Апеляційний суд Кіровоградської області
-----------------------------------------------------------------------------------------------
Справа №22-3767/2010 Головуючий у першій інстанції Льон С.М.
Категорія 51,52 Доповідач Черниш Т.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 липня 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючого- судді Кривохижі В.І.,
суддів Черниш Т.В.,
Голованя А.М.,
при секретарі Дімановій Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за апеляційною скаргою позивача на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30 березня 2010 року,
в с т а н о в и л а:
4 червня 2009 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації (далі – Управління освіти) про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Позовні вимоги мотивувала тим, що з 18 жовтня 2004 року перебувала в трудових відносинах з Управлінням освіти, а наказом № 130-к від 5 травня 2009 року її звільнено з 12 травня з посади заступника головного бухгалтера централізованої бухгалтерії Управління , яку вона займала з листопада 2006 року, за п.1 ст. 40 КЗпП України у зв’язку зі скороченням штату працівників. Вважаючи, що звільнення здійснено з порушенням вимог трудового законодавства, оскільки правові підстави для ліквідації централізованої бухгалтерії були відсутні, профспілковий орган згоди на її звільнення не надав, інша робота їй не пропонувалась, просила поновити її на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Рішенням Ленінського районного суду ми. Кіровограда від 30 березня 2010 року в позові відмовлено.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилалась на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв’язку з чим ставила питання про скасування рішення суду і направлення справи на новий розгляд. Зазначала, зокрема, що суд не з’ясував підставність скорочення штату працівників централізованої бухгалтерії, існування якої передбачено чинними нормативними актами, штатним розписом, кошторисом на 2009 рік; не дав належної оцінки тому, що вже 13 травня було створено відділ внутрішнього фінансового контролю, де їй не була запропонована робота.
В судове засідання апеляційної інстанції позивач не з’явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, заслухавши пояснення представника відповідача, який доводи апеляційної скарги заперечував, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідації, організації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в п.19 постанови від 6 листопада 1992 р. №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», розглядаючи трудові спори, пов’язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП, суди зобов’язані з’ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник чи уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що при розірвання з позивачкою за наказом №130-к від 5 травня 2009року трудового договору за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП були дотримані вимоги законодавства про працю.
Обґрунтування правового висновку, покладеного в основу рішення, узгоджується з вимогами ст. ст.40, 49-2, 49-4 КЗпП, відповідає обставинам справи та доказам.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 працювала з жовтня 2004 року в централізованій бухгалтерії управління освіти і науки облдержадміністрації, 28 листопада 2006 року була переведена на посаду заступника головного бухгалтера (а.с.12-14).
На виконання розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 28 січня 2009р. №45-р «Про внесення змін до структури управління освіти і науки облдержадміністрації» було проведено відповідні зміни та наказом від 10 лютого 2009р. №30-к «Про реорганізацію структурних підрозділів управління освіти і науки», затверджено нову структуру управління, до якої централізована бухгалтерія як структурний підрозділ не була включена внаслідок її ліквідації за зазначеним розпорядженням голови ОДА, запроваджувався перехід закладів освіти обласного підпорядкування на обслуговування через самостійні бухгалтерії, у зв’язку з чим посада заступника головного бухгалтера, яку обіймала позивач, в числі інших штатних посад бухгалтерії підлягала скороченню.
Наказом №31-к від 10 лютого 2009 року ОСОБА_3 попереджено про наступне звільнення у зв’язку зі скороченням штату з 13 квітня 2009р. (а.с. 17). Відповідно до вимог ст.ст. 49-2, 49-4 КЗпП звіт про заплановане звільнення працівників наданий Кіровоградському міжрайонному центру зайнятості; вільну профспілки працівників освіти і науки проінформовано про причини наступних звільнень у зв’язку з запланованою реорганізацією, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватись, про строки проведення звільнення; на адресу голови профспілки направлено подання на попередню згоду на звільнення за скороченням штату працівників централізованої бухгалтерії управління освіти, в тому числі і заступника головного бухгалтера ОСОБА_3 (а.с.25,41,42).
На виконання вимог ст. 22 Закону України «Про професійні спілки, гарантії їх діяльності», наказом від 7 квітня №91-к дату вивільнення працівників централізованої бухгалтерії змінено з 13 квітна на 12 травня (а.с.23,44).
При розгляді справи судом першої інстанції з’ясовано, що органом профспілки у визначений ст. 43 КЗпП строк питання про згоду на звільнення не вирішено, а ОСОБА_3 не є членом профспілки. Цього вона не заперечувала.
У зв’язку з відсутністю в новій структурі управління освіти вакансій ОСОБА_3 пропонувалась посада бухгалтера обласного центру туризму, краєзнавства, спорту та екскурсій учнівської молоді, який підпорядкований управлінню освіти і науки облдержадміністрації; від цієї посади позивач відмовилась (а.с.10).
Вирішуючи спір, суд першої інстанції достатньо повно з’ясував обставини справи, дав належну юридичну оцінку доказам і дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання незаконним звільнення ОСОБА_3 з посади заступника головного бухгалтера централізованої бухгалтерії управління освіти за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП і поновлення її на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнавши, що порядок вивільнення, передбачений ст.ст. 43, 49-2, 49-4 КЗпП відповідачем дотримано.
Посилання позивача в апеляційній скарзі на незаконність ліквідації централізованої бухгалтерії і недоцільність скорочення працівників безпідставні, оскільки фактично були проведені зміни до структури управління освіти, що супроводжувалось скороченням штату працівників, на виконання відповідного розпорядження голови обласної державної адміністрації від 28 січня 2009р., в межах передбачених Положенням про управління освіти і науки Кіровоградської ОДА повноважень, зокрема, і щодо зміни структури, визначення граничної чисельності працівників. Як підтверджено даними штатних розписів, загальна чисельність працівників в управлінні освіти в результаті змін в структурі управління та скорочення зменшилось з 67 до 46 працівників (а.с. 50-61). Як пояснила представник відповідача, в створеному в червні 2009 р. відділі внутрішнього фінансового контролю, зведення звітності та аудиту були працевлаштовані кілька працівників централізованої бухгалтерії з урахуванням вимог ст. 42 КЗпП. Позивач не надала доказів, які б свідчили про порушення вимог ч.2 ст. 49-2 КЗпП при її звільненні. Не містять їх і матеріали справи.
Не спростовують правильного по суті рішення суду, постановленого з додержанням норм матеріального та процесуального права, і інші доводи апеляційної скарги. Передбачених ст. ст. 309, 311 ЦПК України підстав для його скасування чи зміни колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий
Судді