Справа № 22-Ц–5316/2010                        Головуючий у 1 інстанції Кравець О.А.

                                                                        Доповідач  Лащенко В.Д.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого: судді Лащенка В.Д.,

суддів: Матвієнко Ю.О., Сліпченка О.І.,

при секретарі: Бистрій Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тетіївського районного суду Київської області від 20 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Галайківської сільської ради, с. Галайки, Тетіївського району, Київської області, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, Тетіївська Державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

встановила:

У лютому 2010 року ОСОБА_1  звернулася в суд з позовом до виконавчого комітету Галайківської сільської ради Тетіївського району, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, Тетіївська Державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Свої вимоги мотивувала тим, що її мати, ОСОБА_5 проживала с. Галайки Тетіївського району і померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Знаючи про складання заповіту на ім»я брата, третьої особи по справі ОСОБА_2, із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталася.

Просила визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки вона хворіла та має похилий вік.

Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 20 квітня 2010 року ОСОБА_1 відмовлено в позові.  

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 з підстав порушення судом норм  матеріального та процесуального права ставиться питання про скасування рішення і ухвалення нового, яким задовольнити її позовні вимоги.

Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що спадкоємець ОСОБА_5 проживала в                        с. Галайки Тетіївського району.  У січні 1991 року ОСОБА_5 склала заповіт, яким все своє майно заповіла ОСОБА_2 Після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачка в установлений законом строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не зверталася, фактично спадщину не прийняла. ОСОБА_2 також спадщину не прийняв.

Позивачка, знаючи про те, що мати заповіла все своє майно                 ОСОБА_2, в установлений шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини не зверталася.

Поважних причин, за яких позивачка пропустила строк для прийняття спадщини,  судом не встановлено.

За таких обставин суд першої інстанції відповідно до вимог ст.ст. 1270, 1272 ЦК України відмовив позивачці у задоволенні її вимог про визначення додаткового строку для подання нею заяви про прийняття спадщини.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачка пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин, не можуть бути враховані, оскільки згідно п.5 прикінцевих та перехідних положень ЦК України (2003 р.) правила книги шостої цивільного кодексу застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом. Відповідно до вимог ст. 1270 ЦК України (2003р) для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Позивачка на протязі майже десяти років не зверталася із заявою про прийняття спадщини, строк пропустила без поважної причини.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Тетіївського районного суду Київської області від 20 квітня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий

Судді