Справа № 2-4446/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

07 липня 2010 року Соснівський   районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого  судді -  Романенко В.А.

            при секретарі –             Макаренко І.І.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Соснівської районної ради м. Черкаси, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Придніпровської районної ради м. Черкаси про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

      Позивач звернувся з позовом до Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Соснівської районної ради м. Черкаси, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Придніпровської районної ради м. Черкаси про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії, посилаючись на те, що згідно з нормами ст.ст. 9, 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ої категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1. Крім того, внаслідок Чорнобильської катастрофи він отримав захворювання та інвалідність (III група), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2. Таким чином, згідно з нормою ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» він, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який став інвалідом III групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, має право на щорічну державну допомогу на оздоровлення. У період з січня 2007р. та по даний час він отримує щорічну державну допомогу на оздоровлення, але в заниженому розмірі. Він постійно звертався до відповідачів з проханням вирішити це питання і нараховувати та виплатити йому щорічну допомогу на оздоровлення в потрібному розмірі, але щоразу отримував обіцянку, що працівники відповідача все з'ясують і йому повідомлять. Розмір щорічної допомоги на оздоровлення, яка була йому нарахована та виплачена Управліннями праці та соціального захисту населення виконавчих комітетів Соснівської та Придніпровської районних рад м. Черкаси, за цей період так і не змінився та є значно меншим, ніж встановлений законодавством, а саме ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», чим порушуються його права та законні інтереси, гарантовані нормами чинного законодавства України і Конституції.

Просить суд визнати неправомірними дії Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Соснівської районної ради в м. Черкаси, управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Придніпровської районної ради в м. Черкаси, спрямовані на відмову йому, ОСОБА_1, в перерахунку та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення в порядку та розмірах, встановлених нормами ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.01.07р. по даний час, виходячи з розміру щорічної допомоги на оздоровлення, що дорівнює 4 мінімальним заробітним платам. Зобов'язати належного відповідача здійснити перерахунок за період з січня 2007 року по дату ухвалення судового рішення та виплату йому, ОСОБА_1, щорічної допомоги на оздоровлення в порядку та розмірах, встановлених нормами ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру щорічної допомоги на оздоровлення, що дорівнює 4 мінімальним заробітним платам.

    В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

    Представник відповідача - Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Придніпровської районної ради м. Черкаси в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила суд в позові відмовити.

Представники Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Соснівської районної ради м. Черкаси в судове засідання не зявились, причини неявки суду не повідомив, хоча про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що позивач, ст.ст. 9, 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ої категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1. Крім того, внаслідок Чорнобильської катастрофи він отримав захворювання та інвалідність (III група), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2.

07.12.2009 року позивач звернувся до Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації із заявою в якій просив провести перерахунок та виплату недоотриманих коштів одноразової щорічної допомоги на оздоровлення, оскільки отримує щорічну допомогу в значно меншому розмірі ніж передбачено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У відповідь на вказану заяву Головне управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації у листі від 15.12.2009 року № 15-П 1263/1 відмовило позивачу у проведенні перерахунку та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до розміру встановленого ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції від 06.06.1996 року). зазначило, що виплата здійснювалася у тому обсязі, який було виділено Міністерством фінансів у розмірах встановлених постановами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ч. 5 ст. 48 ЗУ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання.

В судовому засіданні встановлено, що в період 2007-2008 року позивач проживав на території Соснівського району м. Черкаси відповідно виплати проводилися Управлінням праці та соціального захисту населення Соснівської районної ради м. Черкаси. З 2009 року по даний час позивач проживає на території Придніпровського району м. Черкаси, тому  виплати проводилися та повинні проводитись Управлінням праці та соціального захисту населення Придніпровської районної ради м. Черкаси.

Тому суд приходить до висновку, що належним відповідачем по даній справі є Управління праці та соціального захисту населення Придніпровської районної ради м. Черкаси.

Суд вважає дії Управління праці та соціального захисту населення Придніпровської районної ради м. Черкаси, неправомірними з огляду на наступне.

Положення ст.ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції від 06.06.1996 року), були змінені п.28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 року, після чого, на підставі Рішення Конституційного суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року – положення п.28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 року втратили чинність як неконституційні.  

Тому, в даному випадку при визначені розміру щорічної допомоги на оздоровлення позивачу, необхідно застосовувати розміри визначені в ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції від 06.06.1996 року.

           Розрахунок та виплата у 2009 році щорічної допомоги на оздоровлення позивачу було здійснено відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 р. N 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідно до п.1 якої громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи інвалідам ІІІ групи встановлено розмір щорічної допомоги на оздоровлення в сумі 100 гривень, яка і була виплачена позивачу.

            Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» уповноважено Кабінет Міністрів України приймати виключно роз'яснення порядку застосування Закону, а не визначати сам порядок. Під застосуванням суд розуміє механізм здійснення передбачених даною статтею сум виплат. Таким чином, на Кабінет Міністрів України ст. 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» покладена функція роз'яснення порядку застосування цього закону, а не встановлення нових розмірів державної та додаткової пенсії даній категорії осіб.

Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.  

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи  місцевого  самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та  законами України.

Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Кабінет Міністрів України уповноважено виключно роз'яснювати порядок застосування вищевказаного закону, а не визначати конкретні суми виплат, відмінні від тих, які визначені чинним законодавством України.

Суд, встановивши невідповідність положень нормативно-правового акту Закону України, застосовує положення Закону України як нормативно-правового акту, що в ієрархії нормативно-правових актів має вищу юридичну силу. При цьому, суд не застосовує підзаконний нормативно-правовий акт, який не відповідає Закону України.  

Тому, виходячи з пріоритетності норм Закону України, суд приходить до висновку, що починаючи з 2007 по 2010 р.р., при визначенні розміру щомісячної грошової допомоги позивачу, підлягають застосуванню положення ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції від 06.06.1996 року), а не положення Постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 р. N 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»,  Кабінету  Міністрів  України  у 2009 році надано право встановлювати розміри соціальних виплат,  які відповідно до  законодавства  визначаються  залежно  від  розміру мінімальної заробітної  плати,  в  абсолютних  сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Суд погоджується з твердженням про те, що Закон України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» є загальним, а Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є спеціальним законом, крім того вказані закони мають однакову юридичну силу.  

Разом з тим, виходячи з принципів теорії держави та права, в даному випадку, положення загального закону - Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» застосовується тільки тоді, коли спірні відносини що утворилися між позивачем та відповідачами не врегульовані положеннями спеціального закону - Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Твердження про те, що в даному випадку, а саме для визначення розміру соціальних виплат, підлягає застосуванню той закон який останній регулює суспільно-правові відносити, тобто Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»  є необґрунтованим та безпідставними.

У Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я.  

Пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, таким чином звуження змісту та обсягу права, наданого Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції від 06.06.1996 року), є безпідставним.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне зазначити, що реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням бюджетних коштів і базується на нормах спеціальних нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органів державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом до уваги не приймається. Так, наприклад, у справі «Кечко проти України» Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.    

Враховуючи те, що позивач є особою, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, він наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання відповідного розміру пенсії.

Наділивши зазначеною соціальною гарантією осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень цих осіб.

Відповідно до частини 2 статті 3 Конституції України - права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.  

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з Управління праці та соціального захисту населення Придніпровської районної ради м. Черкаси необхідно стягнути на користь позивача понесені ним витрати по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

Керуючись Конституцією України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 212, 213, 215 ЦПК України,  Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,   суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Соснівської районної ради м. Черкаси, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Придніпровської районної ради м. Черкаси про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Придніпровської районної ради в м. Черкаси, спрямовані на відмову ОСОБА_1, в перерахунку та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення в порядку та розмірах, встановлених нормами ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.01.07 року по даний час, виходячи з розміру щорічної допомоги на оздоровлення, що дорівнює 4 мінімальним заробітним платам.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Придніпровської районної ради в м. Черкаси здійснити перерахунок за період з січня 2007 року по дату ухвалення судового рішення та виплату ОСОБА_1, щорічної допомоги на оздоровлення в порядку та розмірах, встановлених нормами ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру щорічної допомоги на оздоровлення, що дорівнює 4 мінімальним заробітним платам, з урахуванням сплачених сум та провести відповідні виплати.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Придніпровської районної ради м. Черкаси на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

     Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Головуючий: