Справа №22-ц-2040 Головуючий у 1-й інстанції Жмурченко В.Д.
Категорія 57 Суддя – доповідач Маслов В.О.
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
21 червня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області у складі:
головуючого – Маслова В.О.,
суддів – Дубровної В.В., Лузан Л.В.,
з участю секретаря судового засідання – Назарової О.М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Недригайлівському районі
на постанову Недригайлівського районного суду Сумської області від 12 березня 2010 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Недригайлівському районі про перерахунок та виплату пенсії,
в с т а н о в и л а :
19 січня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому зазначав, що він є інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, пов’язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до категорії 1, отримує державну та додаткову пенсії, передбачені статтями 50, 54 Закону України від 28 лютого 1991 року «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – Закон №796).
Посилаючись на те, що розміри призначених і виплачених пенсій не відповідають розмірам, встановленим цим Законом, та на відмову відповідача привести їх у відповідність з вимогами Закону №796, позивач просив визнати дії відповідача протиправними і зобов’язати його провести перерахунок пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за період з 01 листопада 2006 року по 31 грудня 2009 року.
Постановою Недригайлівського районного суду Сумської області від 12 березня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Недригайлівському районі щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 державної та додаткової пенсій з 19 січня 2009 року.
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Недригайлівському районі здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної пенсії як інваліду ІІ групи внаслідок захворювання, пов’язаного з Чорнобильською катастрофою, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також щомісячної додаткової пенсії як інваліду ІІ групи за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 19 січня 2009 року.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Недригайлівському районі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді, розглянувши матеріали справи в межах заявленого позову і апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, віднесений до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, йому встановлено ІІ групу інвалідності від захворювання, пов’язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а. с. 8, 9).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при нарахуванні та виплаті позивачу основної щомісячної пенсії та додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, повинен був керуватися статтями 50, 54 Закону України №796, а не постановами Кабінету Міністрів України №530 від
28 травня 2008 року «Д еякі питання соціального захисту населення окремих категорій громадян» та №654 від 16 липня 2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України №796.
Відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України №796 (у редакції Закону від 06 червня 1996 року) особам, віднесеним до І категорії, які є інвалідами ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, а розмір державної пенсії для таких осіб не може бути нижчим восьми мінімальних пенсій за віком.
Згідно з ч. 3 ст. 67 Закону України №796 у редакції Закону України від 05 жовтня 2006 року
№231-V у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтю 54 Закону України №796 змінено та встановлено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по II групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Крім того, цим же Законом ст. 50 Закону України №796 змінено та встановлено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам ІІ групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
На підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтю 67 Закону України №796 змінено та встановлено, що максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 зміни, внесені Законом України від 28 грудня 2007 №107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до статей 50, 54, 67 Закону України №796 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, відповідач з 22 травня 2008 року під час обчислення пенсії та додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, повинен був керуватися статтями 50, 54 Закону України №796 у редакції Закону України від 06 червня 1996 року та статтею 67 Закону України №796 у редакції Закону України від
05 жовтня 2006 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
У статті 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з
01 січня - 470 гривень, з 01 квітня - 481 гривня, з 01 липня - 482 гривні, з 01 жовтня - 498 гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положенням ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ч. 1 ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , а не п останови Кабінету Міністрів України №530 « Деякі питання соціального захисту населення окремих категорій громадян» від 28 травня 2008 року та №654 від 16 липня 2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» , які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Проте, частково задовольняючи позов, суд не визначив дату, до якої має здійснюватися перерахунок пенсії в 2009 році, а тому рішення в цій частині на підставі п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України необхідно змінити, зазначивши, що перерахунку підлягають платежі за період з 19 січня 2009 року по 30 червня 2010 року.
Керуючись ст. ст. 303, п. 3 ч. 1 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 309, ст. ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Недригайлівському районі задовольнити частково.
Змінити постанову Недригайлівського районного суду Сумської області від 12 березня 2010 року в даній справі в частині виплат за 2009 рік, зазначивши, що перерахунку підлягають платежі за період з 19 січня 2009 року по 30 червня 2010 року.
В іншій частині постанову залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набрало законної сили, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий -
Судді -