АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-3067/2010 р. Головуючий у суді першої інстанції Льон С.М.
Категорія – 26 Доповідач - Пономаренко В.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі :
головуючого - судді Авраменко Т.М.,
суддів – Суровицької Л.В., Пономаренко В.Г.
при секретарі - Слюсаренко Н.Л.,
за участю : представника відповідача ДП „СхідГЗК”,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі – ДП „СхідГЗК”) від імені якого діє Інгульська шахта ДП „СхідГЗК” на рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 31 березня 2010 у справі за позовом ОСОБА_2 до ДП „СхідГЗК” , відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кіровограді, про відшкодування моральної шкоди .
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2009 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ДП „СхідГЗК” та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кіровограді про відшкодування моральної шкоди, обґрунтовуючи вимоги тим, що протягом 11 років 8 місяців він працював на Інгульській шахті ДП СхідГЗК в умовах впливу шкідливих факторів в результаті чого отримав професійне захворювання. 29 вересня 2009 року висновком Кіровоградської обласної МСЕК йому встановлено 60% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності. Вважаючи, що ушкодженням здоров’я йому заподіяна моральна шкоду, просив стягнути на її відшкодування 70.000 грн. з ДП СхідГЗК та 20.000 грн. з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кіровограді .
Рішенням Ленінського районного суду міста Кіровограда від 31 березня 2010 року позов задоволено частково та стягнуто з ДП „СхідГЗК” на користь позивача 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди, вирішено питання про судові витрати. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ДП „ СхідГЗК” , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити . У решті рішення суду не оскаржується.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Статтею 237-1 КЗпП України передбачається відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди провадить тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди” від 31 березня 1995 року № 4 (зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року), відповідно до ст.. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівників у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
При вирішенні справи районним судом правильно встановлено і підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з відповідачем та працював на Інгульській шахті ДП „СхідГЗК” впродовж 11 років 8 місяців в умовах впливу шкідливих факторів (важка праця, несприятливий мікроклімат, вібрація, шум ).
Відповідно до акту розслідування хронічного професійного захворювання ОСОБА_2, яке виникло у зв’язку з тривалим терміном роботи в несприятливих умовах праці на Інгульській шахті ДП СхідГЗК , 27 серпня 2009 року УНДІ промислової медицини м. Кривий Ріг йому було встановлено діагноз: радикулопатія шийна і попереково - крижова з вираженими (3ст.) статико-динамічними порушеннями, стійким больовим і периферичним нейросудинним синдромами та трофічними порушеннями на кистях; двосторонній плечолопатковий періартроз ( ПФ другого ст..), деформівний артоз, в поєднані з періартрозами ліктьових (ПФ першого-другого ст.) та колінних суглобів (ПФ другого ст..), стійкий больовий синдром; нейросенсорна приглухуватість першого ст. (з легким зниженням слуху), яке є професійним захворюванням (а.с. 5-6).
Висновком МСЕК від 20 вересня 2009 року ОСОБА_2 встановлено 60 % втрати працездатності та визнано інвалідом Ш групи у зв’язку з професійним захворюванням (а.с.7)
За таких обставин, районний суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність причинно-наслідкового зв’язку між захворюванням ОСОБА_3 та впливом на нього шкідливих виробничих факторів й відповідно підстав для задоволення позову про відшкодування моральної шкоди за рахунок роботодавця.
Доводи апеляційної скарги висновків суду щодо права позивача на відшкодування моральної шкоди не спростовують.
Розмір моральної шкоди визначено судом з урахуванням роз’яснень, викладених у п. 9 постанови Верховного Суду України „Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)”, він відповідає важкості перенесених страждань позивача в зв’язку з ушкодженням здоров’я та іншим обставинам справи.
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні, тому апеляційну скаргу слід відхилити.
Керуючись ст..ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст 307, ст..ст. 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" відхилити, а рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 31 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий-суддя:
Судді :