справа № 2ц – 2650/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
8 липня 2010 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області в складі:
судді Філіпенко Л.П.
при секретарі Щербак А.М.
розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до Антрацитівської міської ради Луганської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Антрацитівської міської ради Луганської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, в якому просить визнати за ним право приватної власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1, загальною площею 47.8 кв.м, житловою площею 24,3 кв.м., позначений у плані під літерою «А» з сінями літ. «а», крильцем літ. «а1» та слідуючими господарчими і побутовими будівлями та спорудами: кухні літ. «Б», «Д»; сараї літ. «В», «Г».
В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на то, що він є єдиним спадкоємцем за законом першої черги після його батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та дідуся та бабусі – ОСОБА_6 та ОСОБА_5, які померли. Так, дідусь ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, його смерть зареєстрована відділом ЗАГСу виконкому Антрацитівської міської Ради народних депутатів Ворошиловградської області 25 липня 1984 року, актовий запис № 406; бабуся, ОСОБА_5, померла ІНФОРМАЦІЯ_1, її смерть зареєстрована спеціалізованим відділом ЗАГСУ м. Астрахані по реєстрації смерті РФ 07 лютого 2006 року, актовий запис № 991; батько, ОСОБА_3, помер ІНФОРМАЦІЯ_3, його смерть зареєстрована відділом реєстрації актів громадянського стану Антрацитівського міськвиконкому Луганської області 26 лютого 1996 року, актовий запис № 190; мати, ОСОБА_4, померла ІНФОРМАЦІЯ_4, її смерть зареєстрована виконкомом Теплівської сільської ради Станічно-Луганського району Луганської області 29 травня 2007 року, актовий запис № 10. Дідусеві - ОСОБА_6 на праві приватної власності належав житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1, загальною площею 47.8 кв.м, житловою площею 24,3 кв.м., позначений у плані під літерою «А» з сінями літ. «а», крильцем літ. «а1» та слідуючими господарчими і побутовими будівлями та спорудами: кухні літ. «Б», «Д»; сараї літ. «В», «Г». Підставою виникнення права власності на вищевказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами у ОСОБА_6 є договір на право будівництва будинку та безстрокового користування земельною ділянкою, нотаріально засвідчений Ковальовою А.Г., нотаріусом Б - Антрацитівської державної нотаріальної контори 16 липня 1952 року, зареєстрований в реєстрі за № 54401. Його батьки разом з ним після смерті дідуся постійно мешкали у вищевказаному будинку, тобто фактично прийняли спадщину. А ОСОБА_1, відповідно, після смерті батьків, постійно мешкав у вищевказаному будинку, тобто фактично прийняв спадщину після них. На сьогодні інших спадкоємців окрім нього немає.
Той факт, що ОСОБА_1 фактично прийняв спадщину та згідно ч. 3 ст.1268, 1261, ч.5 ст. 1268 Цивільного кодексу, дає йому, на його думку, підстави вважати себе власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1. Але коли 19 червня 2010 року він звернувся до Антрацитівської нотаріальної контори з метою оформлення права власності на вказане нерухоме майно, так як я є єдиним спадкоємцем ОСОБА_6 за законом, йому відмовили у цьому в зв’язку з тим, що їм пропущений строк для прийняття спадщини. Про існування вказаного положення діючого законодавства він не знав, вважав, що достатньо просто фактично прийняти спадщину, тому позивач вимушений звернутися до суду із цим позовом з метою захисту свого права на спадщину.
У судове засідання сторони не з’явилися, просять розглянути справу без їх присутствія, позивач ОСОБА_1 позов підтримує, відповідач – Антрацитівська міська рада Луганської області позов визнала (а.с.21-21).
Дослідивши матеріали справи, суд вважає вимоги ОСОБА_1 підлягаючими задоволенню, оскільки сукупність добутих у суді доказів вірогідно підтверджується їхня законність і обґрунтованість.
При цьому суд виходить із диспозитивності прав сторін за того, що згідно зі ст. 10 ЦПК України, обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом загальності. Суд же, зберігаючи об’єктивність та неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При досліджені і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб. Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того, згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.
Судом установлено, що дійсно ОСОБА_1 посилається на то, що він є єдиним спадкоємцем за законом першої черги після його батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.4) та дідуся та бабусі – ОСОБА_6 та ОСОБА_5, які померли. Так, дідусь ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, його смерть зареєстрована відділом ЗАГСу виконкому Антрацитівської міської Ради народних депутатів Ворошиловградської області 25 липня 1984 року, актовий запис № 406 (а.с.6); бабуся, ОСОБА_5, померла ІНФОРМАЦІЯ_1, її смерть зареєстрована спеціалізованим відділом ЗАГСУ м. Астрахані по реєстрації смерті РФ 07 лютого 2006 року, актовий запис № 991 (а.с.7); батько, ОСОБА_3, помер ІНФОРМАЦІЯ_3, його смерть зареєстрована відділом реєстрації актів громадянського стану Антрацитівського міськвиконкому Луганської області 26 лютого 1996 року, актовий запис № 190 (а.с.9); мати, ОСОБА_4, померла ІНФОРМАЦІЯ_4, її смерть зареєстрована виконкомом Теплівської сільської ради Станічно-Луганського району Луганської області 29 травня 2007 року, актовий запис № 10(а.с.11).
Дідусеві - ОСОБА_6 на праві приватної власності належав житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1, загальною площею 47.8 кв.м, житловою площею 24,3 кв.м., позначений у плані під літерою «А» з сінями літ. «а», крильцем літ. «а1» та слідуючими господарчими і побутовими будівлями та спорудами: кухні літ. «Б», «Д»; сараї літ. «В», «Г» згідно договіру на право будівництва будинку та безстрокового користування земельною ділянкою, нотаріально засвідчений Ковальовою А.Г., нотаріусом Б - Антрацитівської державної нотаріальної контори 16 липня 1952 року, зареєстрований в реєстрі за № 54401. Його батьки разом з ним після смерті дідуся постійно мешкали у вищевказаному будинку, тобто фактично прийняли спадщину (а.с.25-27).
Згідно статті 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, подружжя та батьки. Як свідчить ч. 1 ст. 334 Цивільного кодексу України, право власності у набувача майна виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом, а ОСОБА_1 фактично прийняв спадщину. Як вбачається із ст. 392 Цивільного кодексу України: „Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності”.
Тобто даний позов спрямовано на усунення перешкод у здійсненні власником свого права і виключення домагань на приналежне власнику майно за допомогою підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Підставою такого позову є обставини, що підтверджують право власності на майно та ст. 16 Цивільного кодексу України, яка визначає визнання права, як способу захисту цивільних прав та інтересів.
На підставі вищевикладений суд доходить висновку, що зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позовної заяви ОСОБА_1.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 30, 62 ЦПК України, ст. ст. 16, 328, 334, 392,12615 ЦК України
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити, визнати за ним право приватної власності на нерухоме майно в порядку спадкування - на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1, загальною площею 47.8 кв.м, житловою площею 24,3 кв.м., позначений у плані під літерою «А» з сінями літ. «а», крильцем літ. «а1» та слідуючими господарчими і побутовими будівлями та спорудами: кухні літ. «Б», «Д»; сараї літ. «В», «Г».
Договір на право будівництва будинку та безстрокового користування земельною ділянкою, нотаріально засвідчений Ковальовою А.Г., нотаріусом Б. Антрацитівської державної нотаріальної контори 16 липня 1952 року, зареєстрований в реєстрі за № 54401, на ім’я ОСОБА_6 вважати таким, що втратив чинність.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України
Суддя
рішення надруковане у дорадчій кімнати