Судове рішення #10282359

                                                                                                                                                             

                    АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД   КІРОВОГРАДСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

                                           

                                   УХВАЛА

                                                      ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 

Справа № 11-а- 578                                                                       Головуючий у суді І-ї інстанції  Орендовський В.А.

Категорія:  ч. 2 ст. 121 КК України                                                             Доповідач у суді 2-ї інстанції  Нікітін О.С.

13  липня  2010 року.                          Колегія   суддів  судової  палати   у  кримінальних  справах  апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

                                  головуючого - судді   Бевза  Ю.Л.,

                                                           суддів  Борща  В.С., Нікітіна  О.С.,

                                                    за участю прокурора   Науменка В.В.,

                                                       захисника-адвоката   ОСОБА_3

                                                               і   засудженого   ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну  справу  за апеляцією  прокурора,  який брав  участь  у  розгляді  справи  судом 1-ї інстанції, на  вирок Новомиргородського  районного суду  Кіровоградської  області  від  21 квітня   2010 року,   яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Турія Новомиргородського району та жителя  с. Лікареве Новомиргородського району Кіровоградської області, громадянина України, освіта неповна середня,  не одруженого,  такого,  що  не  має судимості,  

засуджено   за ч. 2 ст. 121 КК  України  на  7 років позбавлення  волі.

             Вказаним вироком   ОСОБА_4  визнано винним та засуджено за те, що він  о   19  годині  22. 01. 2010 року  на вул.  Миру  неподалік  будинку  № 13  у с.  Лікареве, Новомиргородського району,  у   стані  алкогольного  сп’яніння,   під час сварки, яка виникла на грунті  неприязних стосунків,  умисно  почав бити  руками по  голові свою тітку - потерпілу  ОСОБА_5, якій продовжив наносити  численні  удари   ногами  по  голові, грудній клітки і тулуба  коли  вона  впала  на  землю,  а коли  завів  її  до  вказаного будинку,  де  вона  проживала,   то завдав  їй   ще  два  удари   по  голові,  внаслідок  чого  умисно  заподіяв потерпілій тяжкі  тілесні  ушкодження  небезпечні  для  її  життя  і  здоров’я  у  момент  їх заподіяння,  від яких  ІНФОРМАЦІЯ_2  настала   смерть  вказаної потерпілої у  Новомиргородській   ЦРЛ.

                  В  апеляції  прокурор  просить  вирок скасувати у  зв’язку з  м’якістю  призначеного ОСОБА_4  покарання та  постановити  новий  вирок,  яким  призначити  йому   покарання  у  виді  9  років  позбавлення  волі,   оскільки суд у  повній  мірі  не  врахував,  що він  вчинив  тяжкий  злочини  у  стані  алкогольного  сп’яніння  і  характеризується   негативно.

                   Заслухавши доповідача, думку прокурора, який  підтримав  апеляцію  і просить скасувати щодо   ОСОБА_4  вирок  у  зв’язку з  м’якістю  призначеного йому    покарання, яке не  відповідає  тяжкості  вчиненого  ним  злочину  та  його  особі, та  постановити  новий  вирок,  яким  призначити  йому   покарання  у  виді  9  років  позбавлення  волі,  пояснення  засудженого ОСОБА_4   та  його  захисника-адвоката ОСОБА_3,  які  просять  вирок  залишити  без  зміни,  а  апеляцію  прокурора  без  задоволення,   перевіривши   матеріали кримінальної справи   та   обговоривши  доводи апеляції,  колегія  суддів   вважає,   що  апеляція  не  підлягає  задоволенню  з  таких  підстав.

              Висновок  суду  1-ї  інстанції   про  доведеність  вини засудженого  ОСОБА_4  у   вчиненні  інкримінованого  злочину, за обставин  вказаних  у  вироку  суду,  грунтується  на  досліджених   по    справі  достовірних   доказах, яким  дана  належна  правова  оцінка   та  які  ніким  не  оспорювалися, у тому числі  засудженим,   під  час   судового розгляду  справи  у   порядку  ст.  299 КПК України.  

                 Так,  сам засуджений на досудовому  слідстві  у  якості  підозрюваного  і обвинуваченого,  у  тому  числі  у  ході   відтворення обстановки  і  обставин  події,    та  під час    судового  розгляду  справи  свою  вину    визнав   повністю  у  вчиненні  інкримінованого злочину,   розповів  обставини його  вчинення,  зокрема,   що  він  дійсно  о 19  годині  22. 01. 2010 року  на вул.  Миру  неподалік  у с.  Лікареве, у   стані  алкогольного  сп’яніння, на грунті сварки і неприязних стосунків,   умисно  побив  руками і ногами по  голові  і  по  тулубу свою тітку ОСОБА_5, якій  наніс  численні удари   та заподіяв тяжкі  тілесні  ушкодження,   від яких  ІНФОРМАЦІЯ_2  настала  її смерть  у  Новомиргородській   ЦРЛ.  (а.с.94-95,  99-100, 101-107, 163-166);  Згідно  висновку  судово-медичної експертизи № 17  від 05.03.2010 року  потерпілій  дійсно 22. 01. 2010 року заподіяні тяжкі  тілесні  ушкодження  небезпечні  для  її  життя  і  здоров’я  у  момент  їх заподіяння,  від яких  ІНФОРМАЦІЯ_2  настала  її смерть  у  Новомиргородській   ЦРЛ. ( а.с. 37-41)

                    За  таких  обставин  кваліфікація  злочинних дій засудженого ОСОБА_4    судом  1 - ї  інстанції    за  ч. 2  ст. 121  КК  України, як   умисне заподіяння  потерпілій тяжких  тілесних  ушкоджень,  що  спричинило  її смерть,   є  правильною   та  такою,  що  відповідає  матеріалам  справи.

               При призначенні   засудженому ОСОБА_4.  покарання    суд  1 - ї інстанції   відповідно  до  вимог  ст.65  КК України   враховав   характер та ступінь   тяжкості  і суспільну   небезпечность   вчиненого злочину,   обставини,   які  обтяжують,  так  і  пом’якшують  йому  покарання,   а  також   характеризуючі  дані  про  його  особу,  у  тому  числі  ті,  про які  зазначив  прокурор у  своїй  апеляції,  у  зв’язку  з  чим  колегія  суддів вважає,  що   суд  правильно  дійшов   висновку   про   призначення   йому   покарання   у  виді  позбавлення  волі  на  певний  строк,  яке  є необхідним та достатнім для його виправлення,   відповідає   вимогам ст. 65 КК України,  а  тому  апеляція  прокурора  у  цій  частині   про  скасування  вироку   через  м’якість  призначеного  покарання   задоволенню  не  підлягає

                Істотних  порушень   кримінально – процесуального  закону,  що  тянуть  зміну чи  скасування  вироку,   по   справі  не  встановлено.

   Керуючись ст.ст.  362, 365, 366 КПК України,  колегія  суддів

                                                          УХВАЛИЛА

Апеляцію прокурора, який брав участь  у розгляді  справи судом 1-ї інстанції,  залишити без задоволення.

             Вирок  Новомиргородського  районного суду  Кіровоградської  області  від  21 квітня   2010 року стосовно   засудженого ОСОБА_4 залишити   без зміни.

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація