П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 липня 2010 р. 15 год. 50 хв. № 2а-3883/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Кравчука В.М.
за участю секретаря судового засідання Подібки М.З.,
представника позивача Варениці З.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом
Державна податкова інспекція у Яворівському районі Львівської області
до КП Яворівської міської ради "Яворів"
про про стягнення податкового боргу ,
В С Т А Н О В И В :
ДПІ у Яворівському районі звернулась до суду з адміністративним позовом до КП «Яворівської міської ради «Яворів»про стягнення податкового боргу в сумі 129 763, 70 грн. за рахунок активів платника податків.
В обгрунтування позовних вимог, покликається на те, що відповідачем подав податкові декларації з податку на додану вартість в якій самостійно визначив податкове зобов’язання з ПДВ, що підлягає сплаті, а також подав податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього середовища, в якому самостійно визначив податкові зобов‘язання, що підлягають сплаті до бюджету. Узгоджені суми податкового зобов’язання в граничний термін платником не сплачені, а тому є податковим боргом, що відповідно до п.3.1 ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” підлягають стягненню за рахунок активів платника податків.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позові, просить його задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з‘явився, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи, на адресу суду повернувся конверт, заперечень по суті спору та доказів на їх обґрунтування не надав, причини неявки суду не повідомив. Оскільки процесуальні права відповідача на участь у судовому засіданні були забезпечені, суд розцінює його неявку як небажання користуватися процесуальними правами, а тому вважає за можливе розглянути справу за наявними доказами відповідно до ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі –КАС України).
Заслухавши пояснення присутнього представника позивача, перевіривши матеріали справи, з’ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, Суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідач –КП «Яворівської міської ради «Яворів»зареєстроване як юридична особа та є платником податку на додану вартість, збору за забруднення навколишнього середовища.
Відповідач як платник податку на додану вартість подав до ДПІ у Яворівському районі податкові декларації з ПДВ за період з липня по листопад 2009 року та за січень –лютий 2010 , в яких самостійно визначав суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду.
За несплату узгодженої суми податного зобов‘язання відносно платника винесено податкові повідомлення-рішення форми «Ш», якими визначено штрафні санкції, а саме: № 0000501600/0 від 20.10.2009 р. на суму 1 403,09 грн. та № 0000291600/0 від 17.03.2010 р. на суму 581,63 грн., № 0000301600/0 від 17.03.2010 р. в сумі 1891,19 грн.
Всього сума заборгованості по ПДВ становить 110 709 грн.
Згідно податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього середовища, поданого КП «Яворівської міської ради «Яворів»за півріччя 2009 року сума зобов‘язання –8 814,68 грн, за 9 місяців 2009 року –5 255,22 грн., за 2009 рік –5 237,65 грн. Несплачена пеня становить 412,09 грн. Загальна сума податкового боргу становить 129 054,50 грн.
Таким чином, податкове зобов’язання з ПДВ самостійно нараховане платником податків в податковій декларації та з сплати збору за забруднення навколишнього середовища, визначене в податковому розрахунку, є узгодженими, проте несплаченими в граничний термін, встановлений п.5.1 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”.
Спірні правовідносини, які склались між позивачем та відповідачем, регулюються Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” № 2181-III від 21.12.2000 року з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №2181) та Законом України „Про систему оподаткування” № 1251-XII від 25.06.1991 року з наступними змінами та доповненнями (далі-Закон № 1251-XII).
Відповідно до ст.4 Закону України „Про систему оподаткування” платниками податків, зборів є юридичні та фізичні особи, на яких згідно із законами України покладено обов‘язок сплачувати податки і збори (обов‘язкові платежі).
Відповідно до ст.9 Закону України „Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов»язкових платежів) зобов‘язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов»язкових платежів) у встановлені законами терміни, а відповідно до вимог ст.20 Закону України „Про систему оподаткування”, контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов‘язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законом.
У відповідності до п.1.2 ст.1 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року за № 2181-ІІІ, з наступними змінами та доповненнями (надалі Закон № 2181), податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Відповідно до п.1.2 Закону № 2181-III податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Податковим боргом (недоїмкою) у відповідності до п.1.3 ст.1 згадуваного Закону вважається податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.
Згідно положень п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 2181, податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації; податкове зобов‘язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пп.4.2 та 4.3 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення-рішення, за винятком випадків його апеляційного чи судового оскарження у визначені законодавством строки.
Відповідно до п. 1.6. Закону № 2181 примусове стягнення - звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків.
Відповідно до п.5.3.1 ст.5 Закону № 2181 платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації, а саме за базовий податкови (звітний) період (календарний місяць, календарний квартал, календарний рік) день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов’язання платників податків і підлягає сплаті.
Відповідно до 5.4.1. Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідач не подав доказів, які б свідчили про те, що ним вказана сума податкового зобов‘язанння в розмірі 129 763,50 грн. оспорювалася в адміністративному чи судовому порядку, а тому, з врахуванням згаданих норм та обставин справи згадане податкове зобов‘язання дійсно є податковим боргом.
Відповідач не надав суду доказів на підтвердження факту погашення боргу перед бюджетом та не спростував вимог позивача.
У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до вимог підп. 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону № 2181, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Враховуючи наведене, Суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача податкового боргу.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.
Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, Суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Яворівської міської ради «Яворів» (ідентифікаційний код 34921543, м. Яворів, вул. Січових Стрільців, буд. 13) податковий борг у розмірі 129763 (сто двадцять дев‘ять тисяч сімсот шістдесят три) гривні 50 (п‘ятдесят) копійок.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасована, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 22 липня 2010 р.
Суддя Кравчук В.М.