справа № 2ц – 1168/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 квітня 2010 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області в складі
головуючого судді Філіпенко Л. П. при секретарі Щербак А.М.
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину дійсним та права власності на нерухоме майно
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання правочину дійсним та права власності на нерухоме майно – житловий будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами. В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що відповідачу ОСОБА_2 на праві приватної власності належало домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається з: житлового будинку – літ. А, загальною площею 40,20 кв.м, житловою площею 18,30 кв.м, та господарських й побутових будівель та споруд: л.кухня – літ. Б, сарай – літ. В, душ – літ. Г, погріб – літ. Пг, споруди огорожі № 1-3. Вказане домоволодіння належить ОСОБА_2 на підставі договору довічного утримання від 29 травня 1995 року, посвідченого державним нотаріусом Антрацитівський державної нотаріальної контори Александровой Н.Г., зареєстрований за реєстровим № 471. Також відповідачу на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,1500 га, яка розташована на території Іванівської селищної ради, АДРЕСА_1. Вказана земельна ділянка передана в приватну власність ОСОБА_2 на підставі рішення виконкому Іванівської селищної ради № 119/108 від 16 жовтня 1997 року та державний акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 3077.
2 березня 2009 року між сторонами був укладений договір купівлі–продажу, відповідно до якого ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 купила нерухоме майно, розташоване по АДРЕСА_1 у с-щі Іванівка Антрацитівського району Луганської області, яке складається з: житлового будинку – літ. А, загальною площею 40,20 кв.м, житловою площею 18,30 кв.м, та господарських й побутових будівель та споруд: л.кухня – літ. Б, сарай – літ. В, душ – літ. Г, погріб – літ. Пг, споруди огорожі № 1-3, а також земельну ділянку площею 0,1500 га.
При укладенні договору купівлі-продажу нерухомого майна сторонами було погоджено всі належні умови купівлі-продажу. Зокрема, щодо ціни, передачі майна у власність, оформлення договору в нотаріальній конторі тощо. 2 березня 2009 року позивачка заплатила відповідачу готівкою 6000,00 (шість тисяч) грн., що підтверджується його розпискою, відповідач передав її ключі від будинку, дозволив ним користуватися до нотаріального оформлення договору купівлі-продажу. ОСОБА_1 відомо, що на час укладення договору купівлі-продажу з відповідачем спірне нерухоме майно у спорі, під заставою і забороною (арештом) не перебувало.
Таким чином, вона вважає себе добросовісним покупцем і власником нерухомого майна, розташованого по АДРЕСА_1 у с-щі Іванівка Антрацитівського району Луганської області, яке складається з: житлового будинку – літ. А, загальною площею 40,20 кв.м, житловою площею 18,30 кв.м, та господарських й побутових будівель та споруд: л.кухня – літ. Б, сарай – літ. В, душ – літ. Г, погріб – літ. Пг, споруди огорожі № 1-3, а також земельної ділянки площею 0,1500 га
Згідно п.п. 3.1.4 договору купівлі-продажу, ОСОБА_2 взяв на себе обов’язок оформити нотаріально у термін до 19 червня 2009 року. мотивуючи це тим, що у нього недостатньо часу для його оформлення.
Проте до теперішнього часу відповідач не здійснив дій щодо оформлення нотаріального посвідчення договору, в зв’язку з чим ОСОБА_1 змушена звернутися до суду з даним позовом.
У судове засідання сторони не з’явилася, просять розглянути справу за їх відсутністю, ОСОБА_1 позовни вимоги підтримує, ОСОБА_2 позов визнала (а.с. 23-24).
Суд, дослідивши докази у їх сукупності та оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, що базується на засадах відносності та припустимості доказів, доходить висновку вважати позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлено, що дійсно ОСОБА_2 належить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 згідно договору довічного утримання від 29 травня 1995 року, посвідченого державним нотаріусом Антрацитівський державної нотаріальної контори Александровой Н.Г., зареєстрований за реєстровим № 471 (а.с.4). Згідно цього договору ОСОБА_2 брав зобов'язання довічно містити ОСОБА_4 й ОСОБА_5, які в цей час уже вмерли - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5), ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6 ). Також відповідачу на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,1500 га, яка розташована на території Іванівської селищної ради, АДРЕСА_1 згідно державного акту серія IV – ЛГ № 004818, якій зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 3077 (а.с.7).
2 березня 2009 року між сторонами був укладений договір купівлі–продажу, відповідно до якого ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 купила нерухоме майно, розташоване по АДРЕСА_1 у с-щі Іванівка Антрацитівського району Луганської області, яке складається з: житлового будинку – літ. А, загальною площею 40,20 кв.м, житловою площею 18,30 кв.м, та господарських й побутових будівель та споруд: л.кухня – літ. Б, сарай – літ. В, душ – літ. Г, погріб – літ. Пг, споруди огорожі № 1-3, а також земельну ділянку площею 0,1500 га.(а.с. 8 - 9). 2 березня 2009 року позивачка заплатила відповідачу готівкою 6000,00 (шість тисяч) грн., що підтверджується його розпискою, відповідач передав її ключі від будинку, дозволив ним користуватися до нотаріального оформлення договору купівлі-продажу. (а.с.10)
Тобто ОСОБА_1 зі своєї сторони виконала усі умови договору купівлі-продажу, тобто передала відповідачці гроші за нього, вселилася до вказаного житлового будинку, почала робити там ремонт, сплачує усі комунальні послуги. Проте до теперішнього часу ОСОБА_2 не здійснив дій щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна.
Відповідно до ст. 657 Цивільного Кодексу України договір купівлі-продажу майна укладається у письмовій формі і підлягає, зокрема, нотаріальному посвідченню.
Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 220 Цивільного Кодексу України, якщо сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Сукупність доказів по справі вірогідно підтверджує, що визнання за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок з господарськими й побутовими будівлями та спорудами, що розташований АДРЕСА_1, є законним та обгрунтованим.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10,11,60,212-215,224-233,294 ЦПК України, ст.2, 15, 16, 209, 220, 328, 657 ЦК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на
- нерухоме майно, розташоване по АДРЕСА_1, яке складається з: житлового будинку – літ. А, загальною площею 40,20 кв.м, житловою площею 18,30 кв.м, та господарських й побутових будівель та споруд: л.кухня – літ. Б, сарай – літ. В, душ – літ. Г, погріб – літ. Пг, споруди огорожі № 1-3.
- земельну ділянку площею 0,1500 га, яка розташована на території Іванівської селищної ради, АДРЕСА_1.
Державний акт серія IV – ЛГ № 004818 про право приватної власності на землю виданий ОСОБА_2 на підставі рішення виконкому Іванівської селищної ради від 16 жовтня 1997 року № 119/108 та зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 3077, та договір довічного утримання від 29 травня 1995 року, посвідченого державним нотаріусом Антрацитівський державної нотаріальної контори Александровой Н.Г., зареєстрований за реєстровим № 471, вважати втратившими чинність.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження й поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя
рішення надруковане у дорадчій кімнати