Судове рішення #10282278

Апеляційний суд Кіровоградської області

-----------------------------------------------------------------------------------------------

Справа  № 22-4298/2010р.                     Головуючий у першій інстанції Куценко О.В.

   Категорія 5                                              Доповідач Черниш Т.В.

                                         Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

                        І  М  Е  Н  Е  М     У  К  Р  А  Ї  Н  И

14 липня 2010року  Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

                                       головуючого – судді   Кривохижі В.І.,

                                                               суддів   Черниш Т.В.,

                                                                             Голованя А.М.,  

                                                  при секретарі    Дімановій Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про витребування майна, за апеляційною скаргою відповідача на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 6 травня 2010 року,

                                    в с т а н о в и л а :

15 квітня 2009 р. ОСОБА_3 пред’явив до ОСОБА_4 позов про витребування майна із чужого незаконного володіння. Позовні вимоги мотивував тим, що 1 жовтня 2007р. з відповідачкою уклав договір оренди приміщення, розташованого в АДРЕСА_1, де облаштував стоматологічний кабінет.

З 8 лютого 2008 року  ОСОБА_4 чинить перешкоди в доступі до приміщення і користуванні ним, самовільно демонтувала і вивезла з  кабінету належне йому цінне обладнання, відмовляє  повернути  майно, незаконно позбавляючи його права власності.

Посилаючись на такі обставини, просив зобов’язати відповідачку повернути належне йому зазначене  в позовній заяві обладнання та речі загальною вартістю 77936 грн.19 коп., а в разі відсутності такого майна, стягнути зазначену суму та судові витрати.

14 грудня 2009р. позивач звернувся з заявою про зміну та доповнення позовних вимог. Посилаючись на те, що ОСОБА_4 в червні 2009р.  повернула  йому майже все майно, просив стягнути вартість зниклої лампи бактерицидної - 234 грн., а також 10695 грн. на відшкодування  витрат, понесених ним за послуги фахівця, який провів дослідження та  монтаж демонтованих і розібраних, частково пошкоджених відповідачкою стоматологічних установок. Заявив також про стягнення 78304грн. на відшкодування упущеної вигоди та 10 тис. гривень компенсації за заподіяну неправомірними діями  моральну шкоду.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 6 травня 2010р. позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто на його користь з ОСОБА_4 10695 грн. на відшкодування матеріальних збитків, пов’язаних з ремонтом, діагностикою та монтажем стоматологічних установок, 1200 грн. на відшкодування моральної шкоди та 145 грн. 45 коп. судових витрат. В решті  позову відмовлено.

 Ухвалою від 6 травня 2010року на підставі п.5 ст. 207 ЦПК залишено без розгляду зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по орендній платі та моральної шкоди (а.с.131)

 В апеляційній скарзі ОСОБА_4 ставила питання про скасування рішення в частині стягнення з неї коштів з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначала, зокрема, що висновок суду ґрунтується на сумнівних доказах та припущенні. Суд не врахував її доводів про те, що вона неодноразово вимагала від позивача, щоб той забрав своє майно з приміщення, яке мала намір продати, будь- яких перешкод цьому йому не чинила. Стоматологічні  установки нею пошкоджені не були, їх демонтаж і обстеження проводились за ініціативою ОСОБА_3 з метою подальшого їх продажу.

В судовому засіданні апеляційної інстанції відповідач повністю підтримала доводи апеляційної скарги. Просила відмовити в  позові в цілому. Позивач та його представник  ці доводи заперечували.

Перевіривши за матеріалами справи  рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

За змістом ст. 16 ЦК особа, права якої порушені іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про захист порушеного права у спосіб, визначений законом, зокрема, шляхом відшкодування збитків, майнової та моральної шкоди (ст.ст. 22, 23 ЦК).

За загальними підставами цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду, визначеними ст. 1166, 1167 ЦК України, та відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених, зокрема, в пунктах 2, 3 постанови від 27 березня 1992 р. №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» ( з наступними змінами), шкода, заподіяна особі та майну громадянина, підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв’язок та є вина зазначеної особи.

Згідно вимог ст. 114 ЦПК  України суд при ухваленні рішення повинен з’ясувати, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються

Вирішуючи спір та задовольняючи частково позовні вимоги, суд вважав встановленим, що ОСОБА_4, незаконно утримуючи належне ОСОБА_3 майно,  порушила його право власності  на це майно, що спричинило заподіяння позивачеві збитків в розмірі витрат на ремонт, діагностику,  монтаж стоматологічних установок та моральну шкоду, і обов’язок по її відшкодуванню  поклав на ОСОБА_4

Однак такий висновок не можна визнати обґрунтованим,  оскільки суд дійшов його без  всебічного з’ясування фактичних обставин справи, визначення відповідно до них правовідносин, належної оцінки доказів та доводів сторін.

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК кожна зі сторін   повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК. Доказування, відповідно до ч.4 ст. 60 ЦПК України, не може ґрунтуватись на припущеннях.

ОСОБА_4 позовні вимоги, зокрема, і ті, які суд задовольнив,  не визнавала. Не заперечуючи того, що обладнання стоматологічного кабінету знаходилось в приміщенні, яким  тимчасово користувався на умовах оренди ОСОБА_3, стверджувала, що останній на її вимоги тривалий час відмовлявся звільнити приміщення, що змусило її демонтувати обладнання,  про що вона заздалегідь попереджувала позивача. Це підтверджується наявними в справі листами від 5 січня, 13 та 26 березня 2008 року, адресованими позивачу. Крім того, рішенням Кіровського районного суду від 30 жовтня 2008 року, яким  відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні пред’явленого до ОСОБА_4 позову про усунення перешкод в користуванні орендованим приміщенням, встановлено, що остання не чинила ОСОБА_3 перешкод забрати стоматологічне обладнання та інше його майно. Доказів, які  спростовували б доводи відповідача і свідчили б про її неправомірні дії щодо умисного утримування належного позивачу майна і, як наслідок, порушення його прав, заподіяння йому шкоди, в тому числі і моральної, матеріали справи не містять

 На обґрунтування рішення в частині стягнення  з відповідачки 10695 грн., суд послався на надані позивачем письмові докази витрат, пов’язаних з проведенням діагностики, ремонту та монтажу стоматологічних установок. Між тим, визначену відповідним актом  від 16 липня 2009р.  вартість монтажу та демонтажу стоматологічних установок  «Gallant EU» і «Gnatus» - 6600 грн., проведених для встановлення їх стану (а.с.94), не можна визнати збитками в розумінні п.1 ч.2 ст. 22 ЦК України. Як зазначено в відповідних актах, це стоматологічне обладнання, передане ОСОБА_4 ОСОБА_3 29 червня 2009р., виявилось придатним до використання (а.с. 91-93), ремонт його не проводився.

Докази, на які посилався позивач, і  якими суд обґрунтовував висновок про  задоволення позову, не можна  вважати такими, що з достовірністю підтверджують причетність відповідачки до пошкоджень обладнання, зафіксованих в актах приймання - передачі від 29 червня 2009р., та під ставність покладення на неї витрат на придбання за відповідним рахунком-фактурою від 9 вересня 2009р. трубки зливної(стакана) вартістю 195 грн. і підголівника з двійним зломом  вартістю 3900 грн. (а.с.95)

Інших переконливих доказів на підтвердження неправомірних дій відповідача та безпосереднього причинного зв’язку їх з   заподіянням  збитків позивач не надав. Від призначення судової експертизи сторони відмовились.

За таких обставин   висновок суду про наявність правових підстав для задоволення позову щодо стягнення з ОСОБА_4 10695 грн. на відшкодування матеріальних збитків та 1200грн.-моральної шкоди є помилковим, і рішення в цій частині відповідно до ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з постановленням нового, яким у позові ОСОБА_3.  відмовити за недоведеністю обставин, з якими як з юридичним фактом позивач  пов’язував свої матеріально - правові вимоги. В решті рішення фактично не оскаржується.

 

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.22, 1166, 1167 ЦК, ст. 303, п.2 ч. 1 ст.307, ст..ст.309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах

                              В  И  Р  І  Ш  И  Л  А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково. Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від  6 травня 2010 року скасувати в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 10695 грн. на відшкодування матеріальних збитків, пов’язаних з ремонтом, діагностикою та монтажем стоматологічних установок, 1200 грн. на відшкодування моральної шкоди і 145 грн. 45 коп. судових витрат. В задоволенні зазначених позовних вимог ОСОБА_3 відмовити за їх недоведеністю..

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в апеляційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий  

Судді      

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація