевіреними приладами, точність яких підтверджується метрологічним свідоцтвом.
Відповідно до вимог ст. 2, 9 та 15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» при відсутності вищезазначеного метрологічного свідоцтва показання приладів фіксації швидкості руху не можуть бути відповідними доказами.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій, чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не подано суду доказів щодо наявності передбаченого законом свідоцтва на прилад «Візир» № 0812410 на спростування доводів позивача.
Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1.
З метою забезпечення гарантії, свобод і інтересів особи і громадянина, виходячи із наданих ч. 3 ст. 162 КАС України суду повноважень при прийнятті постанови та враховуючи положення ст. 293 КУпАП, суд приходить до переконання, що задоволення позовних вимог в повному обсязі буде найбільш доцільним способом захисту порушеного права позивача ОСОБА_1.
Керуючись ст. ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
п о с т а н о в и в :
Позовну заяву задоволити.
Скасувати постанову № ВО 101710 від 14.07.2009 року по справі про адміністративне правопорушення за ст. 122 ч. 1 КУпАП щодо ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. 00 коп.
Закрити справу про адміністративне правопорушення від 14.07.2009 року щодо накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст. 122 ч. 1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 340 грн. 00 коп..
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Жовківський районний суд Львівської області.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-тиденний строк після цього, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Оригінал.Виготовлений в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.
Суддя: