ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-а-2390/10/1970
"16" липня 2010 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Данилевич Н.А.
при секретарі Лавренюк О.М.
за участю:
прокурора Олійника А.Д.
представника позивача Гурського Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі справу за адміністративним позовом прокурора Заліщицького району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Галичина»про стягнення заборгованості, суд,-
В С Т А Н О В И В:
Прокурор Заліщицького району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі, надалі позивач, звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Галичина»про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків, штрафних санкціях та пені на суму 144416,65грн. Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідачем всупереч норм Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»несвоєчасно та не в повному обсязі сплачувалися страхові внески, пеня та штрафні санкції,внаслідок чого виникла заборгованість по їх сплаті.
В судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали повністю з мотивів передбачених у позові і просили стягнути з відповідача заборгованість по сплаті страхових внесків, штрафних санкціях та пені на суму 144416,65грн. за період з 1.10.2009р. по 1.05.2010р.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надавши суду заяву, в якій просять розглядати справу без їх особистої участі, позовні вимоги, щодо заборгованості, на суму 144416,65грн. визнають повністю.
Заслухавши в судовому засіданні прокурора та представника позивача, оцінивши представлені по справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступні обставини.
Відповідач, відповідно до ст. 8 Закону України „Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991р., ст.15 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. (далі Закон про пенсійне страхування) та ст. 1 Закону України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997р. (далі Закон України), є платником страхових внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування, порядок сплати яких передбачений „Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України” (затвердженої постановою правління ПФ України від 19.12.2003р. № 21-1 (далі Інструкція).
Статтею 1 Закону України про пенсійне страхування встановлено, що страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Згідно п. 6. ст. 20. Закону про пенсійне страхування та підп. 5.1.4., п. 5. Інструкції, відповідач зобов’язаний сплачувати нараховані за відповідний базовий звітний період, яким є календарний місяць, страхові внески, в розмірі встановленому законом шляхом перерахування безготівкових сум з його рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати, на суми яких нараховуються страхові внески;
Ставки страхового збору встановлені ст. 4. Закону України, підп. 4.1., 4.4. п. 4. Інструкції встановлюються для підприємств – в розмірі нарахування відсотків від об’єкта оподаткування визначеного підп. 2.1.1, 2.1.2. п.2.1 цієї Інструкції, а для фізичних осіб –в розмірі нарахування відсотків від об’єкта оподаткування визначеного підп. 4.4. п. 4. цієї Інструкції.
Обов’язок нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески органам Пенсійного фонду України збору покладено на страхувальника, згідно п.6 ч. 2. ст. 17. Закону про пенсійне страхування.
У відповідності з вимогами ст.106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Цією ж статтею встановлено право органів Пенсійного фонду звертатись до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Пунктом 9.3.2. Інструкції встановлено, що коли страхувальник не сплачує (не перераховує) або несвоєчасно сплачує (несвоєчасно перераховує) страхові внески, у тому числі донараховані ним самостійно або органами Пенсійного фонду шляхом винесення рішення накладається штраф залежно від строку затримки платежу.
Суми штрафів, передбачених пунктами 9.3 та 9.4 цієї Інструкції, підлягають сплаті страхувальником чи банком, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення, або можуть бути оскаржені у цей самий строк до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного органу Пенсійного фонду, посадовими особами якого прийнято це рішення.
Судом встановлено, що згідно даних обліку позивача за відповідачем, за період з 1.10.2009р. по 1.05.2010р., рахується заборгованість по страхових внесках до Пенсійного Фонду на загальну суму 144416,65грн. в т.ч. недоімки зі сплати страхових внесків на суму 131062,52грн., штрафних санкцій на суму 5129,22грн. та пені на суму 8224,91грн. яка виникла за період з 1.10.2009р. по 1.05.2010р.
Заборгованість в сумі 144416,65грн. не охоплена заходами примусового стягнення.
Заявлена до стягнення сума заборгованості підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами:
- рішенням №33 від 09.03.2010р., 293 від 16.11.2009р. про застосування фінансових санкцій (а.с.12, 19);
- вимогами про сплату боргу від 05.05.2010р. (а.с.9), 02.04.2010р. (а.с.11), 05.02.2010р. (а.с.14), 05.01.2010р. (а.с.16), 04.12.2009р. (а.с.18), 03.11.2009р. (а.с.21), 05.10.2010р. (а.с.22);
- картками особового рахунку страхувальника.
Всупереч п.6 ч. 2. ст. 17. Закону про пенсійне страхування, за період з 1.10.2009р. по 1.05.2010р. відповідачем не сплачено заборгованості зі страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, пені та штрафних санкціях на суму 144416,65грн.
Станом на день розгляду справи відповідач не надав суду доказів добровільного погашення вказаної заборгованості перед Пенсійним фондом.
Згідно п. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника внесків.
Згідно статті 71 Кодексу Адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
За таких обставин заявлений позов підлягає до задоволення як обґрунтований, підтверджений матеріалами справи та визнаний відповідачем.
Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись, статтями 122,128,160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.20,106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Галичина» (с. Лисівці, Заліщицького району, Тернопілсьької області, код 30910585) на користь управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі (вул.Грушевського, 12, м.Заліщики, Тернопільської області) 144416,65грн. (сто сорок чотири тисячі чотириста шістнадцять) грн. 65 коп. заборгованості в т.ч. недоімка зі сплати страхових внесків на суму 131062,52грн., штрафні санкції на суму 5129,22грн. та пеня на суму 8224,91грн, яка виникла за період з 1.10.2009р. по 1.05.2010р.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня постановлення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги у порядок і строк, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Головуючий суддя Данилевич Н.А.