Справа № 2-6510/10

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем         України

«27» липня 2010 року

Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого     – судді Гуревського В.К.

за секретаря     - Кузнецовій Т.В.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 з вимогою про розірвання шлюбу на підставі того, що сімейні відносини між сторонами не склалися, сім’я носить формальний характер. Як причину розпаду сім’ї позивач вказує на той факт, що сторони є різними за характером людьми, у них різні погляди на подружнє життя, у зв’язку з чим в родині склалися складні відносини. Сторони втратили один до одного почуття любові та поваги і із – за цього між ними виникали сварки по різним причинам, що привело до нетерпимості в стосунках . Подружні відносини сторони не підтримують з кінця 2008 року, не ведуть спільне господарство, проживають окремо. Сторонами досягнуто домовленості про місце проживання та виховання неповнолітньої дитини.

Відповідач у судове засідання з’явився, позовні вимоги визнав у повному обсязі, визнав обґрунтованою вимогу про розірвання шлюбу.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням позову при проведенні попереднього судового засідання. Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

              У судовому засіданні встановлено, що 02 вересня 2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено шлюб, про що Відділом реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції м. Одесі видано свідоцтво про шлюб від 02.09.2006 року, серія НОМЕР_1, актовий запис № 787. Від цього шлюбу є малолітній син – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що Другим відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м. Одесі видано свідоцтво про народження від 08 липня 2008 року, серія НОМЕР_2. Шлюб у позивача другий, у відповідача - перший.

Сімейні відносини фактично припинені з кінця 2008 року, сторони спільно не проживають, подружні відносини не підтримують, спільне господарство між сторонами не ведеться. Основною причиною припинення сімейних відносин є те, що сторони втратили взаєморозуміння, почуття любові й поваги один до одного, а також єдність цілей та мети створення та існування спільної сім’ї. Сторони є різними за характерами людьми, у них різні погляди на подружнє життя, у зв’язку з чим в родині склалися відчужені відносини. Несумісність характерів сторін призвела до постійних сварок, а згодом і до припинення шлюбних відносин.

Судом використана можливість надання часу для примирення сторін, але після спливу строку на примирення відповідач визнав позов, фактично погодившись із тим, що відновлення сім’ї є неможливим, через що суд не вважає за необхідне вживати додаткових заходів щодо примирення сторін. Спору між сторонами щодо місця проживання дитини не встановлено, тому суд, враховуючи інтереси дитини, вважає можливим визначити місце його проживання з матір’ю.

При дослідженні судом фактичних взаємин між сторонами дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що подальше спільне життя чоловіка й дружини та збереження шлюбу буде суперечити інтересам чоловіка та дружини, а також інтересам неповнолітньої дитини.

Згідно ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне проживання чоловіка й дружини та збереження шлюбу суперечать інтересам одного з них, інтересам дитини, що мають істотне значення. Враховуючи, що побудова сімейних відносин повинна здійснюватись на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки (ст. 1 СК України), суд задовольняє позовні вимоги позивача про розірвання шлюбу.

Видатки по оплаті державного мита при оформленні реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС суд вважає за необхідне покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, ст. ст. 11, 88, ч. 4 ст. 130, ч. 4 ст. 174, ст. ст. 213, 215 Цивільного процесуального кодексу України, СУД –

В И Р І Ш И В :

Шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_1, зареєстрований Відділом РАЦС Київського районного управління юстиції м. Одеси 02 вересня 2006 року, актовий запис № 787, розірвати .

При реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС стягнути з ОСОБА_2 державне мито у розмірі 17,0 гривень, ОСОБА_1 – від сплати звільнити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення у порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

СУДДЯ:                     В.К.Гуревський