Справа - №22ц-2200/10 Головуючий у І інстанції – Черняк В.В.
Категорія – 58 Доповідач – Русинчук М.М.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 липня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого – судді Мудренко Л.І.,
суддів – Веремчук Л.М., Русинчука М.М.,
при секретарі – Лінник Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі про визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання нарахувати і виплачувати пенсію як потерпілому від Чорнобильської катастрофи у встановленому законом розмірі за апеляційною скаргою відповідача на постанову Горохівського районного суду від 16 квітня 2010 року,
в с т а н о в и л а:
У лютому 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі визнання дій відповідача неправомірними та зобов’язання нарахувати і виплатити йому пенсію як потерпілому внаслідок Чорнобильської катастрофи у встановленому законом розмірі, посилаючись на те, що основна і додаткова пенсії йому як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, нараховується і виплачується відповідачем у меншому, ніж встановлено відповідним законом розмірі.
Постановою Горохівського районного суду від 16 квітня 2010 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії відповідно до вимог ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов’язано названого суб’єкта владних повноважень провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, починаючи з 18 листопада 2009 року, на підставі положень ст. ст. 50, 54 вказаного Закону.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати зазначене судове рішення і ухвалити нове про відмову в позові, посилаючись на порушення судом при вирішенні розглядуваного спору норм матеріального і процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення суду – скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем неправомірно нараховується і виплачується позивачу основна і додаткова пенсії як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Однак такий висновок суду не відповідає обставинам справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС, йому встановлена 2 група інвалідності внаслідок захворювання, пов’язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, він має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії (а. с. 10-12).
У квітні 2005 року за письмовою заявою ОСОБА_1, наявною в матеріалах пенсійної справи, його переведено на пенсію по віку, яку він отримує по даний час.
Звідси випливає, що положення статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – Закон), позивача не стосуються, оскільки пенсію, яка призначається за цим Законом він не одержує. У зв’язку з цим його вимоги про нарахування і виплату йому пенсії відповідно до положень вказаної норми Закону не можуть бути задоволені.
Разом з тим позивач має право нам виплату йому додаткової пенсії в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 50 Закону.
Статтею 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюється у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно зі статтею 50 цього ж Закону особам, віднесеним до категорії 1 (зокрема, інвалідам 2 групи), призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Отже, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій є мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно зі статтею 28 Закону України від 9 липня 2003 року N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до частини третьої статті 67 Закону у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Проте відповідач визначив розмір зазначених пенсій позивачеві згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».
Підпунктом 12 пункту 28 розділу ІІ Закону України від 28.12 2007 року «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» внесено зміни у вказані статті Закону, що визначали зазначені виплати у меншому порівняно з попередньою редакцією розмірі.
Конституційний Суд України своїм рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 у справі № 1-28/2008 визнав неконституційними ці зміни, у зв’язку з чим слід вважати, що відтоді була відновлена попередня редакція ст. 50Закону.
Положення частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не може бути перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Отже, виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», на підставі якої здійснювалось нарахування додаткової пенсії позивачу, оскільки остання істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Таким чином до задоволення підлягають вимоги позивача лише в частині нарахуванні і виплати йому додаткової пенсії, яка повинна нараховуватись незалежно від того, якого виду основну пенсію він одержує.
На підставі ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу відповідача управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі задовольнити частково.
Постанову Горохівського районного суду від 16 квітня 2010 року в даній справі скасувати і ухвалити нове рішення.
Позов задовольнити частково
Визнати протиправною дії управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі щодо відмови ОСОБА_1 у у нарахуванні і виплаті додаткової пенсії відповідно до вимог ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі провести нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, починаючи з 18 листопада 2009 року, на підставі положень ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до судової палати у цивільних справах Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Судді: