КОПІЯ

Справа № 22-3423     2010 р.                                      Рішення ухвалено під головуванням

Категорія        21                                                                                                       Павленка І.В.

                                                                                         Доповідач     Пащенко Л.В.

                                                     УХВАЛА

Апеляційного суду Вінницької області

від 19.07.2010 року

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:                                      

                           Головуючого: Пащенко Л.В.

     Суддів: Мартьянової Л.І., Матківської М.В.

      При секретарі: Пшеничній Л.В.      

Розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3

на рішення Калинівського районного суду від 19 травня 2010 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору дарування та довіреності недійсними і застосування наслідків їх недійсності, -        

                                            ВСТАНОВИЛА:

В січні 2009 року ОСОБА_2 звернувся в суд з вищевказаним позовом.

В заяві зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла його дружина ОСОБА_6. А восени 2008 року йому стало відомо, що 02.10.2007 року був укладений та нотаріально посвідчений договір дарування між його дружиною ОСОБА_6, від імені якої діяв ОСОБА_4 на підставі довіреності від 24.09.2007 року, посвідченої секретарем виконкому Сальницької сільради Калиновського району, та ОСОБА_5. За даним договором обдарованій ОСОБА_5 передано безоплатно у власність житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1, який належав його покійній дружині та йому-позивачу.

Цим договором грубо порушено його права, так як він постійно проживає та зареєстрований в даному будинку, іншого житла у нього немає, а даним договором він фактично позбавлений єдиного житла.

Під час укладення спірного договору дарування він вважав, що вони з дружиною не дарують будинок, а підписують договір, в результаті якого їм буде надаватися матеріальна та інша допомога до їх смерті. Тим більше він не знав про укладення саме договору дарування, оскільки його дружина у нотаріуса присутня не була, а були присутні лише він та відповідачі – ОСОБА_4 і ОСОБА_5. Лише згодом він дізнався, що цей договір від імені його дружини був вчинений по довіреності ОСОБА_4.

Також вважає, що його-позивача волевиявлення під час підписання ним заяви про його згоду на дарування будинку, не було направлено на безоплатне відчуження єдиного житла, тобто дарування будинку, оскільки при підписанні документів у нотаріуса він вважав, що дає згоду на укладення договору довічного утримання і сподівався на отримання допомоги від відповідачки ОСОБА_5 до смерті. Якби вони з дружиною не були впевнені, що така допомога не буде їм довічно надаватись відповідачкою, вони б не вчиняли б даний правочин і він не надав би згоду на укладення такого договору. Таким чином, має місце помилка при вчинені договору дарування та довіреності від імені його дружини ОСОБА_6 на дарування будинку.

Тому просив визнати довіреність від 24.09.2007 року, посвідчену від імені ОСОБА_6 на ім’я ОСОБА_4, та договір дарування житлового будинку від 02.10.2007 року недійсними та застосувати наслідки недійсності правочину, зобов’язавши: ОСОБА_5 повернути йому подарований їй будинок, а Калинівський підрозділ КП ВООБТІ скасувати реєстрацію права власності на цей будинок.

Рішенням Калинівського районного суду від 19 травня 2010 року в позові ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача просить рішення суду, як постановлене з порушенням вимог закону, скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги позивача повністю задоволити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, його представника, відповідачів і їх представника, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення по слідуючих підставах.

Як видно з матеріалів справи, згідно свідоцтва №955, виданого на підставі рішення Сальницького сільвиконкому за №79 від 18.09.2007 року, ОСОБА_6 належав на праві власності житловий будинок в с. Сальник по вул. Залізничній,23 (а.с.32).

Судом встановлено, що ОСОБА_6 довіреністю, яка була посвідчена секретарем  Сальницького сільвиконкому 24.09.2007 року, уповноважила ОСОБА_4 подарувати ОСОБА_5 (її похресниці) вищевказаний житловий будинок (а.с.30). В подальшому 02.10.2007 року ОСОБА_4, діючи на підставі вказаної довіреності, та ОСОБА_5 уклали договір дарування, згідно якого ОСОБА_6 подарувала, а ОСОБА_5 прийняла в дарунок зазначений будинок (а.с.34). Договір дарування 02.10.2007 року посвідчено приватним нотаріусом Калинівського районного нотаріального округу Майбородою Г.П.. В цей же день 02.10.2007 року чоловіком ОСОБА_6 – ОСОБА_2, позивачем по справі, письмовою заявою, засвідченою тим же нотаріусом, було надано свою згоду на дарування його дружиною, набутого ними під час перебування в зареєстрованому шлюбі, вищевказаного житлового будинку ОСОБА_5 (а.с.31). А  ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_6 померла, відповідачі поховали її, робили поминальні обіди.

Ці обставини сторонами не заперечувались.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 має вік 68 років (ІНФОРМАЦІЯ_1), згідно його ж пояснень має середню освіту, жодних доказів того, що за станом здоров’я він потребує сторонньої допомоги ним суду надано не було. Крім того, позивач до даного часу зареєстрований і проживає в АДРЕСА_1. Відповідачі проживають в сусідньому будинку №22, хоча відповідачка ОСОБА_5 зареєстрована  в подарованому їй будинку.

Також судом встановлено, що відповідачі робили ремонт в цьому будинку, сплачували послуги та земельний податок, обробляли присадибну земельну ділянку, відповідачка ОСОБА_5 певний час проживала в будинку (до поки не погіршились стосунки з позивачем).

Врахувавши вищевказані обставини справи та вимоги закону, суд дійшов вірного висновку про відмову позивачу в позові, оскільки останній не довів жодними допустимими, достовірними та переконливими доказами те, що  як і  його покійна дружина ОСОБА_6, на момент підписання нею довіреності на ім’я ОСОБА_4, якою уповноважила останнього дарувати ОСОБА_5 житловий будинок, так і він-позивач, на момент підписання заяви про згоду на вчинення договору дарування, помилялися щодо істотних умов договору: природи правочину, прав та обов’язків сторін, а тому їх волевиявлення не було вільним і не відповідало їх внутрішній волі.

При цьому суд повно з’ясував обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дав належну оцінку зібраним доказам та навів в рішенні мотиви, за якими приймає до уваги чи відхиляє ті чи інші з них.

Рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги безпідставні, необґрунтовані і висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Калинівського районного суду від 19 травня 2010 року залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку у Верховний Суд України протягом двох місяців з дня її проголошення.

Судді: підписи:

З оригіналом вірно: