АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
29 липня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:
Головуючого : Чорного В.І.
Суддів : Медвецького С.К., Оніщука В.В.,
при секретарі : Черепановій В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою військової частини А – 2502 на постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 17 квітня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А – 2502 про стягнення грошової компенсації за неотриманий продовольчий пайок,
в с т а н о в и л а :
В квітні 2007 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до військової частини А–2502 про стягнення грошової компенсації за неотриманий продовольчий пайок за період з 11.03.2000 року по 30.11.2006 року в сумі 30718,50 грн.
Постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 17 квітня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено.
В апеляційній скарзі військова частина А – 2502 просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне задоволити скаргу з наступних підстав.
За висновком суду вимоги позивача щодо стягнення компенсації за продовольче забезпечення підлягають задоволенню, оскільки порушено законне гарантоване державою право на отримання грошової компенсації за продовольче забезпечення за рахунок держави.
Проте погодитись з таким висновком суду не можна з наступних підстав.
Встановлено, що ОСОБА_1 під час проходження служби знаходився на продовольчому забезпеченні у військовій частині А – 2502.
Відповідно до норм харчування, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 316 яка втратила чинність згідно постанови Кабінету Міністрів України № 426 від 29.03.2002 року та на яку посилається позивач право на харчування за рахунок держави мають військовослужбовці, які постійно працюють на аеродромах, полігонах, технічних і стартових позиціях і безпосередньо обслуговують літальні апарати та забезпечують їх польоти.
За правилами зазначеної постанови нарахування грошової компенсації за продовольче забезпечення та продовольчий пайок не передбачено.
Виплата грошової компенсації за речове майно і продовольчий пайок передбачалась ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Однак, Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» з 11 березня 2000 року призупинилась дія ч. 2 ст. 9 названого вище закону.
З урахуванням вищезазначених змін, колегія суддів вважає, що відповідач діяв правомірно, об’єктивно та обґрунтовано, виходячи із чинних на момент забезпечення військовослужбовців продовольчими пайками нормативно – правових актів.
За таких обставин позовні вимоги задоволенню не підлягають, однак суд не взяв до уваги вимоги Закону й постановив судове рішення, яке їх порушує.
Враховуючи, що фактичні обставини встановлені судом правильно, проте неправильно застосовані норми матеріального закону, колегія суддів вважає за необхідне постановлене судове рішення скасувати й прийняти нове рішення про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів ,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу військової частини А- 2502 задовільнити.
Постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 17 квітня 2007 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Судові витрати компенсувати за рахунок держави.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного Суду України.
Судді :