КОПІЯ

Справа №22-3827      2010р .                                                          Рішення ухвалено під головуванням

Категорія      52                                                                                                     Сенько Л.Ю.

                                                                                     Доповідач     Пащенко Л.В.

УХВАЛА

Апеляційного суду Вінницької області

від 26.07.2010 року

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

                                     Головуючого: Пащенко Л.В.    

Суддів: Мартьянової Л.І., Сопруна В.В.

  При секретарі: Пшеничній Л.В.

Розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ТОВ “Кристал”  

на рішення Жмеринського міськрайонного суду від 09 червня 2010 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ “Кристал” смт. Браїлів про поновлення на роботі та стягнення  моральної шкоди, -

        ВСТАНОВИЛА:

В липні 2009 року ОСОБА_2 звернувся в суд з вищевказаним позовом.

В заяві зазначав, що з 1981 року до жовтня 2008 року працював у відповідача на посаді директора. А 07.10.2008 року його було звільнено з посади директора та призначено на посаду заступника директора по виробництву.

В подальшому наказом №81 від 30.06.2009 року він був звільнений з роботи по п.1 ст.40 КЗпП України у зв’язку із скороченням штату працівників.

Вважаючи своє звільнення незаконним, позивач просив поновити його на роботі на посаді заступника директора по виробництву з дня звільнення- з 30.06.2009 року та стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 4000 грн.

В подальшому позивач уточнив свої позовні вимоги та просив поновити його на роботі, стягнути  судові витрати в сумі 7000 грн. та моральну шкоду в сумі 40000 грн..

Справа судами розглядалась неодноразово.

Останнім рішенням Жмеринського міськрайонного суду від 09 червня 2010 року  позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 3000 грн. та витрати за надання юридичної допомоги в сумі 525 грн..

В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду, як постановлене з порушенням вимог закону, скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення по слідуючих підставах.

Судом встановлено, що позивач тривалий час працював у відповідача на керівних посадах, зокрема: з 07.10.2008 року був призначений на посаду заступника директора ТОВ “Кристал” по виробництву. Наказом за №81 від 30.06.2009 року позивача було звільнено з роботи за п.1 ст.40 КЗпП України у зв’язку із скороченням чисельності та штату працівників.

З матеріалів справи вбачається, що, на період нового розгляду цієї справи та на момент прийняття останнього рішення, позивача ОСОБА_2 відповідачем було поновлено на роботі на вказаній посаді на підставі попереднього рішення цього ж суду від 28.12.2009 року і за виконавчим листом від 28.12.2009 року, позивач працював на цій посаді до 04.03.2010 року та був звільнений за його ж заявою у зв’язку з виходом на пенсію. Тобто на момент постановлення судом рішення право позивача на поновлення на роботі відповідачем було відновлено і, відповідно в цій частині предмет спору був відсутній.

Проте, суд встановив, що само звільнення 30.06.2009 року позивача з роботи було проведено з порушенням вимог ч.2ст.40, ч.3 ст.49-2 КЗпП України, оскільки позивачу при звільненні не було запропоновано інше робоче місце на цьому ж підприємстві, відповідно до вільних робочих місць (такі вакансії були на підприємстві) та кваліфікації позивача. Ці обставини підтверджується доказами, що є в матеріалах справи, та були визнані в судовому засіданні представником відповідача.

Врахувавши вищезазначені обставини та вимоги ст.237-1 КЗпП України, суд дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову позивача в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки вказаними діями відповідача, які були неправомірними і незаконними, позивачу була заподіяна така шкода .

Визначаючи розмір відшкодування позивачу моральної шкоди в сумі 3000 грн., суд правильно виходив з того, що у зв’язку з незаконним звільненням позивач переніс стрес, погіршився його стан здоров’я, було знижено ступінь його ділової репутації та престижу, а також з засад розумності і справедливості.

При цьому суд також вірно визначив суму у відшкодування позивачу витрат за надання правової допомоги в розмірі 525 грн., яка є пропорційною розміру задоволених позовних вимог.

Рішення суду в частині задоволених позовних вимог відповідає матеріалам справи та вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги безпідставні, необґрунтовані і висновків суду не спростовують.

Рішення суду в частині відмови в задоволенні решти позовних вимог не є предметом розгляду апеляційної інстанції, оскільки фактично ніким із сторін не оскаржується, так як скарга відповідача не містить в собі доводів про неправильність рішення суду в цій частині, а позивач апеляційну скаргу взагалі не подав.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ “Кристал” відхилити.      

Рішення Жмеринського міськрайонного суду від 09 червня 2010 року залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку у Верховний Суд України протягом двох місяців з дня її проголошення.

Судді: підписи:

З оригіналом вірно: