Справа №22-ц-2169                     Головуючий у 1-й інстанції Захарченко О.П.

Категорія 20                         Суддя – доповідач Маслов В.О.

У Х В А Л А

і м е н е м       У к р а ї н и

07 липня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області у складі:

    головуючого – Маслова В.О.,

    суддів – Жмаки В.Г., Криворотенка В.І.,

з участю секретаря судового засідання – Назарової О.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення  Недригайлівського районного суду Сумської області від 27 квітня 2010 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Вільшанської сільської ради Недригайлівського району Сумської області, ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на садибу,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Недригайлівського районного суду Сумської області від 27 квітня
2010 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача, третю особу, розглянувши матеріалами справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає відхиленню на підставі ч. 1 ст. 308 ЦПК України.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 15 квітня 1997 року, копії яких є на а. с. 11, 43, належали земельна ділянка, розміром 0,35 га, та будинок, розташований на приватній земельній ділянці по АДРЕСА_1.

Як зазначає позивач, у травні 2001 року його мати ОСОБА_3 в його інтересах уклала з ОСОБА_4 договір купівлі-продажу зазначеної вище садиби, передавши останньому 3000 грн., а ОСОБА_4 прийняв гроші та передав ОСОБА_3 документи на садибу.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер (а. с. 10).

З огляду на положення п. 2 ч. 1 ст. 44 ЦК України 1963 року, який діяв на час укладення спірного договору, у письмовій формі повинні укладатись угоди громадян між собою на суму понад сто карбованців, за винятком угод, зазначених у статті 43 цього Кодексу, та інших угод, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Відповідно до ст. 46 ЦК України 1963 року недодержання простої письмової форми, що вимагається законом, позбавляє сторони права в разі спору посилатися для підтвердження угоди на показання свідків, а у випадках, прямо зазначених у законі, тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 227 ЦК України 1963 року договір купівлі-продажу будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією зі сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору.

Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 ЦК України 1963 року якщо одна зі сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. У цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Правильно встановивши вказані обставини на підставі належним чином досліджених та оцінених доказів, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, оскільки останній всупереч ст. 60 ЦПК України не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження укладення спірного договору та щодо ухилення ОСОБА_4 від нотаріального посвідчення договору.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не містять даних, які б давали підстави вважати, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Недригайлівського районного суду Сумської області від 27 квітня 2010 року в даній справі залишити без змін.

Рішення місцевого суду і ухвала апеляційного суду набрали законної сили, але можуть бути оскаржені в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий     -

    Судді                 -