.

                                      Справа № 1-382

                                 2010р.                                                                                                          

П О С Т А Н О В А

судового засідання

14 липня 2010року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого – судді:         Бориславського Ю.Л.,

при секретарі:                     Каралюс Т.Р.,

за участю прокурора:         Воронки Р.І.,

та захисника:                   ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 народження, уродженця м. Львова, українця, громадянина України, неодруженого, з вищою освітою, приватного підприємця, на утриманні батько ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5. інвалід 2-ої групи, проживаючого АДРЕСА_1, раніше не судимого

за ст.ст.172 ч.1, 366 ч.1 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2, обвинувачується в тому, що будучи приватним підприємцем, здійснював діяльність з надання послуг перевезення пасажирів на автобусному маршруті сполученням №95 сполученням вул. Щурата – Аеропорт у м. Львові, використовуючи найману працю, грубо порушив законодавство про працю.

Таким чином ОСОБА_2 своїми умисними діями грубо порушив законодавство про працю, тобто вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 172 КК України

Також, ОСОБА_2 будучи приватним підприємцем здійснював діяльність з надання послуг перевезення пасажирів на автобусному маршруті сполученням №95 сполученням вул. Щурата – Аеропорт у м. Львові, використовуючи найману працю, при цьому подав неправдиві відомості в державні установи щодо фактичної кількості у нього найманих працівників.

Таким чином ОСОБА_2 своїми умисними діями, вчинив службове підроблення, внісши до офіційних документів завідомо неправдиві відомості та підписавши завідомо неправдивий документ, тобто злочин, передбачений ч.1 ст. 366 КК України.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 визнав себе винним та пояснив, що дійсно, здійснював підприємницьку діяльність, щодо надання послуг перевезення пасажирів на автобусному маршруті сполученням №95 сполученням вул. Щурата – Аеропорт у м. Львові, використовував найману працю, при чому порушив законодавство про працю та вніс неправдиві відомості в державні установи щодо фактичної кількості у нього найманих працівників.

У судовому засіданні ОСОБА_2 подав заяву в якій просить звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України та кримінальну справу про його обвинувачення закрити, оскільки він раніше не судимий, вчинені злочини є невеликої тяжкості, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв їхньому розкриттю.

Заслухавши пояснення підсудного, вивчивши матеріали справи, заяву ОСОБА_2, який просить закрити кримінальну справу про його обвинувачення за ч.1 ст.172, ч.1 ст. 366 КК України у зв’язку із дійовим каяттям, думку прокурора, який підтримує клопотання обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_2 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності згідно ст. 45 КК України, а кримінальна справа за ч. 1 ст. 172, ч.1 ст.366 КК України – закриттю з наступних підстав.

Злочини, в якому обвинувачується ОСОБА_2 є невеликої тяжкості, а відповідно до ст. 45 КК України, особу, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо особа щиро розкаялася у вчиненому, активно сприяла у розкритті злочину.

З врахуванням наведеного, матеріалів справи, особи підсудного, обставин вчиненого, суд вважає, що ОСОБА_2 може бути звільнений від кримінальної відповідальності внаслідок дійового каяття.

Керуючись ст. 7-2 КПК України, 45 КК України, суд –

п о с т а н о в и в :

Звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності та закрити кримінальну справу про його обвинувачення за ч.1 ст.172, ч.1 ст.366 КК України.

Запобіжний захід – підписку про невиїзд – скасувати.

На постанову може бути подано апеляцію до апеляційного суду Львівської області протягом 7 діб з моменту її проголошення.

Суддя:

Оригінал постанови.