П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 липня 2010 р. 12 год. 20 хв. № 2а-2720/10/1370 Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Кравчука В.М.
за участю секретаря судового засідання Подібки М.З.,
представника позивача Кваса О.Д.,
представника відповідача Савченка П.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом
ТзОВ "Олекс М Сервіс"
до Державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова
про про скасування податкового повідомлення-рішення ,
В С Т А Н О В И В:
25 березня 2010 року ТзОВ «Олекс М Сервіс» звернулося до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Галицькому районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень № 0001682321/0, № 0001692321/0 від 06.08.2009 року, № 0001682321/1, № 0001692321/1 від 07.09.2009 р., № 0001682321/2, № 0001692321/2 від 08.10.2009 р., № №0001692321/3, № 0001692321/3 від 14.12.2009 р.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що висновки ДПІ про те, що товариством занижено в 2008 році податок на додану вартість на суму 6 465,52 грн., оскільки ТзОВ «Профліга»з яким ТзОВ «Олекс М Сервіс»мало господарські правовідносини, знаходиться в розшуку та не подає звітність, є необґрунтованим, а тому винесені податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню. Вважає, що ним надано всі необхідні для перевірки первинні документи, які містять відомості про господарські операції, а витрати, здійснені позивачем за укладеним з ТзОВ «Профліга»договором, прямо пов’язані з його господарською діяльністю. Крім того позивач зазначає, що укладений договір недійсним не визнавася, сторони виконали свої зобов‘язання за договором. Тому підставою для включення товариством коштів до податкового кредиту є податкова накладна, видана виконавцем робіт за договором. Вважає, що він належно сплатив податок на прибуток та податок на додану вартість, тому підстав для донарахування сум податкового зобов’язання не має, а податкові повідомлення –рішення підлягають скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача підтримав зазначені пояснення, просив позов задовольнити.
Відповідач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення правомірними, оскільки вони винесені з урахуванням п.1.7 ст.1, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Покликається на те, що ТзОВ «Олекс М Сервіс» до перевірки не надано доказів, які б спростували наявність виявлених порушень та підтверджували зв’язок витрат на придбання послуг позивачем, не доведено їх використання у власній господарській діяльності та відсутня підстава для включення вартості даних послуг без підтвердження відповідними первинними документами до валових витрат. Про відсутність господарської діяльності зі сторони ТзОВ «Профліга»свідчить відсутність необхідних трудових ресурсів для здійснення відповідної господарської операції з ТзОВ «Олекс М Сервіс».
В судовому засіданні представник відповідача заперечення підтримав, просить в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, Суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
ДПІ у Галицькому районі м. Львова провела позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Олекс М Сервіс»з питань взаємовідносин з ТзОВ «Профліга»за період 2008 року, про що складено акт № 1622/23-209/20796254 від 06.08.2009 р.
В період що перевірявся ТзОВ «Олекс М Сервіс»був платником податку на додану вартість, податку на прибуток.
Перевіркою встановлено порушення п.1.7 ст.1, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість в 2008 році на суму 6 465,52 грн., в т.ч. за березень 2008 р. на суму 485,09 грн., за квітень 2008 р. на суму 75,0 грн., за травень 2008 р. 494,80 грн., за червень 2008 р. на суму 200 грн., за липень 2008 р. на суму 345,55 грн., за серпень 2008 р. на суму 2 025,14 грн., за вересень 2008 р. на суму 1 540,84 грн., за жовтень 2008 р. 724 грн., за листопад 2008 р. 575,10 грн. та порушення п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.1, п.п.5.39 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 8081,89 грн.
Між ТзОВ «Олекс М Сервіс» (Поставки) та ТзОВ «Профліга»(Постачальник) було укладено договір поставки № 08/01-2 від 02.01.2008 р. Відповідно до п. 1.1 (предмет договору) Постачальник зобов‘язується систематично поставляти Покупцю будівельні матеріали та ін.., кількість, асортимент, термін, дата поставки і ціна визначається Сторонами в Додатках до даного договору або накладних, що є невід‘ємною частиною договору, а Покупець зобов‘язується прийняти товар та здійснити його оплату на умовах даного Договору.
18 січня 2008 року вказаними вище сторонами укладено договір № 0008/01/18, згідно якого Постачальник зобов‘язується систематично поставляти Покупцю матеріали, надалі Товар, кількість, асортимент, термін, дата поставки і ціна визначається Сторонами в Додатках до даного договору або накладних, що є невід»ємною частиною договору, а Покупець зобов‘язується прийняти товар та здійснити його оплату на умовах даного Договору.
Відповідно до п. 2.1 обох Договорів сума, ціна, асортимент та кількість товару встановлюється у двосторонньо підписаних Сторонами Додатках або накладних.
На виконання зазначених договорів сторонами були складені видаткові та податкові накладні за період з березня по листопад 2008 року, згідно з яким ТзОВ «Олекс М Сервіс» отримувало від ТзОВ «Профліга»товар, а саме книги «Елегія Львова», інформаційні картки, обкладинки, етикетки, плакати, календарі, зокрема, складено :
- видаткова накладна № РН-3-31049 від 31.03.2008 р. на суму 2 425,44 грн., податкова накладна від 31.03.2008 р..;
- видаткова накладна № Рн-4-29004 від 29.04.2008 р. на суму 375 грн., податкова накладна від 29.04.2008 р.;
- видаткова накладна № Рн-5-30028 від 30.05.2008 р. на суму 2 474 грн., податкова накладна від 30.05.2008р.;
- видаткова накладна № Рн-7-31073 від 31.07.2008 р. на суму 1 727,76 грн., податкова накладна від 31.07.2008 р.;
- видаткова накладна № Рн-8-19004 від 19.08.2008 р. на суму 10 125,68 грн., податкова накладна від 19.08.2008 р.;
- видаткова накладна № Рн-9-05013 від 05.09.2008 р. на суму 7 704,20 грн., податкова накладна від 05.09.2008 р.;
- видаткова накладна № РН-10-3136 від 31.10.2008 р. на суму 3 620 грн., податкова накладна від 31.10.2008р.;
- видаткова накладна № РН-11-2510 від 25.11.2008 р. на суму 2 875,50 грн., податкова накладна від 25.11.2008.
Також до цього періоду ТзОВ «Олекс М Сервіс»включило акт приймання-передачі виконаних робіт від 06.06.2008 р., за яким виконавець - ТзОВ «Профліга»надав ТзОВ «Олекс М Сервіс»послуги, а саме пошиття сорочки модель 735 кількістю 200 шт. на суму 1200 грн.
Згідно накладних та акту виконаних робіт ТзОВ «Олекс М Сервіс»отримало товар від ТзОВ «Профліга»на суму 32 327,58 грн., що відображено в податкових накладних та Деклараціях з податку на прибуток.
В зазначених податкових накладних вказано, що умовою поставки є угода про переуступку вимоги № 31/05/06 від 31.05.2006 р. Згідно цієї угоди ТзОВ «Олекс М Сервіс»(Кредитор) передає ТзОВ «Профліга»(Набувач) право вимоги з боржника ДП «Брід»в сумі 76 111,40 грн., що виник на підставі угоди № 15 від 22.11.2002 р. Актом звірки взаєморозрахунків від 01.10.2004 р. ДП «Брід»визнало перед ТзОВ «Олекс М Сервіс»заборгованість в сумі 76 111,40 грн. Фінансові умови уступлення права вимоги не визначені. Угодою від 31.05.200р. не передбачено жодних розрахунків між ТзОВ «Профліга»та ТзОВ «Олекс М Сервіс». За цим договором ТзОВ «Профліга»стало кредитором ДП «Брід».
Окрім того, 31.05.2006 р. ПП «Будпостачоб‘єкт»(Первісний кредитор) та ТзОВ «Профліга»(Новий кредитор) укладено правочин про уступку вимоги ПП «Будпостачоб‘єкт»до ТзОВ «Олекс М Сервіс»(Боржник) по зобов‘язанню погасити борг в сумі 82 875,79 грн., що виникає з договору № 05/01-4 від 18.01.2005 р. та договору № 05/03-2 від 01.03.2005 р. Термін виконання ТзОВ «Олекс М Сервіс» договірного зобов‘язання настає 31.12.2006 року. Отже, за цим договором ТзОВ «Профліга»стало кредитором ТзОВ «Олекс М Сервіс»на суму сумі 82 875,79 грн. Цим правочином не передбачено жодних розрахунків між ТзОВ «Профліга»та ПП «Будпостачоб‘єкт».
Оцінюючи господарські операції з отримання ТзОВ «Олекс М Сервіс»товару у вигляді книг, плакатів, етикеток тощо на суму 38 542,06 грн., відповідач в акті перевірки зазначив, що в наданих до перевірки первинних документах відсутня інформація про фактично понесені витрати на отримання товарно-матеріальних цінностей, які б підтверджували подальше їх використання у власній господарській діяльності. До перевірки не представлено належних матеріальних доказів виконаних робіт, не вказано статті витрат, зміст господарських операцій та їх вимірники у вартісному виразі. В основу зазначеного висновку ДПІ у Галицькому районі м. Львова покладено наступні обставини: ТзОВ «Профліга»не звітується з березня 2008 р., з податку на прибуток з ІІ кв. 2008 р.; в товариства відсутні об’єкти (основні фонди, та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби), які підпадають під визначення ст.ст. 3, 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та ст.ст. 3, 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»по операціях з продажу товару, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності.
Враховуючи наведене, відповідач вважає, що відсутній факт отримання товарно-матеріальних цінностей від ТзОВ «Профліга»та виникнення валових витрат ТзОВ «Олекс М Сервіс», а укладений договір між ТзОВ «Олекс М Сервіс»та ТзОВ «Профліга» відповідає ознакам недійсного правочину, є таким, що завідомо суперечить інтересам держави. Сам факт надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством, з метою одержання податкової вигоди не є підставою для її одержання, коли податковим органом встановлено, що відомості, які містяться в цих документах є недостовірні та є наслідком укладання нікчемних правочинів. Вважає, що відображатись у податковій звітності повинна лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений в первинних документах, відповідно тоді така господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту та валових витрат. Тому підстав для віднесення відповідачем до складу валових витрат сум вартості товарно-матеріальних цінностей (книг, плакатів, етикеток, календарів тощо) за договором, укладеним з ТзОВ «Профліга»не має.
Суми податку на додану вартість за податковими накладними, одержаними від ТзОВ «Профліга», ТзОВ «Олекс М Сервіс»включило до податкового кредиту відповідних періодів. Станом на 01.03.2008 р. дебіторська заборгованість ТзОВ «Профліга»становила 38 542,06 грн. В квітні 2008 року ТзОВ «Олекс М Сервіс»згідно акту від 30.04.2008 р. надало послуги ТзОВ «Профліга»на суму 251,04 грн.. Станом на 04.08.2009 р. дебіторська/кредиторська заборгованість по розрахунках з ТзОВ «Профліга»відсутня.
В судовому засіданні представник позивача пояснив, що грошові розрахунки між ТзОВ «Олекс М Сервіс»та ТзОВ «Профліга»не проводилися, про зарахування зустрічних вимог сторони одна одній не заявляли.
За результатами перевірки ДПІ у Галицькому районі м. Львова винесено податкові повідомлення-рішення від 06.08.2009 року № 0001682321/0, яким визначено податкове зобов‘язання з податку на прибуток в сумі 11 369,75 грн. (8 081,89 грн. –основний платіж, санкції –3 287,86 грн.) та № 0001692321/0 з податку на додану вартість на суму 9698,28 грн. (6465,52 грн. –основний платіж, 3232,76 –санкції).
ТзОВ «Олекс М Сервіс» оскаржило податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку до ДПІ у Галицькому районі м. Львова, ДПІ у м. Львові та ДПА у Львівській області, ДПА України. Так, в результаті розгляду всіх скарг винесено податкові повідомлення-рішення № 0001682321/1, № 0001692321/1 від 07.09.2009 р., № 0001682321/2, № 0001692321/2 від 08.10.2009 р., № №0001692321/3, № 0001692321/3 від 14.12.2009 р., якими визначено податкові зобов‘язання з податку на прибуток на суму 11 369,75 грн., з ПДВ –9 698,28 грн., а скарги залишено без задоволення.
ТзОВ «Олекс М Сервіс» не погоджується з податковими повідомленнями-рішеннями, що стало підставою їх оскарження в судовому порядку.
Оцінюючи зазначені правовідносини та докази, Суд вважає, що у позові слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Таким чином, до складу валових витрат відноситься лише ті суми витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, які фактично понесені на придбання товарів (робіт, послуг) для подальшого використання їх у власній господарській діяльності.
Господарська діяльність, як передбачено п.1.32 ст.1 даного Закону, будь-яка господарська діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною, суттєвою.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстр. в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 164/704 (надалі – Положення).
Відповідно до 2.1 ст.2 Положення, первинні документи –це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції – це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.
Вирішення спору потребує встановлення реальності господарської операції між ТзОВ «Олекс М Сервіс»та ТзОВ «Профліга». З'ясування наведеної обставини має істотне значення для правильної юридичної оцінки дій позивача з питання щодо віднесення ним до складу валових витрат сум, сплачених за отриманій товар (книги, плакати, етикетки, календарі тощо) від Постачальника - ТзОВ «Профліга».
Позивач доводить господарську операцію договором та податковими, видатковими накладними. Доказів оплати вартості отриманих послуг ТзОВ «Олекс М Сервіс»не надав, а навпаки, визнав, що така оплата не проводилася. Відтак, жодних витрат на придбання товарів він не поніс, а тому вони й не можуть включатися до складу валових витрат.
Окрім того, Суд оцінює також зміст та форму первинних документів, які не відповідають вимогам закону. Так, на підтвердження реальності виконання договору від № 08/01-2 від 02.01.2008 р. та від 18.01.2008 р. № 0008/01/18, зокрема, їх п. 2.1, ТзОВ «Олекс М Сервіс»не представило також і додатків до цих договорів, в яких передбачено умови про кількість, асортимент, термін, дату поставки і ціни.
Водночас, достовірність відомостей, які зазначені у накладних, викликає обґрунтований сумнів. Так, книга «Елегія Львова»31.03.2008р. була придбана за ціною 3,12 грн. один за примірник (накладна № РН-3-31049), 29.04.2008р. за 1,00 грн., 30.05.2008р. за 1,00 грн. (накладна РН-5-30028), 05.09.2008р. за 5,00 грн (накладна № РН-9-05013 від 05.09.2008р.).
Книга «Легенди Львова»була придбана 31.07.2008р. за ціною 1727,75833 грн. (без ПДВ) за 1 примірник, 19.08.2008р. за 0,92 грн (накладна № РН-8-19004), 05.09.2008р. за 4,00 грн. (накладна № РН-9-05013).
Позивач пояснив зазначені розбіжності у цінах частково помилками в оформленні первинних документів, частково –змінами поліграфічної якості книжок, які купувалися. Проте, такі пояснення не доведені доказами у встановленому законом порядку, а тому суд їх відхиляє.
Право платника податків віднести певні витрати до складу валових витрат зумовлене наявністю підтверджуючого первинного документа, який відображає факт здійснення певної господарської операції та складений відповідно вимог законодавства. Надані суду документи містять суперечливі данні, а тому не можуть бути доказами правомірності дій позивача.
Позивач пояснив також, що видавництва, де друкувалися книжки та поліграфічні матеріали, він не бачив і не був там; не знає як і де саме відбувався такий друк і цим процесом він не цікавився. Як вбачається з довідки про рух товару, товар, отриманий від ТзОВ «Профліга»постачався підприємцеві ОСОБА_4, ОСОБА_5, ПП «Ельдрук», які самі є видавцями або надають друкарські (поліграфічні) послуги. Відтак, об‘єктивної необхідності отримувати поліграфічну продукцію ТзОВ «Профліга»у них не було. Мету таких правовідносин позивач не пояснив.
Відповідно до п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 цього ж Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. У відповідності до п.5.11 ст.5 зазначеного Закону, установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.
До складу валових витрат, відповідно до пп. 5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Виходячи із вказаних норм Закону, до складу валових витрат платника податку належать витрати, які: 1) підтверджені первинними документами; 2) пов’язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. Отже, первині документи, повинні містити інформацію про те, за які конкретно послуги, виконані роботи перераховано кошти, тобто містити інформацію про те, що такі послуги пов’язані з господарською діяльністю.
Пунктом 1.7 Закону України від 03.04.1997, № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Порядок формування права на податковий кредит визначений пунктом 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а основна вимога щодо права платника податку на додану вартість на податковий кредит міститься у підпункті 7.4.1 цієї статті. Так, згідно приписів підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених, нарахованих платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів, робіт, послуг, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, обігу та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Згідно з приписами підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 названого Закону у разі, коли платник придбає товари, роботи, послуги, вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва, обігу і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.
Наявність у ТзОВ «Олекс М Сервіс»лише документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданої Постачальником - ТзОВ «Профліга»податкової накладної, сама по собі не є підставою для їх включення до складу податкового кредиту, якщо Судом встановлено, що господарських правовідносин у дійсності не було.
Відповідачем надано докази, які свідчать про те, що ТзОВ «Профліга»не мала матеріально-технічної бази для виконання такого обсягу робіт (лист ДАІ ГУМВС України у Львівській області від 26.02.2009р., лист ОКП «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»від 24.02.2009р.), а також не мало працівників, які б могли виконати ці роботи, адже за даними податкового розрахунку комунального податку у 2008р. ТзОВ «Профліга»мала лише 4 працівники. Зазначені обставини свідчать про неспроможність ТзОВ «Профліга»виконати роботи з виготовлення книг, плакатів, календарів, етикеток, тощо за договором № 08/01-2 від 02.01.2008 р. та від 18.01.2008 р. № 0008/01/18. Ці обставини міг встановити і замовник –ТзОВ «Олекс М Сервіс», якщо б діяв добросовісно та обачно. Тому Суд дійшов висновку, що господарський договір № 08/01-2 від 02.01.2008 р. та від 18.01.2008 р. № 0008/01/18. з поставки товарно-матеріальних цінностей ТзОВ «Профліга»реально не виконувався. Встановлення справжнього виконавця робіт виходить за межі предмету доказування, оскільки не впливає на вирішення спору по суті.
За таких обставин податковий орган мав підстави вважати договір № 08/01-2 від 02.01.2008 р. та від 18.01.2008 р. № 0008/01/18 поставки нікчемними. Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Позови податкових органів про визнання такого правочину (угоди, господарського зобов'язання) недійсним розгляду у судовому порядку не підлягають, оскільки визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
У ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Цей обов‘язок є частиною публічного порядку. Тому правочини, що вчиняються з метою порушення цього обов‘язку, спрямовані на незаконне збільшення валових витрат та, відповідно, незаконне зменшення податкових зобов‘язань, є такими, що порушують публічний порядок. З цих підстав Суд вважає обґрунтованим висновок податкового органу про нікчемність договору № 08/01-2 від 02.01.2008 р. та від 18.01.2008 р. № 0008/01/18 як таких, що порушують публічний порядок.
Оцінюючи рішення відповідача на відповідність ч. 3 ст. 2 КАС України, Суд вважає, що такі були прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України; з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено. За таких обставин Суд вважає, що вимоги є необґрунтованими, а у позові слід відмовити повністю.
Відповідно до ст. 94 КАС України відшкодування судових витрат позивачеві, якому відмовлено у позові не передбачено.
Керуючись ст. ст. 17-19, 86, 94, 160-163 КАС України, Суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. У позові відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасована, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 27 липня 2010 року
Суддя Кравчук В.М.