Справа №22-ц-1197 Головуючий у 1-й інстанції Князєв В.Б.
Категорія 57 Суддя – доповідач Маслов В.О.
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
11 червня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області у складі:
головуючого – Маслова В.О.,
суддів – Дубровної В.В., Сибільової Л.О.,
з участю секретаря судового засідання – Назарової О.М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 12 березня 2010 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради про спонукання до перерахунку та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
в с т а н о в и л а :
Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 12 березня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення її позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді, розглянувши матеріали справи в межах заявленого позову і апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, позивачка має сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, і отримувала у 2007, 2008, 2009 роках допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», та відповідно до п. п. 7-11 Порядку призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року №13, та постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 року №57 «Питання призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми, яку виплачував відповідач (а. с. 4, 5, 13, 25).
Ст. 56 Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було установлено, що у 2007 році допомога, зокрема, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.
На виконання вказаного Закону Кабінет Міністрів України 16 січня 2007 року прийняв постанову №32 «Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку», згідно з якою допомога, про яку йде мова, призначається органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб.
У той же час почав діяти й Порядок призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року №13, але який втратив чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 року №57 «Питання призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми».
Крім того, Законом № 107- VI від 28 грудня 2007 року законодавець вніс зміни, зокрема, до ст. ст. 13, 14 Закону «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», надавши право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку саме за цим Законом поряд з незастрахованими особами в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування також застрахованим особам, якою є, до речі, й позивачка.
Погоджуючись з постановою місцевого суду про відмову в позові щодо виплат за 2007 рік колегія суддів приймає до уваги і недотримання позивачкою річного строку на звернення до суду з даним позовом, встановленого ч. 2 ст. 99 КАС України, про застосування якого просив відповідач у запереченнях на позов.
Крім того не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2008 та 2009 роках, з наступних підстав.
Підпунктом 12 пункту 25 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»» статтю 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» виключено.
Пунктом 23 розділу II Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», внесено зміни до ст. 13 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та виключено слова «не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування».
Вказаний закон набрав чинності з 01 січня 2008 року.
Отже, із зазначеного часу право на державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» набули як застраховані так і незастраховані особи в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 23 розділу II Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», внесено зміни до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». У даному положенні зазначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.
Рішенням Конституційного суду України №10-рп/08 від 22 травня 2008 року в справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), положення п. 23 розділу II Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано неконституційним не було.
Таким чином, відповідач, здійснивши у зазначений період, виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірах, встановлених Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» в редакції закону від 28 грудня 2007 року, правомірно діяли, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначено діючим законодавством України.
Отже, у період з 01 січня 2008 року по 22 травня 2008 року органи соціального захисту населення не мали повноважень здійснювати зазначені виплати у розмірах, встановлених ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» , оскільки протягом цього часу положення даного закону не діяло.
Рішенням Конституційного Суду України від 28 грудня 2007 року №107-VI визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення підпункту 12 пункту 25 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким виключено ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» .
Виходячи з приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України з дати ухвалення рішення Конституційним Судом України про визнання неконституційними 12 пункту 25 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року №107-VI набула чинності ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» у редакції закону, що діяла до 01 січня 2008 року.
Таким чином, позивач будучі застрахованою особою починаючи з 22 травня 2008 року мала права на отримання матеріального забезпечення у вигляді допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» , але ж обов’язок щодо сплати такої допомоги покладений ст. 50 вказаного Закону на роботодавця за основним місцем роботи, а не на орган соціального захисту населення.
Отже, колегія суддів, погоджується, що при нарахуванні та виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в 2008 році відповідач правильно керувався Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік».
Між тим, у п. 2 Розділу III Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» зазначено, що розділ II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» діє по 31 грудня 2008 року.
Таким чином, починаючи з 1 січня 2009 року пункт 23 розділу II Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким внесено зміни до ст. 13 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» втратив свою чинність.
Отже, із зазначеного часу право на державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» набули тільки незастраховані особи в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Позивач є застрахованою особою, у зв’язку з чим з 01 січня 2009 року в неї припинилося право на отримання допомоги відповідно до положень ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
Таким чином, з 01 січня 2009 року позивачка мала право на отримання допомоги за Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». При цьому розмір такої допомоги визначається щорічно Верховною Радою України.
Відповідно до ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» встановлено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми» від 27 грудня 2001 року №1751 передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 01 січня 2009 року - 75 відсотками, з 01 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.
Отже, на час виникнення у позивача права на отримання допомоги існували дві норми закону, які по різному визначали компетенції певних державних органів по встановленню розміру допомоги по догляду за дитиною.
При цьому колегія суддів зазначає, що закони є актами єдиного органу законодавчої влади - Верховної Ради України.
Конституція не встановлює пріоритету в застосуванні того чи іншого закону, у тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає такого закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Конституційний Суд України в п. 3 мотивувальної частини рішення від 03 жовтня 1997 року по справі за №4-зп (справа про набуття чинності Конституцією України) зазначив: « Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».
Таким чином, виходячи із системного аналізу Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» , Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік», Рішення Конституційного Суду України від 03 жовтня 1997 року по справі за №4-зп, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість вимог позивача про стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку за 2009 рік, оскільки позивачу була виплачена така допомога відповідно до положень ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», яка діяла на час виникнення у позивача права на отримання такої допомоги і не була визнана неконституційною.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що виходячи з висновків Конституційного Суду України наведених у рішення від 03 жовтня 1997 по справі за №4-зп (справа про набуття чинності Конституцією України) до даних правовідносин підлягає застосуванню Закон України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», який був прийнятий пізніше Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» у редакцій, що діяла на момент виникнення у позивача права на отримання допомоги.
За таких обставин, відповідач, здійснивши у 2009 році виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в порядку та розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751, правомірно діяв, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначено діючим законодавством України.
Таким чином, перевіривши постанову в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія визнає, що це рішення суд ухвалив з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 12 березня 2010 року в даній справі залишити без змін.
Постанова місцевого суду і ухвала апеляційного суду набрали законної сили, але можуть бути оскаржені в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий -
Судді -