Справа № 2-2668/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2010 року

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді                         Єлізаренко І.А.,

при секретарі                             Кравченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Фінансово-кредитна компанія «Українські кредити» про стягнення вкладу за договором внесення внеску (вкладу) на депозитний рахунок, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Фінансово-кредитна компанія «Українські кредити» про стягнення вкладу за договором внесення внеску (вкладу) на депозитний рахунок, в якому позивач просить суд, стягнути  з відповідача заборгованість за договором строкового вкладу в розмірі 20000 гривень, відсотки за вказаним договором в розмірі 711 грн. 23 коп.

    В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що 14.04.2008 року між нею та Керуючим відділенням КС «ФКК «Українські кредити», який діяв на підставі Доручення від 30.10.2007 року укладено Договір №56 строкового банківського вкладу (депозиту). За цим договором позивачка передала, а відповідач прийняв вклад на депозитний рахунок у вигляді грошових коштів в сумі 6000 грн. на умовах строковості, зворотності та платності на строк, початком якого є дата внесення внеску в Спілку, а закінченням - 14.04.2009 року. Згідно з п.1.2. Договору процентна ставка по внеску встановлена у розмірі 22 відсотки річних. П.2.3. договору встановлено, що виплата відсотків по депозитному внеску здійснюється кожного місяця. В розділі 3  договору «Права та обов'язки сторін» п.3.1.1. передбачено, що спілка зобов'язується повернути позивачці суму внеску по закінченню дії договору, тобто 14.04.2009 р. П.4.1. Договору зазначено, що сторони несуть відповідальність за цим Договором відповідно до чинного законодавства України. В подальшому нею були додатково внесені ще 14 тисяч гривень. Після закінчення терміну дії Договору, позивачка неодноразово письмово зверталася до відділення Кредитної спілки «Фінансово кредитної компанії «Українські кредити» з вимогою про виконання зобов’язань по Договору. Тобто, позивач вимагала аби відповідач виконав свої зобов’язання за умовами договору та повернув їй депозит в сумі 20000 грн. Але незважаючи на те, що строк дії зазначеного договору закінчився 14.04.2009 року, спілка не повернула внесок в розмірі 20000 грн. та не сплачує відсотки в розмірі 711 грн. 23 коп., нарахування та розмір яких передбачено п.1.2.; 3.1.2. Договору. У зв’язку з зазначеним просить суд, стягнути з відповідача заборгованість за договором строкового вкладу в розмірі 20000 гривень, відсотки за вказаним договором в розмірі 711 грн. 23 коп.

В ході судового розгляду справи позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просила її позов до відповідачів Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, Головного Управління державного казначейства України в Дніпропетровській області залишити без розгляду, про що судом 20.07.2010 року винесена відповідна ухвала.      

    Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, а також на пояснення наданні в судовому засіданні, просить позов задовольнити.

    Відповідач в судове засідання не з’явивсь, надавши суду заяву з проханням розглянути справу за їх відсутності, в якій також, проти задоволення позову не заперечує (а.с.23-24).

    Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, що 14.04.2008 року між позивачкою та Кредитною спілкою «Фінансово кредитної компанії «Українські кредити» укладено договір №56 про внесення внеску (вкладу) на депозитний рахунок (а.с.7), згідно п.1.1. якого відповідач прийняв у позивача вклад на депозитний рахунок у вигляді грошових коштів в розмірі 6000 гривень на умовах зворотності, строковості та платності  на строк до 14.04.2009 року (а.с.7). в подальшому, що передбачено зазначеним договором позивачкою було додатково внесено ще 14000 грн. (а.с.8-9).

Згідно п.1.2. Договору процентна ставка по внеску встановлюється в розмірі 22 відсотки річних, а згідно п. 2.1. Договору початком періоду нарахування відсотків за вкладом є наступний день після зарахування внеску у касу, а закінченням, строк встановлений у п.1.1. Договору, тобто 14.04.2009 р. (а.с.7).

Як встановлено в судовому засіданні, підтвердив представник позивача та не заперечувалось відповідачем у поданій до суду заяві, позивач виконала свої зобов’язання за вказаним договором, здійснивши вклад в загальному розмірі 20000 гривень, а відповідач свої зобов’язання порушив, не сплативши відсотки за користування вкладом в розмірі 711 грн. 23 коп., що передбачено договором (а.с.7) та не повернувши вклад у строк визначений договором.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а згідно ст.530 ЦК України  якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.  Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як пояснив в судовому засіданні предстанвик позивача розмір не повернутого вкладу на сьогоднішній день складає 20000 грн.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати.

Оскільки відповідачем порушено умови договору та вимоги законодавства, суд вважає за необхідне з метою захисту прав позивача стягнути з відповідача кошти, внесені позивачем у вигляді вкладу по договору №56 від 14.04.2008 р. в розмірі 20000 гривень, нараховані але не сплачені відсотки за користування коштами по вказаному договору в розмірі 711 грн. 23 коп.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 79, 84, 88, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст.526, 530, 536, 625, 626, 628, 629 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

    Позов ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Фінансово-кредитна компанія «Українські кредити - задовольнити.

    Стягнути з Кредитної спілки «Фінансово-кредитна компанія «Українські кредити» на користь ОСОБА_1 суму вкладу за договором №56 від 14.04.2008 р. в розмірі 20000 гривень, нараховані але не сплачені відсотки за користування коштами по вказаному договору в розмірі 711 грн. 23 коп., витрати на інформаційно–технічне забезпечення розгляду цивільних справ в розмірі 120 грн.

Стягнути з Кредитної спілки «Фінансово-кредитна компанія «Українські кредити» на користь держави державне мито в розмірі 200 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги.

Суддя                                                                                                         І. А. Єлізаренко