ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"21" липня 2010 р. м. Київ К-21002/10
10 год. 15 хв. в приміщенні Вищого адміністративного суду України за адресою: м. Київ, вул. Московська 8, корп. 5.
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого судді: Ханової Р.Ф.
суддів: Головчук С.В.
Рецебуринського Ю.Й.
Сороки М.О.
Черпака Ю.К.
при секретарі судового засідання Синюшко М.Л.
за участю представників:
від позивача:Не з’явився
від відповідача:Не з’явився
розглянувши касаційну скаргу
на
у справі
за позовом ОСОБА_1
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2009 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2009 року
№2-а-30350/09/2070
ОСОБА_1
доПрокуратури Харківської області
Прокурора Харківської області
Заступника прокурора Харківської області
Начальника відділу прокуратури Харківської області
Начальника управління прокуратури Харківської області
провизнання протиправними дій та бездіяльності, зобов’язання вчинити певні дії, стягнення судових витрат,
встановив:
16 січня 2009 року ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до вищезазначених відповідачів, в якому просила визнати протиправність, протизаконність усіх відповідей, які вказані в позові, наданих не по суті прокуратурою Харківської області, і визнати протизаконними дії та бездіяльність з боку прокурора області Синчука В.Л., заступника прокурора області Хачятряна С.П., начальника управління прокуратури області Мишкова Я.Є, начальника відділу прокуратури області Власенко О.В.
19 лютого 2009 року позивач доповнила позов наступними вимогами:
- визнати бездіяльність прокурора області Синчука В.Л., заступника прокурора області Хачятряна С.П.., начальника управління прокуратури області Мишкова Я.Є, начальника відділу прокуратури області Власенко О.В. протиправними;
- зобов’язати прокуратуру області, як суб’єкта владних повноважень, розглянути за участю позивача в повному обсязі усі звернення, що вказані в позові та вчинити необхідні процесуальні дії за всіма зверненнями та дати письмову мотивувальну відповідь по суті в строк, передбачений законом України;
- зобов’язати прокуратуру області, як суб’єкта владних повноважень, вирішити процесуальним документом заяву позивача від 28 липня 2008 року.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2009 року (том 1 арк. справи 180-184) частково задоволений позов ОСОБА_1 визнана протиправною бездіяльність заступника прокурора Харківської області –Хачатряна С.П., у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2009 року (том 2 арк. справи 158-162) апеляційна скарга Прокуратури Харківської області задоволена, апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, постанова Харківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2009 року по даній справі скасована в частині задоволення позовних вимог про визнання бездіяльності заступника прокурора Харківської області протиправною. Прийнято нову постанову, якою в задоволені цієї частини позовних вимог відмовлено, в іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Не погодившись із судовими рішеннями суддів першої та апеляційної інстанції, позивач подала касаційну скаргу (том 2 арк. справи 168-175), якою просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2009 року, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2009 року та прийняти нове рішення і направити справу на новий судовий розгляд. Заявник касаційної скарги доводить, що судами першої та апеляційної інстанцій порушені норми процесуального права зокрема приписи статті 133 КАС України, посилається на невідповідність висновків судів обставинам справи.
Представники сторін у судове засідання не прибули (про дату, час та місце касаційного розгляду були повідомлені належним чином), що не перешкоджає судовому розгляду справи відповідно до частини четвертої статті 221 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної скарги, встановила наступне.
Як встановлено судом попередніх інстанцій, позивач звернулась до Генеральної Прокуратури України із заявою від 14 листопада 2007 року (вхідний штамп 22 листопада 2007 року) щодо не розгляду її клопотань, направлених до слідчого відділу розслідування дорожньо транспортної пригоди в порядку статті 25 КПК України (том 1 арк. справи 73-79).
Зазначеною заявою позивач, як заявник, разом із ОСОБА_1 просила здійснити дієвий контроль за дотриманням законності слідчим відділом міського управління МВС України в Харківській області та зобов’язати слідчий відділ розслідувати дорожньо транспортну пригоду.
Здійснюючи розгляд звернення позивача, відповідачами були надані відповіді 29 грудня 2007 року (том 1 арк. справи 11), 23 травня 2008 року (том 1 арк. справи 90). Результатом розгляду питань, визначених у звернені, стали також відповіді відповідачів від 24 квітня 2008 року щодо незгоди з постановою слідчого відділу розслідувань дорожньо-транспортних пригод слідчого управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області Бачуріна Р.Х. про оцінку тяжкості тілесних ушкоджень від 15 лютого 2008 року (том 1, арк. справи 72) –від 2 червня 2008 року (том 1 арк. справи 20).
Аналіз всіх звернень доводить, що питання, які поставлені ними, пов’язані із кримінальною справою №56030273, порушеною за частиною першою статті 286 КК України 14 липня 2003 року слідчим управлінням Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 20 жовтня 2001 року.
Суд першої інстанції, приймаючи рішення про часткове задоволення позову, виходив з того, що заступником прокурора Харківської області Хачатряном С.П. не забезпечено повноту вирішення викладених в заявах позивача доводів.
Колегія суддів апеляційного суду прийшла до висновку, що відповіді, надані позивачу відповідачами, узгоджуються із пунктом 1.2 наказу Генеральної прокуратури від 28 грудня 2005 року №9гн «Про організацію розгляду вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України».
Начальником управління прокуратури області надані відповіді на звернення ОСОБА_1 від 2 червня 2008 року щодо неотримання відповіді на її звернення від 24 квітня 2008 року та надано пояснення, що відповідь надана 23 травня 2008 року, зазначено про неможливість проведення перевірки обґрунтованості та законності прийнятих то кримінальній справі 15 лютого 2008 року та 20 лютого 2008 року слідчим рішень у зв’язку з розглядом даної справи в суді.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що за результатами звернення позивача 21 січня та 28 липня 2008 року до Генеральної прокуратури України із заявою з приводу неналежного розслідування кримінальної справи за фактом ДТП, про порушення кримінальної справи та з інших питань –яка була направлена за належністю для розгляду до прокуратури області – були надані відповіді і за результатами її розгляду винесено постанову про відмову в порушені кримінальної справи від 12 травня 2009 року (том 1 арк. справи 16, 167). На звернення позивача від 28 березня 2008 року та 4 квітня 2008 року заступником прокурора області також надана відповідь 5 травня 2008 року (том 1 арк. справи 88-89).
Аналіз всіх звернень позивача та результатів їх розгляду свідчить про те, що спірні правовідносини є публічно-правовими, але підлягають вирішенню в порядку кримінального судочинства і на них не поширюється компетенція адміністративних судів відповідно до пункту 2 частини другої статті 17 КАС України.
У межах спірних відносин прокуратура України, яка становить єдину систему - відповідно до статті 121 Конституції України, здійснювала нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство відповідно до частини першої статті 29 Закону України «Про прокуратуру»від 28 червня 1996 року №254к/96-ВР.
Стаття 12 Закону України «Про звернення громадян»від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР визначає сферу застосування цього Закону та визначає, що дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений зокрема кримінально-процесуальним законодавством.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового оскарження.
Вищезазначеною нормою встановлений принцип судового розгляду спірних відносин під умовою, тобто якщо інший порядок судового оскарження відсутній.
Кримінально-процесуальний кодекс України (статті з 234 по 236-6) встановлює можливість оскарження до суду в порядку кримінального судочинства дій слідчого і прокурора, зокрема постанови про відмову в порушенні кримінальної справи (стаття 236-1), постанови про закриття справи (стаття 236-5).
Положення частини шостої статті 234 КПК, які унеможливлюють розгляд судом на стадії досудового слідства скарг на постанови слідчого, прокурора стосовно приводів, підстав і порядку порушення кримінальної справи щодо певної особи, втратили чинність як такі, що є неконституційними –на підставі Рішення Конституційного Суду №3-рп/2003 від 30 січня 2003 року.
Всі звернення позивача були скеровані позивачем з посиланням на статтю 25 КПК України, яка визначає прокурорський нагляд в кримінальному судочинстві, розглянуті відповідачами в межах та за правилами зазначеного кодексу і підлягають судовому оскарженню за його правилами, що виключає можливість розгляду позову за правилами КАС України.
Повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги визначені статтею 223 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 228 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і закриває провадження у справі з підстав встановлених статтею 157 КАС України.
Колегія суддів вважає, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, внаслідок чого закриває провадження у справі. Відповідно до частини 2 статті 157 КАС України суд роз’ясняє позивачеві, що розгляд даної справи віднесений до кримінальної юрисдикції.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 157, 210, 220, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2009 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2009 року у справі №2-а-30350/09/2070 задовольнити частково.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2009 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2009 року у справі №2-а-30350/09/2070 скасувати.
Провадження у справі №2-а-30350/09/2070 за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Харківської області, Прокурора Харківської області, Заступника прокурора Харківської області, Начальника відділу прокуратури Харківської області, Начальника управління прокуратури Харківської області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов’язання вчинити певні дії, стягнення судових витрат закрити.
Роз’яснити Кауркіній Олені Петрівні, що розгляд даної справи належить проводити в порядку кримінально-процесуального судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку ст.ст. 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: