АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-3048/2010 р. Головуючий у 1-й інстанції – Отян О.В..
Доповідач – Пономаренко В.Г.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі :
головуючого - судді Авраменко Т.М.,
суддів – Суровицької Л.В., Пономаренко В.Г.
при секретарі - Слюсаренко Н.Л. ,
за участю : позивача ОСОБА_1,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 15 квітня 2010 року.
Заслухавши доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Олександрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Олександрівської селищної ради про визнання права володіння і користування земельною ділянкою, визнання дій незаконними, зобов’язання вчинити певні дії.
Вимоги обґрунтовував тим, що на підставі свідоцтва про право власності від 09 березня 2007 року та договору купівлі-продажу від 25 січня 2001 року, який визнано дійсним рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 15 січня 2009 року та рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 05 березня 2009 року, він є власником, відповідно 47/100 та 53/100 частин, тобто цілого майнового комплексу будівель та споруд „Хімсклад”, розташованого за адресою: вул.. Призалізнична лісова територія, 1, смт. Олександрівка Олександрівського району Кіровоградської області, на земельній ділянці площею 1.6 га, яка була надана попередньому власнику комплексу „Хімсклад” – ВАТ Олександрівському „Райагрохім” Олександрівськом селищною радою в постійне безстрокове користування.
З повідомлення Олександрівської селищної ради від 26 травня 2008 року йому стало відомо, що земельна ділянка під цілісним комплексом будівель та споруд „Хімсклад”, власником яких він є, знаходиться за межами населеного пункту смт Олександрівка, повноваження щодо розпорядження якими відповідно до положень чинного земельного законодавства належить Олександрівській районній державній адміністрації.
Він неодноразово звертався до Олександрівської районної державної адміністрації з клопотанням про видачу розпорядження про дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для оформлення договору оренди (права довгострокового користування земельною ділянкою) під будівлями та спорудами цілісного майнового комплексу „Хімсклад”, власником яких він є, але всі його звернення залишені без уваги, а останнє клопотання від 21 вересня 2009 року безпідставно відхилено, що є порушенням його прав як власника цілого майнового комплексу на володіння та користування земельною ділянкою площею 1.6 га на якій він розташований, право користування якою він набув як набувач вказаної нерухомості.
Крім того, як йому стало відомо, розпорядженням голови Олександрівської райдержадміністрації № 205-р від 21 березня 2008 року про затвердження акту вибору земельної ділянки та виготовлення проектно-кошторисної документації під будівництво дороги, замовником якого є Служба автомобільних доріг в Кіровоградській області, фактично узаконено незаконний акт вибору території, оскільки частина нової дороги буде проходити по земельній, на якій розташований належний йому комплекс нерухомості, дані про наявність якого в акті відсутні, що є зловмисним перекручуванням, приховуванням та поданням недостовірної інформації щодо існуючих обмежень та порушенням його прав, так як частина приватної земельної ділянки без погодження з власником надана іншій установі під забудову.
Посилаючись на зазначене, позивач просив визнати за ним право володіння та користування (на умовах довгострокової оренди) земельною ділянкою під належним йому цілісним майновим комплексом; визнати бездіяльність Олександрівської райдержадміністрації щодо ігнорування і не розгляду його клопотань, визнати незаконними дії щодо відхилення його клопотання про вибір земельної ділянки під існуючим комплексом будівель та споруд та зобов’язати Олександрівську райдержадміністрацію видати розпорядження про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для оформлення договору довгострокової оренди земельної ділянки під будівлями та спорудами цілісного майнового комплексу, визнати незаконним та таким, що підлягає скасуванню розпорядження Олександрівської райдержадміністрації № 205-р від 21 березня 2008 року в частині затвердження акту вибору земельної ділянки та дозволу на виготовлення землевпорядної документації земельної ділянки, наданої під будівництво автодороги .
Ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 15 квітня 2010 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Олександрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області та Олександрівської селищної ради про визнання права володіння і користування земельною ділянкою, визнання дій незаконними, зобов’язання вчинити певні дії закрито з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України ( справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства) . Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 19 березня 2010 року та відмовлено в задоволенні клопотання про вжиття додаткових заходів забезпечення позову.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить ухвалу суду скасувати, направити справу на розгляд по суті до суду першої інстанції іншому судді, ухвалу Олександрівського районного суду від 19 квітня 2010 року про вжиття заходів забезпечення позову визнати дійсною.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що справа не підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, оскільки спір, для вирішення якого пред’явлено позов, стосується оскарження рішення, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень і є публічно-правовим спором, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Такий висновок суду першої інстанції є правильним з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних , сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 17 КАС до компетенції адміністративних судів віднесено, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
У п.1 ч.1 ст. 3 цього Кодексу справу адміністративної юрисдикції (адміністративну справу) визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суб’єкт владних повноважень відповідно до п.7 ч.1 тієї ж статті – це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Предметом спору у даній справі є визнання неправомірною бездіяльності Олександрівської районної державної адміністрації щодо нерозгляду клопотань з приводу надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної, відхилення такого клопотання та розпорядження голови Олександрівської районної державної адміністрації про затвердження акту вибору земельної ділянки та виготовлення проектно-кошторисної документації під будівництво дороги, замовником якого є Служба автомобільних доріг в Кіровоградській області.
Згідно зі ст. 118 Конституції України, ст. 1 Закону України „Про місцеві державні адміністрації” місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади, входить до системи органів виконавчої влади та в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Місцеву державну адміністрацію очолює її голова, який є посадовою особою. (ст.ст. 8,12 Закону України „Про місцеві державні адміністрації” ).
Відповідно до положень ст. 122 Земельного Кодексу України, якою визначено повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування, визначено, що сільські селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ч.1) Районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомої цієї статті; в) будівництва об’єктів, пов’язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.
Відповідно до роз’яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 19 березня 2010 року „Про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ” ті земельні та пов’язані із земельними відносинами майнові спори, сторонами в яких є юридичні особи, а також громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб’єкта підприємницької діяльності, розглядаються господарськими судами, а всі інші – в порядку цивільного судочинства, крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких згідно з пунктами 1,3 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства віднесено до компетенції адміністративних судів.
Рішенням Конституційного Суду України № 1-6/2010 від 01 квітня 2010 року надано офіційне тлумачення п.1 ч.1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якого до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб’єктом владних повноважень , пов’язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності щодо розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності.
Відтак, як органи місцевого самоврядування так і районні державні адміністрації, наділені відповідно до ст.ст. ст.17, 122 Земельного Кодексу України відповідними повноваженнями розпорядження земельними ділянками в межах своєї компетенції, при здійсненні повноважень щодо надання земельних ділянок у користування виступають як суб’єкти владних повноважень, які реалізують розпорядчі та інші функції і пред’явлений позивачем для вирішення судом спір є публічно-правовим, оскільки виникає з публічно - правових відносин і згідно з підставами та предметом позову стосується оскарження бездіяльності суб’єкта владних повноважень у зв’язку із захистом права надання йому земельної ділянки у визначеному законом порядку та оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку.
Твердження позивача, що спірні правовідносини мають приватноправовий характер в яких Олександрівська районно державна адміністрація є рівноправним суб’єктом земельних відносин , оскільки, як він вважає, предметом спору є захист порушеного права володіння та користування земельною ділянкою , не ґрунтуються на вимогах закону, так як набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду не є єдиною та безпосередньою підставою в особи права володіння і користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. Зазначене є лише підставою для звернення до органу державної влади, або органу місцевого самоврядування з відповідним клопотанням щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку.
Згідно з вимогами п.1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до положень ч.6 ст. 154 ЦПК України якщо у задоволені позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.
За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону, наведені у скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують і підстав для скасування ухвали немає.
Керуючись ст..ст.303, п.1 ч.2 ст. 307, п.1 ч.1 ст. 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 15 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий-суддя :
Судді: