Справа № 2-4500/10.

                                                    Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

   07 липня 2010 року  Голосіївський районний суд м. Києва  в складі:

головуючого  судді  -  Плахотнюк К.Г.

при секретарі       -       Бондарук А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

встановив:

           сторони перебувають в офіційно зареєстрованому шлюбі з 23.01.2004 року. Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб, посилаючись на те, що їх спільне з відповідачем сімейне життя не склалося, відповідач за увесь період суспільного життя не зрозумів, що в шлюбі він має бути головою сім’ї і нести відповідальність за дружину і за дитину. За роки суспільного життя вони не досягли взаємо порозуміння, взаємоповаги, спіткали тільки образи, приниження і брехню. Вважає, що за зазначених нею обставин їх сім’я більше існувати не може, просить розірвати шлюб.

У судовому засіданні позивач підтримала заявлений позов. Просила розірвати їх з ОСОБА_2 шлюб.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про його дату, час та місце повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Позивачем надано суду заяву відповідача в якій останній не заперечує з приводу розірвання їх шлюбу.

Зважаючи на викладене, враховуючи думку позивача, суд ухвалив розглянути справу за відсутності відповідача на підставі даних матеріалів справи.

Суд вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, вважає що позов підлягає задоволенню, оскільки судом встановлено, що сторони не підтримують подружніх стосунків, не ведуть сумісного господарства, не мають загального бюджету. Подальше перебування у шлюбі сторін у справі буде суперечити їхнім інтересам.

Відповідно до вимог ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що дальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхньої дитини, що мають істотне значення.

З огляду на викладене, суд вважає встановленим, що за зазначених вище обставин збереження сім’ї буде суперечити інтересам сторін у справі. Шлюб сторін існує формально і може бути розірваний.

Суд вважає можливим, покласти витрати по сплаті державного мита на відповідача, позивача від таких витрат звільнити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 104,110,112 СК України, ст., ст. 10,11,60,212,213-215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

позов задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 23 січня 2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис - № 73, розірвати.

При реєстрації розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 17 грн. 00 коп. державного мита, звільнити ОСОБА_1 від сплати державного мита.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції необхідно подати до цього ж суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

 Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя: